Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокуратури Сіромашенко Р.Л. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постанову від 29.08.2013 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1045/13 господарського суду Миколаївської області за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23"; 2) Приватного підприємства "ААС" про визнання недійсним договору спільного користування земельною ділянкою, зобов'язання її звільнити та привести у придатний для використання стан

У червні 2013 р. Прокурор Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "Арена 23" та ПП "ААС" про:

- визнання недійсним договору без дати та без номеру про спільне користування земельною ділянкою, укладеного між ТОВ "Арена 23" та ПП "ААС";

- зобов'язання ТОВ "Арена 23" звільнити земельну ділянку площею 0,25 га вартістю 621 750 грн., розташовану по вул. Курортній, 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, привести її у придатний для використання стан та повернути Коблівській сільській раді.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, статей 116, 125, 126, 152 Земельного кодексу України та норми Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) обґрунтовані тим, що проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено використання ТОВ "Арена 23" земельної ділянки з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку біля станції МОП на підставі укладеного з ПП "АСС" спірного договору про спільне користування земельною ділянкою, а також рішення Коблівської сільської ради № 31 від 19.09.2012 р. та рішень виконкому сільської ради № 81 від 10.11.2011 р., № 4 від 15.11.2011 р.

Проте, як зазначає прокурор за інформацією Коблівської сільської ради від 16.05.2013 р. земельна ділянка, щодо якої укладено оспорюваний договір, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення в межах с. Коблеве, а за інформацією відділу Держземагентства від 15.05.2013 р. ТОВ "Арена 23 " земельні ділянки на території с. Коблеве у власність чи користування не виділялись, отже, як зазначав прокурор, відповідно до норм статей 376, 413 Цивільного кодексу України, статей 93, 122 Земельного кодексу України, ТОВ "Арена 23" не мала права на користування земельною ділянкою на узбережжі Чорного моря біля рятувального посту МОП та зводити на ній будь - які будівлі, і оскільки ПП "ААС" не мало повноважень на передачу земельної ділянки ТОВ "Арена 23" для будівництва розважального пляжного комплексу, договір про спільне користування земельною ділянкою, укладений між ТОВ "Арена 23" та ПП "АСС" підлягає визнанню недійсним.

ТОВ "Арена 23" просило позовну заяву заступника прокурора Миколаївської області залишити без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 16.01.2013 р. (v0002600-13) "Про внесення змін до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі", вказуючи на те, що прокурором неправильно вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Коблівську сільську раду, оскільки в даному випадку належним органом є Миколаївська обласна державна адміністрація, якій і надано повноваження розпорядження, у тому числі й надання у користування земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності. Крім того, на думку відповідача, прокурором у позовній заяві не наведено доводів щодо того, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовано необхідність їх захисту при наявності постійного землекористувача спірної земельної ділянки - ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та користувача земельною ділянкою - ПП "АСС".

ТОВ "Арена 23" також зазначало, що земельна ділянка, яка використовується товариством на підставі договору про спільне користування земельною ділянкою, розташована у межах земельної ділянки, яку ПП "АСС" тимчасово використовує за договором № 64 від 21.04.2008 р., укладеного з ДП "Очаківське лісомисливське господарство".

ПП "АСС" також просило суд залишити позов прокурора без розгляду у зв'язку з тим, що прокурором неправильно визначено Коблівську сільську раду позивачем по даній справі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р. (суддя Фролов В.Д.) позовні вимоги задоволені, визнано недійсним договір без дати без номеру про спільне користування земельною ділянкою, укладений між ПП "ААС" та ТОВ "Арена 23", зобов'язано ТОВ "Арена 23" звільнити земельну ділянку площею 0,25 га вартістю 621750 грн., розташовану по вулиці Курортній, 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, привести її у придатний для використання стан та повернути Коблівській сільській раді.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що ПП "ААС" не надано суду доказів наявності повноважень для передачі ТОВ "Арена 23" в користування земельної ділянки біля рятувального посту МОП в зоні відпочинку "Коблево" та надання дозволу ТОВ "Арена 23" здійснювати будівництво розважального пляжного комплексу, а оскільки ТОВ "Арена 23" не надано доказів, того, що на час перевірки дотримання вимог земельного законодавства вказане товариство мало право на користування, а ПП "ААС" розпорядження та укладання договору на спільне користування зазначеною земельною ділянкою, враховуючи те, що договір про спільне користування земельною ділянкою без дати та номеру, укладений між відповідачами суперечить вимогам чинного законодавства, то вказаний договір підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка підлягає приведенню у первісний стан.

