розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м. Бобринець Кіровоградської області

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013

зі справи № 910/11978/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", м. Бобринець Кіровоградської області (далі - Товариство)

до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - АМК України)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Мележик Л.Г.;

відповідача - Харченко С.В.

У червні 2013 року Товариство звернулася з позовом про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України від 04.04.2013 № 6-р/тк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 (суддя Прокопенко Л.В.) позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пунктів 1, 3 частини першої статті 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції у зазначеній справі, Товариство звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 (колегія суддів у складі: суддя Зубець Л.П. - головуючий, судді Новіков М.М. і Чорна Л.В.) скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України, оскільки скаргу було подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про його відновлення.

Усунувши недоліки, які були допущені при первісному зверненні до суду, Товариство вдруге звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на ухвалу місцевого господарського суду від 21.06.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 (колегія суддів у складі: суддя Рєпіна Л.О. - головуючий, судді Сулім В.В. і Тарасенко К.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на підставі статті 91 ГПК України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у даній справі скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції, суд, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги, виходив з того, що повторне звернення Товариства з апеляційною скаргою, яка була повернута на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України, процесуальним законодавством не передбачено.

З відповідними висновками погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Тобто цією нормою врегульовано питання повернення апеляційної скарги в двох випадках: по-перше, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку; по-друге, якщо господарським судом відхилено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013, клопотання Товариства про відновлення строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 21.06.2013 не відхилялося. При цьому скаржник, повторно звернувшись з апеляційною скаргою, подав клопотання про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

З огляду на таке апеляційний господарський суд, не звернувши уваги на рекомендації, які містяться у пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " (із змінами і доповненнями), не встановив обставин, які унеможливлювали б відповідно до вимог ГПК України (1798-12) відновлення пропущеного Товариством строку апеляційного оскарження і необґрунтовано відмовив у прийнятті повторно поданої ним апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги, оскільки в даному випадку зворотнє, всупереч вимогам статті 129 Конституції України, призвело б до усунення можливості апеляційного оскарження судового рішення позивачем.

Наведене не було належним чином враховано судом апеляційної інстанції, а тому оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що відповідає чинному законодавству.

З огляду на це зазначене судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі до Київського апеляційного господарського суду для розгляду клопотання про відновлення пропущеного Товариством строку апеляційного оскарження та вирішення залежно від цього питання щодо прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 111-9- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" задовольнити частково.

2.Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 зі справи № 910/11978/13 скасувати.

Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження зі стадії розгляду клопотання про відновлення пропущеного товариством з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" строку апеляційного оскарження.