ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2013 року Справа № 920/454/13
( Додатково див. рішення господарського суду Сумської області (rs31081782) ) ( Додатково див. постанову Харківського апеляційного господарського суду (rs33091912) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кисіль О.М.
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р.
у справі № 920/454/13 Господарського суду Сумської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про внесення змін до договору,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.05.2013 р. у справі (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено частково, вирішено:
- Пункт 6 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №397 від 01.04.2010р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника";
- Пункт 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №397 від 01.04.2010р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. (судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) вищезазначене судове рішення скасовано частково, прийнято нове рішення з викладенням його в наступній редакції:
"1. Пункт 6 додатку №4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №397 від 01.04.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника".
2. Пункт 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії №397 від 01.04.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу, вважати укладеним в наступній редакції:
"У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках".
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
01.04.2010р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №397 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі гідно з умовами цього Договору та додатками до нього.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до підпункту 2.2.3 пункту 2.2. Договору, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку до договору "Порядок розрахунків".
01.02.2013р. позивач супровідним листом № 80-26/328 направив відповідачу Додаткову угоду №6 з Додатком №4 від 29.12.2012р. та Додаткову угоду №5 з Додатком № 1 від 24.12.2012р. до Договору про постачання електроенергії № 397 від 01.04.2010р..
Відповідач листом №25/662 від 19.02.2013р. повернув підписану з протоколом розбіжностей від 19.02.2013р. додаткову угоду № 6 до Договору та Порядку розрахунків (додаток №4 до Договору), не погодившись, зокрема, з редакцією пунктів 6 та 7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії.
Лист №25/662 від 19.02.2013року з додатками отриманий позивачем 26.02.2013 року, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.
Листом від 04.03.2013 року №80-26/606 позивач надіслав на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 4.03.2013року, в якому наполягає на викладенні пунктів 6,7 додатку № 4 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії № 397 від 01.04.2010 року в запропонованій позивачем редакції.
У зв'язку з недосягненням згоди з відповідачем з умов спірного додатку до договору №4, зокрема, пунктів 6,7, позивач 22.03.2013р. звернувся до господарського суду з даним позовом з урахуванням уточнених позовних вимог та просив прийняти рішення суду, яким вважати укладеними пункти 6,7 додатку №4 "Порядок розрахунків" до названого договору на умовах, запропонованих позивачем.
Господарськими судами встановлено, що сторонами в процесі внесення змін до вказаного договору дотримано порядку, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України.
Позивач просить викласти пункт 6 додатку №4 до Договору в наступній редакції: "При потребі споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися письмово до постачальника за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. У разі коригування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у відповідності до п. 4.4. ПКЕЕ (z0417-96) , споживач звертається до постачальника із заявою не пізніше, ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності сплати поточних планових платежів згідно п.2 додатку №4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.
Споживач оплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника".
Відповідачем, відповідно до протоколу розбіжностей, пункт 6 додатку №4 "Порядок розрахунків" до договору №397 від 01.04.2010р. викладено в наступній редакції:
"Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.
Пропозиція споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії.
У випадку перевищення договірної величини потужності споживач відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", сплачує постачальнику двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії або граничних величин споживання електричної потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії".
Дослідивши редакції пункту 6 додатку №4 до Договору, які запропоновані позивачем та відповідачем, господарські суди дійшли висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про те, що запропонована позивачем редакція названого спірного пункту відповідає нормам законодавства про електроенергетику, зокрема ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. (z0417-96)
Позивач наполягав викласти пункт 7 додатку № 4 до Договору в наступній редакції: "У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому, сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках".
Відповідач, не погоджуючись з редакцією позивача, пропонує викласти пункт 7 додатку №4 до Договору в такій редакції: "У разі несвоєчасної оплати вартості обсягів фактично спожитої електричної енергії (за минулий розрахунковий період), постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується; на суму боргу здійснюється нарахування встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. Пеня, інфляційні збитки та три відсотки річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках".
Дослідивши редакції пункту 7 додатку №4 до Договору, які запропоновані позивачем та відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що запропонована відповідачем редакція відповідає нормам законодавства у сфері енергетики.
Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком місцевого господарського суду, визнавши запропоновану позивачем редакцію вказаного пункту такою, що відповідає нормам законодавства.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 2 додатку №4 до договору, щодо якого спір між сторонами відсутній, споживач протягом розрахункового періоду здійснює 3 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:до 5 числа поточного місяця - 34%; до 15 числа поточного місяця - 33%; до 25 числа поточного місяця - 33%.
Споживач відповідно до п. 2 додатку №4 до договору самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу відповідного класу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу. В разі, якщо здійснена оплата першого планового платежу перевищує розрахункову суму, понад розрахункові кошти зараховуються як оплата наступного планового платежу.
Пунктом 1 додатку №4 сторони визначили, що розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до 30 (31) числа місяця включно. Показники розрахункових засобів обліку фіксуються 01 числа кожного місяця та оформляються Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії. Таким чином, за договором споживач здійснює оплату за заявлений обсяг електроенергії, яка буде передана відповідачу в майбутньому (протягом розрахункового періоду).
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Як зазначалося вище, господарськими судами встановлено, що за умовами укладеного між сторонами договору на постачання електроенергії відповідач - споживач оплачує позивачеві - продавцю саме вартість спожитої (купленої електроенергії. При цьому оплата за електроенергію здійснюється плановими платежами з наступним перерахунком за наслідками розрахункового періоду.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України, яка кореспондується з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно з п.8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р. (z0417-96) , постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.
З приписів наведеного законодавства вбачається, що сплата пені, 3% річних та інфляційних збитків з планових платежів законодавством не передбачена. Умовою застосування штрафної санкції (пені) є наявність заборгованості споживача перед постачальником саме за спожиту електроенергію.
Як встановив господарський суд, кількість остаточно спожитої у розрахунковому періоді електроенергії, а, отже, і суму заборгованості по її оплаті з урахуванням проведення (чи не проведення) планових платежів, можливо встановити лише на підставі акту про обсяги спожитої електроенергії за розрахунковий період (з 01 числа місяця по 30, 31 числа місяця включно), що складається 01 числа кожного місяця і надається споживачем енергопостачальнику, на підставі якого останній виписує остаточний рахунок.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 7 "Порядку розрахунків" додатку № 4 до договору має бути викладений в редакції відповідача. Судом же апеляційної інстанції вищенаведене залишено поза увагою.
Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні суду першої інстанції та оскарженій постанові, дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013р. у справі №920/454/13 скасувати.
Рішення Господарського суду Сумської області від 07.05.2013р. у справі №920/454/13 залишити в силі.
Головуючий суддя
Судді
Карабань В.Я.
Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.