За апеляційною скаргою ТОВ "Арена 23" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Туренко В.Б., Бандура Л.І,, Поліщук Л.В.) переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 29.08.2013 р. скасував його, а позов залишив без розгляду.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на обставини, встановлені судами під час розгляду адміністративної справи № 2-а-4934/10/1470 дійшов висновку, що у правовідносинах щодо володіння, користування, розпорядження спірною земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Миколаївська обласна державна адміністрація як виконавчий орган державної влади, а не Коблівська сільська рада, у зв'язку з чим, керуючись положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (v_570600-02) (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України № 2 від 16.01.2013 р. (v0002600-13) ), якою передбачено, що якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, залишив позов прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради у даній справі без розгляду.

Заступник прокурора Одеської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2013 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги невідповідністю постанови суду апеляційної інстанції нормам матеріального та процесуального права.

Прокурор зазначає, що згідно довідки Коблівської сільської ради від 17.05.2013 р., довідки відділу Держземагентства у Березанському районі від 14.08.2013 р. та акта перевірки Держсільгоспінспекції від 15.05.2013 р., спірна земельна ділянка знаходиться в межах Коблівської сільської ради, у власність чи користування не надана. Крім того, на думку прокурора підтвердженням місцезнаходження спіної земельної ділянки в межах населеного пункту с. Коблево є рішення Коблівської сільської ради від 19.09.2012 р. № 31, яким надано дозвіл ТОВ "Арена 23" на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель не наданих у власність та постійне користування населеного пункту с. Коблево, в межах території сільської ради, що підтверджує належність земельної ділянки саме Коблівській сільській раді, а не ДП Очаківське лісомисливське господарство" та Миколаївській облдержадміністрації.

Прокурор також вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на укладений між ДП Очаківське лісомисливське господарство" та ПП "ААС" договір довгострокового тимчасового користування лісовою земельною ділянкою від 21.04.2008 р. № 64, оскільки предметом вказаного договору є лісова ділянка (лісові ресурси) надана у користування для рекреаційних цілей, без надання саме земельної ділянки, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2013 р. у справі № К/800/18289/13 (справа № 2-а-4934/10/1470).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора,перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом першої інстанції було встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.2011 р. за ТОВ "Арена 23" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна в зоні відпочинку "Коблево" біля торгівельного комплексу "Преображенський", а саме: на пляжний торгівельно-розважальний комплекс (сцена, закусочна з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, рятувальний пост, пляжна алея, підпірна стіна, замощення, туалет, тіньові навіси 4-шт., кабінки для переодягання, пункт прокатного пляжного інвентарю).

Рішенням Коблівської сільської ради № 4 від 15.11.2011 р. зазначеним об'єктам нерухомого майна привласнено юридичну адресу: пр. Курортний, 7/4, с. Коблеве, в зоні відпочинку "Коблево".

10.12.2011 р. ТОВ "Арена 23" видано свідоцтво на право власності на вказане нерухоме майно.

На підставі вимоги прокуратури Березанського району Миколаївської області від 14.05.2013 р. заступником начальника Південного інспекційного відділу державного архітектурного контролю у Миколаївській області, із залученням державного інспектора сільського господарства на території Миколаївської області, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "Арена-23" пляжного торгівельно-розважального комплексу по пр. Курортний, 7/4 в с. Коблеве Березанского району Миколаївської області, за результатами якої складено акт перевірки від 15.05.2013 р. та встановлено, що будівництво або реконструкція зазначеного пляжного торгівельного-розважального комплексу та відведення земельної ділянки для його обслуговування здійснено з порушенням чинного законодавства, оскільки розміщення вказаних об'єктів на території пляжної зони заборонено.

