головуючого судді Першикова Є.В., суддів Ходаківської І.П. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро" на постанову від 19.08.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі №926/123/13-г господарського суду Чернівецької області за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної академії Аграрних Наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро" про розірвання договору №346 від 08.09.2010 За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Заставний Ю.І. (дов. від 06.11.13)

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.04.2013 (суддя Проскурник О.Г.) відмовлено в позові про розірвання договору № 346 від 08.09.2010 та, враховуючи п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, визнано недійсним договір, укладений між ДП "Дослідне господарство "Центральне" та ТОВ "Хрещатик-Агро" за №346 від 08.09.2010 з додатковою угодою №1 від 12.09.2011.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 у складі: Якімець Г.Г., Кравчук Н.М., Хабіб М.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Хрещатик-Агро" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині визнання недійсним договору №346 від 08.09.2010. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст..ст. 215, 638, 639 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею № А-000003 від 10.02.1993 року, землі площею 1300 га, розташовані за адресою с.м.т. Рогізна та с.м.т. Вашківці, належать Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній станції української академії аграрних наук, правонаступниками якої є Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук та в подальшому Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії Аграрних Наук України.

08.09.2010 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "Центральне" та ТОВ "Хрещатик-Агро" укладено договір № 346, згідно пункту 1.1 якого, предметом договору є вирощування сільськогосподарських культур, надання платних послуг, виробництво елітного насіння, а у відповідності до п.1.2 договору сторони по цьому договору зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України та у відповідності до статуту сторін спільно діяти для досягнення мети, а саме: підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва та сприяння проведенню дослідних робіт, раціонального використання землі; підготовка грунту, посів та вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією на площі 1300 га, що розташована за адресою с.м.т. Рогізна та с.м.т. Вашківці; розробки та втілення інших проектів в галузі сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.1.3 договору для досягнення своїх цілей сторони: узгоджують напрями та структуру господарської діяльності для раціонального поєднання дослідної роботи з господарською, підвищення товарності виробництва та рівня оснащення виробничої і наукової бази; співпрацюють у постачальницькій діяльності; спільно при необхідності використовують фахівців та працівників обох сторін

Згідно пункту 3.1. договору позивач зобов'язується з моменту підписання даного договору залучити відповідача для роботи по вирощуванню сільськогосподарських культур; здійснювати науково консультативне забезпечення при вирощуванні сільськогосподарських культур на земельній ділянці сільськогосподарського виробництва площею 1300 га, яка надана їй у постійне користування; виконувати роботи, надавати послуги, здійснювати іншу діяльність у рамках цього договору, залучаючи необхідних спеціалістів і працівників; сприяти виробництву елітного насінневого матеріалу.

12.09.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 346 від 08.09.2011 року, якою пункт 1.1. викладено в редакції: предметом договору є надання платних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та виробництву елітного насіння. Також, згідно додаткової угоди сторони відтерміновують до 8 вересня 2011 року виконання своїх обов'язків, вказаних у договорі та зазначають, що оплата за виконання умов договору становить 390 000 грн. в рік.

Договір № 346 від 08.09.2010 року та додаткова угода № 1 від 12.09.2011 року погоджені Буковинським інститутом агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Прокуратурою Садгірського району м.Чернівці проведено перевірку, якою виявлено, що із 1421 га ріллі, яка знаходиться у користуванні позивача, оброблено лише 421 га та встановлено, що договір №346 від 08.09.2010 укладено сторонами з порушенням чинного законодавства та фактично є скритою форою договору оренди.

ДП "Дослідне господарство "Центральне" з урахуванням висновків проведеної прокуратурою Садгірського району м.Чернівці перевірки та керуючись ст.ст. 92, 203, 214, 215, 216, 651 ЦК України, звернулось до господарського суду з позовом про розірвання договору №346 від 08.09.2010 року.

Як зазначено вище, вносячи зміни у договір №346 від 08.09.2010 року додатковою угодою №1 від 12.09.2011 року, сторони погодили, що предметом договору є надання платних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та виробництву елітного насіння.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до договору, відповідач надаючи послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та збирання врожаю, що йому належить (пункти 3.2.,4.6. договору), проводить оплату коштів у сумі 390000,00 грн. (пункти 5.1.,5.2. договору), а позивач, який замовив надання послуг, фактично надає у користування земельну ділянку площею 1300 га, яка розташована за адресою с.м.т. Рогізна та с.м.т. Вашківці на строк до 31 грудня 2016 року (пункти 1.2.,3.1.,5.1.,6.1. договору).

Відповідно до банківських виписок, відповідач оплатив кошти у сумі 390000,00 грн. за виконані роботи згідно договору № 346. Крім того, згідно акту, складеного позивачем 26.11.2012 року, відповідач здійснив збирання врожаю 2012 року на земельній ділянці площею 1300 га.

Як встановлено судами, із змісту укладеної між сторонами угоди та зазначених обставин слідує, що виконавець (відповідач) надає послуги та при цьому здійснює їх оплату, що суперечить вимогам статті 901 ЦК України, яка передбачає, що за надані послуги кошти сплачує замовник (позивач).

Тобто, фактично позивач за спірним договором передав відповідачу у платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України (2768-14) та статей 4, 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність обставин, за якими спірний договір може бути розірваний. Разом з тим, судами встановлено наявність підстав, за якими спірний договір може бути визнано недійсним.

Разом з тим, відповідно до п.1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Положеннями постанови президії Національної Академії Аграрних Наук України від 26 серпня 2011 року "Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів" передбачено, що договори предметом яких є надання послуг з обробітку ґрунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур погоджуються НААН.

Посилання касатора на неможливість застосування даного положення, в зв'язку з тим, що його прийнято пізніше дати укладення договору, не приймається до уваги, оскільки додаткова угода №1 прийнята 12.09.2011, тобто після прийняття вищезгаданої постанови президії Національної Академії Аграрних Наук України.

Правові основи управління об'єктами державної власності закріплені Законом України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) .

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є Національна академія наук України, галузеві академії наук, а згідно із п. 30 ч.1 ст.6 Закону, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Господарськими судами встановлено, що Національна академія аграрних наук України не приймала рішень (висновку, погодження, тощо) стосовно передачі відповідачу земельної ділянки у користування для вирощування на ній врожаю.

Крім того, договір №346 від 08.09.2010 та додатковий договір від 12.09.2011, яким відтерміновано виконання основного договору не погоджені Національною академією аграрних наук України.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи наведене, суди правомірно дійшли висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору, який пов'язаний з предметом спору, укладеного між ДП "Дослідне господарство "Центральне" та ТОВ "Хрещатик-Агро" за №346 від 08.09.2010 з додатковою угодою №1 від 12.09.2011 з урахуванням положень п.1 ч.1 ст. 83 ГК України.