головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Грека Б.М. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у справі № 927/463/13 господарського суду Чернігівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СТН ЕССЕТ Менеджмент" про звернення стягнення на заставлене майно 141 649 775,02 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилисявідповідача Яновицька Ю.В. (довір. від 19.07.2013)третьої особине з"явилися

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013 у справі № 927/463/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013р., задоволено позовні вимоги (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"(Позивач), звернуто стягнення на предмет застави за договором застави цінних паперів № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" та Приватним акціонерним товариством "Чернігівський Янтар", а саме прості іменні акції емітента ПАТ "Ластівка" код 00309281, міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) UA4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25грн., в кількості 77 000 грн. за ціною, визначеною на підставі оцінки від 07.05.2013 року, проведеної суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е.", що складає 0,25 грн. за одну акцію загальною вартістю 19 250 грн., що належить на праві власності Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар", на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика", в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТН ЕССЕТ Менеджмент", у сумі 141 649 775,02 грн., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження та перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 77 000 штук, з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UА40005058) депонента - Приватного акціонерного товариства "Чернігівській янтар" на рахунок у цінних паперах АТ "Банк "Таврика" 001147 (депозитарний код рахунку 100024 - UА30300970) відкритий у зберігача АТ "Банк "Таврика" (код зберігача 1147 у депозитарії ПАТ "ВДЦП", код МДО 300970). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" в доход Державного бюджету України 68 820 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне акціонерне товариство "Чернігівський Янтар" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013 у справі № 927/463/13 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" в доход державного бюджету 68 820 грн. судового збору та стягнути з ПАТ "Чернігівський Янтар" в доход державного бюджету 1 720,50 грн. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач зазначає, що оскільки ціна позову з вартості предмета застави складає 19 250 грн., судовий збір має складати 1 720,50 грн., а не 68 820,00 грн. як визначено судом першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТН ЕССЕТ Менеджмент" (позичальник), банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 125 000 000,00грн. терміном користування з 04.10.2012р. по 02.10.2015р. включно.

Відповідно до пункту 1.3. договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 28 % річних.

Пунктами 2.2., 2.2.4. договору банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за цим договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов"язання за цим договором.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-Кл від 04.10.2012, між Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" (заставодержателем) та Приватним акціонерним товариством "Чернігівський Янтар" (заставодавцем) укладено договір застави цінних паперів № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012.

Згідно з пунктом 1.1 договору застава забезпечує вимоги заставодержателя за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12/КЛ від 04.10.2012 (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеним між заставодержателем і ТОВ "СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 02.10.2015 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 125 000 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування штрафних санкцій, передбачених цим договором; витрат пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави, визначених пунктом 1.2 договору.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери, а саме: вид цінних паперів - акції іменні прості, емітент, код ЄДРПОУ - ПАТ "Ластівка", 00309281, міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) UA4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25грн., кількість цінних паперів, що передається в заставу - 77 000шт., загальна номінальна вартість - 19 250,00грн., заставна вартість 1 шт. - 16,56грн., загальна заставна вартість пакету цінних паперів - 1 275 120,00грн. Обтяження предмета застави згідно з цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з пунктом 1.3. Ринкова вартість предмета застави складає 1 275 120,00грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

В пунктах 2.2., 2.4. договору вказується, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, заставодержатель має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати, із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством. Право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави також виникає у разі порушення заставодавцем будь-яких умов цього договору. Заставодержатель набуває право дострокового звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання позичальником/заставодавцем зобов'язань по кредитному договору в разі порушення позичальником умов кредитного договору та/або заставодавцем умов цього договору, а також у випадках, передбачених статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Заставодержатель має право направити кошти, виручені від реалізації предмета застави, на погашення простроченої заборгованості по кредиту та процентах, на дострокове повернення всієї суми кредиту, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета застави.

25.10.2012 зареєстровано обтяження майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: приватне обтяження згідно договору застави цінних паперів № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012, об'єкт обтяження: акції іменні прості, емітент ПАТ "Ластівка" код ЄДРПОУ 00309281, міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) UA4000080048, кількість цінних паперів 77 000 штук, загальна заставна вартість пакету цінних паперів 1 275 120,00грн., обтяжувач Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" код 19454139.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, банком виконано умови договору від 04.10.2012 року, видано позичальнику кредитні кошти в межах кредитної лінії, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позичальника, заявками позичальника про надання траншів кредитної лінії, зведеним меморіальним ордером від 08.10.2012.

Позичальником частково погашено заборгованість по процентах за жовтень 2012 року в сумі 742 681,25грн., шляхом списання 30.11.2012 банком грошових коштів з рахунку позичальника у відповідності до умов договору.