Державним інспектором сільського господарства в Миколаївській проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства в межах Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, проспект Курортний, 7/4, за результатами якої складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 15.05.2013 р. та встановлено, що за вказаною адресою, будівництво зазначеного торгівельно-розважального комплексу та відведення земельної ділянки для його обслуговування здійснюється з порушенням чинного законодавства.

Крім того, в ході перевірок встановлено, що ТОВ "Арена 23" на земельній ділянці площею 0,25 га на відстані 2-7 м від урізу Чорного моря збудований торгівельний павільйон, площею 24,4 кв. м. Загальна площа земельної ділянки, на якій розміщено вказаний об'єкти складає 2473 кв. м. Земельна ділянка, на якій розміщено вказаний об'єкт знаходиться в межах пляжної зони.

Відповідно до листів Коблівської сільської ради від 17.05.2013 р. № 609 та № 610, сільською радою дозволи на розташування малих архітектурних форм ТОВ "Арена 23" станом на 17.05.2013 року не надавалися та земельна ділянка, на якій розміщенні об'єкти права власності ТОВ "Арена 23", згідно земельно-кадастрових даних відноситься до земель комунальної власності (запасу-рекреаційного призначення).

Судом першої інстанції було встановлено, що як на правову підставу користування земельною ділянкою, ТОВ "Арена 23" посилається на укладений з ПП "ААС" договір про спільне користування земельною ділянкою без дати та номеру.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради про визнання недійсним договору без дати та без номеру про спільне користування земельною ділянкою, укладений між ТОВ "Арена 23" та ПП "ААС" та зобов'язання ТОВ "Арена 23" звільнити земельну ділянку площею 0,25 га вартістю 621 750 грн., розташовану по вул. Курортній, 7/4 в с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, привести її у придатний для використання стан та повернути Коблівській сільській раді.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що ПП "ААС" не надано суду доказів наявності повноважень на передачу ТОВ "Арена 23" в користування земельної ділянки біля рятувального посту МОП в зоні відпочинку "Коблево" та надання дозволу ТОВ "Арена 23" здійснювати будівництво розважального пляжного комплексу, отже, ТОВ "Арена 23" не мало права користуватися земельною ділянкою на узбережжі Чорного моря біля рятувального посту МОП та зводити на ній будь-які споруди.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення господарського суду Миколаївської області у даній справі та залишаючи позов прокурора без розгляду зазначав, що спірна земельна (лісова) ділянка передана ПП "ААС" у довгострокове тимчасове користування згідно із договором № 64 від 21.04.2008 р., укладеним з постійним лісокористувачем - Державним підприємством "Очаківське лісомисливське господарство", яке діяло на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №157-р від 21.04.2008 р., дійшовши висновку, що у правовідносинах щодо володіння, користування, розпорядження спірною земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Миколаївська обласна державна адміністрація як виконавчий орган державної влади, тобто, прокурором неправильно визначений позивач, що має наслідком залишення позову без розгляду.

