Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді Першикова Є.В., суддів Ходаківської І.П. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" на постанову від 03.09.2013 Львівського апеляційного господарського судуу справі №914/1113/13 господарського суду Львівської області за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір" за участю Прокуратури Львівської області про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Попович Н.Є. (дов. від 27.05.13)

Від Генеральної прокуратури України - Сіромашенко Р.Л.

Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ"Машкір" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. Позов мотивовано систематичною несплатою відповідачем орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.06.2013 (суддя Станько Л.Л.) в позові відмовлено.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 у складі: Дубник О.П., Скрипчук О.С., Матущака О.І. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 29.02.2008, укладений між Львівською міською радою та ТОВ "Машкір", зареєстрований у Львівській міській раді за №Ш-1022; зобов'язано ТОВ "Машкір" повернути Львівській міській раді земельну ділянку вартістю 1635590,88 грн., загальною площею 0,3024 га на вул. Промислова, 53 у м. Львові.

ТОВ "Машкір" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 120, 123, 134 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 лютого 2008 року між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Машкір" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 29.02.2008 року за №Ш-1022 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 15.05.2008 року за №04:08:438:00074 КН 04-4.

Відповідно до п.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Промисловій, 53 для обслуговування офісних і складських приміщень.

Згідно п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3024 га, у тому числі під забудовою - 0,2267 га, під твердим покриттям - 0,0281 га, під рослинним покривом - 0,0475 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1635590,88 грн. (п.5 Договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено на 10 років до 15 листопада 2017 року.

Положеннями п.9 договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 49067,73 грн. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами.

Пунктом 29 договору передбачено право орендодавця, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 24.03.2011 серії САС №973155 та від 24.03.2011 серії САС №973157 на земельній ділянці розташовані будівлі, які належать відповідачу на праві власності.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 19.12.2012 податкова заборгованість відповідача по орендній платі за договором становить 100572,79 грн., що підтверджується наявною у справі довідкою про податкову заборгованість по орендній платі ТОВ "Машкір" від 20.12.2012 №21748/20-2021, виданою Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом "в" частини 1 статті 96 ЗК України передбачено обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначено як одну з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Враховуючи, що систематична несплата ТОВ "Машкір" орендних платежів за використання земельної ділянки є порушенням істотних умов договору оренди земельної ділянки від 29.02.2008, що є підставою для розірвання спірного договору, апеляційна інстанція обґрунтовано дійшла до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Що стосується посилання касатора на знаходження на спірній земельній ділянці його об'єктів нерухомості і задоволення позову, на думку касатора, порушує його право власності, колегія суддів зазначає, що предмет позову в даній справі не стосується права власності ТОВ "Машкір", оскільки не йдеться про позбавлення права власності Товариства на належні йому об'єкти нерухомості.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

Касаційну скаргу ТОВ"Машкір" залишити без задоволення.

Постанову від 03.09.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/1113/13 господарського суду Львівської області залишити без змін.