03.12.2012 банком направлено позичальнику повідомлення № 05-559-3528 з вимогою погасити прострочену заборгованість по відсотках в сумі 1 193 644,98грн. Банк звернувся до заставодавця з претензією № 23/986 від 04.03.2013 з вимогою достроково повернути кошти за кредитним договором в строк до 03.04.2013р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТН ЕССЕТ Менеджмент" свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012 в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у сумі 141 649 775,02грн., з яких: строкова заборгованість по кредиту - 125 000 000,00грн., строкова заборгованість по процентам - 3 643 835,62грн., прострочена заборгованість по процентах - 12 684 512,56грн., пеня по прострочених процентах - 321 426,84грн., та інших витрат, пов'язаних з виконанням винесеного рішення, шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме цінні папери - прості іменні акції, що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" в кількості 77 000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив звернути стягнення на предмет застави згідно договору застави цінних паперів № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012, а саме: вид цінних паперів - акції іменні прості, емітент, код ЄДРПОУ - ПАТ "Ластівка", 00309281, міжнародний ідентифікаційний код (ISIN) UA4000080048, номінальна вартість одного ЦП - 0,25грн., кількість цінних паперів, що передається в заставу - 77 000шт., загальна номінальна вартість - 19 250,00грн., що належать Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" (код ЄДРПОУ 01554120) на праві власності в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у розмірі 141 649 775,02грн., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" в кількості 77 000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013, що складає 0,25грн. за одну акцію, а всього 19 250,00грн., перерахувати прості іменні акції емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 77 000 штук, з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970 - UA40005058) депонента - Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" на рахунок у цінних паперах АТ "Банк "Таврика" 001147 (депозитарний код рахунку 100024 - UA30300970) відкритий у зберігача АТ "Банк "Таврика" (код зберігача 1147 у депозитарії ПрАТ "ВДЦП", код МДО 300970). Позивач просить решту позовних вимог, які були первісно заявлені у позовній заяві № 23/1488 від 08.04.13р. залишити без розгляду.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав на їх обґрунтованість та зазначив, що банком належним чином виконанні умови договору № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012, оскільки позичальником не повернуто кредитні кошти, банк правомірно звернувся з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановленого договором.

Стаття 20 Закону України "Про заставу", стаття 590 Цивільного кодексу України передбачають звернення стягнення на заставлене майно за рішенням суду, а стаття 591 ЦК України встановлює, що реалізація предмета застави, на який звернуто стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 2.3. договору застави сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем на підставі рішення суду чи в позасудовому порядку відповідно до ст.ст. 24, 26, 27, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог Позивача.

Стаття 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" (2654-12) застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) .

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 цього Закону визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі № 3-139гс11, де вказується, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд може обрати один із способів звернення стягнення, обраний обтяжувачем на власний розсуд.

Таким чином, установивши, що за договором застави способом звернення стягнення на заставлене майно Банком, як заставодержателем, обрано передачу майна у його власність, господарські суди, з висновками яких погодився касаційний суд, обґрунтовано визнали за позивачем право власності на заставлене майно.

Судом першої інстанції на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача стягнуто в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68 820 грн.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено розмір ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, а саме 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При подачі позову Позивачем була визначена ціна позову 141 649 775, 02 грн. В даному випадку, розмір судового збору за подання майнового позову складає 68 820,00грн.

Суди попередніх інстанцій зазначають, що оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір складає суму 68 820,00 грн. з суми позову 141 649 775,02 грн.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Ціною позову є вартість майна, що витребовується, грошових коштів, що стягуються, або вартість іншого права, що має вартісну оцінку.

Позивач, звертаючись з позовом, просив суд звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави цінних паперів № 05-315/ЗЦП-12 від 10.10.2012, а саме: акції іменні прості номінальною вартістю одного ЦП - 0,25грн., в кількості - 77 000шт., загальна номінальна вартість - 19 250 грн., що належать Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" на праві власності в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у розмірі 141 649 775,02грн., шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством "Банк Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Приватному акціонерному товариству "Чернігівський Янтар" в кількості 77 000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013, що складає 0,25грн. за одну акцію, а всього 19 250,00грн.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили із вартості заставленого майна (цінних паперів) на суму 19 250 грн. і предметом позову по даній справі є звернення стягнення на заставлене майно за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб"єктом оціночної діяльності, загальною вартістю 19 250 грн.

Судові рішення місцевого і апеляційного господарських судів не мають на меті задоволення позовних вимог ПАТ "Банк "Таврика" на суму 141 649 775,02 грн. за ціною позову, визначеною Позивачем.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу" сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Майновий поручитель є заставодавцем. Разом з тим, застава та порука є

різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави.

За рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013 у справі № 927/463/13 про звернення стягнення на майно Відповідача(заставодавця), Позивач одержує акції загальною вартістю 19 250,00грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано стягнуто з Відповідача судовий збір в розмірі 68 820,00грн., оскільки судовий збір повинен розраховуватися з суми 19 250 грн., тобто судовий збір складає 1 720,50 грн.

В цій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013 у справі № 927/463/13 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 підлягають зміні в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" в доход Державного бюджету України 68 820 грн., з викладом пункту 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" (проспект Миру, 19, м. Чернігів, код 01554120) в доход Державного бюджету України (рахунок № 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДПОУ 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) 1 720,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5- 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у справі № 927/463/13 в частині задоволення позовних вимог Позивача залишити без змін.

Змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 у справі № 927/463/13 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" в доход Державного бюджету України 68 820 грн. судового збору.

Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2013 у справі 927/463/13 викласти в наступній редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чернігівський Янтар" (проспект Миру, 19, м. Чернігів, код 01554120) в доход Державного бюджету України (рахунок № 31217206783002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач - УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001, МФО 853592, код ЄДПОУ 38054398, код бюджетної класифікації 22030001) 1 720,50 грн. судового збору.