Проте, колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2008 р. між Державним підприємством "Очаківське лісомисливське господарство" (постійний лісокористувач) та ПП "ААС" (тимчасовий лісокористувач) було укладено договір № 64, за умовами якого постійний лісокористувач, згідно з розпорядженням Миколаївської райдержадміністрації від 21.04.2008 р. № 157-р передав, а тимчасовий лісокористувач прийняв лісову ділянку площею 8,75 га у довгострокове тимчасове платне користування лісами за рахунок земель лісогосподарського призначення, що знаходиться у кварталі 35, виділ 23, кв.36, вид. 17, кв.37, вид. 13, кв.38, вид. 23, кв. 39, вид. 18 Березанського лісництва постійного лісокористувача (урочище Коблеве) (пункт 1.1. договору № 64). Лісова ділянка передається тимчасовому лісокористувачу для рекреаційних цілей (надання пляжних послуг) строком на 49 років (пункт 1.2 договору).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р., у справі № 2-а-4934/10/1470 відмовлено у задоволенні адміністративного позову прокурора про визнання нечинним та скасування розпорядження Миколаївської райдержадміністрації № 157-р від 21.04.2008 р., на підставі якого було укладено договір № 64 від 21.04.2008 р., яким ПП "ААС" надано у довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 8,75га за рахунок земель лісового фонду. Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що лісові ділянки, які використовує ПП "ААС" в лісовому урочищі "Коблеве" Березанського лісництва ДП "Очаківське лісомисливське господарство", належать до земель лісогосподарського призначення, і облдержадміністрацією в межах повноважень прийнято оспорюване розпорядження.

При цьому, як було встановлено судом апеляційної інстанції в адміністративній справі № 2-а-4934/10/1470, постанова у якій залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України, у довгострокове платне користування ПП "ААС" були передані лісові ресурси, а не сама земельна ділянка (а.с. 171-175).

Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваного договору про спільне користування земельною ділянкою, без номеру та без дати, вказаний договір між ПП "ААС" (Сторона - 1) та ТОВ "Арена 23" (Сторона -2) укладений про спільне використання земельної ділянки з метою організації відпочинку громадян та торгівлі на території пляжу Коблівської зони відпочинку, із встановленням у пункті 2.1 договору, що Сторона -1 зобов'язується надати Стороні - 2 земельну ділянку для розташування пляжного торгівельно - розважального комплексу біля рятувальної станції МОП (а.с. 11).

Проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи без розгляду позов прокурора з підстав неправильного визначення позивача з огляду на наявність договору № 64 від 21.04.2008 р. та встановлених в адміністративній справі обставин, судом апеляційної інстанції не з'ясовано питання стосовно того, чи є земельна ділянка щодо спільного використання якої між ПП "ААС" та ТОВ "Арена 23" було укладено оспорюваний договір, об'єктом договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою № 64 від 21.04.2008 р., а відтак апеляційним судом передчасно зроблено висновок про залишення позову без розгляду.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (стаття 202 цього Кодексу).

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

За приписами статті 1131 вказаного Кодексу, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (частина 2 вказаної норми).

Приписами чинного законодавства не встановлено вичерпного переліку умов, необхідних для даного виду договорів, відтак сторони вправі за власною домовленістю визначати й інші умови договору про спільну діяльність, проте, у договорі такого виду, насамперед, мають визначатися аспекти щодо його предмету та мети, взаємних обов'язків сторін та обов'язків кожної зі сторін щодо спільної діяльності, порядок здійснення контролю за спільною діяльністю, а також визначення розміру вкладів і часток учасників, порядок розподілу між ними результатів спільної діяльності.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Проте, здійснюючи судовий розгляд справи судом першої інстанції вказані приписи законодавства були залишені поза увагою, відповідні обставини справи при вирішенні спору про визнання договору недійсним не встановлювались, зокрема, судом першої інстанції не з'ясоване питання стосовно того, яким саме чином відбулось залучення ПП "ААС" для спільного використання у спільній діяльності земельної ділянки на території пляжу Коблівської зони відпочинку (пункт 1.1 оспорюваного договору), підтвердження наявності у ПП "ААС" такої земельної ділянки із визначенням її місця розташування, встановлення меж тощо, питання стосовно того чи відбулась фактична передача ТОВ "Арена 23" вказаної земельної ділянки та на яких підставах, а також правовий статус земельної ділянки для розташування пляжного торгівельно - розважального комплексу біля рятувальної станції МОП на території пляжу Коблівської зони відпочинку, тобто судом першої інстанції було залишено поза увагою з'ясування питання щодо наявності всіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.