Корсака В.А.. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідача Негода Є.В. (дов. від 14.02.2013 р.) прокуратури Козакова І.М. (посв. від 01.07.2013 р. № 01808) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі № 910/3619/13 господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" про повернення земельної ділянки

Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" про зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 2 935 м2, яка розташована по вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092, нормативно-грошовою оцінкою 1 685 551, 30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.02.2005 р., укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун", останній своє зобов'язання щодо повернення земельної ділянки не виконав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. у справі №910/3619/13 (суддя Власов Ю.Л.) позов задоволено повністю; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 2 935 м2, яка розташована по вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092, нормативно-грошовою оцінкою 1 685 551, 30 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 33 711, 02 грн.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд першої інстанції керувався, зокрема, приписами статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. (колегія суддів: головуючий Сулім В.В., судді Рєпіна Л.О., Авдеєв П.В.) рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2013 р. змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147,00 грн."

Скаржник, посилаючись на приписи Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік" (5515-17) , мотивував касаційну скаргу тим, що суд першої інстанції повинен був стягнути судовий збір у розмірі 1 147,00 грн. як за розгляд позовної заяви немайнового характеру.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 11.02.2005 р. між Київською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.02.2005р. за № 78-6-00246, згідно з умовами якого орендодавець, на підставі пункту 1 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 419-18/1829 (v06_1600-10) "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" за актом приймання-передачі від 14.02.2005 р. передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану по вул. Прирічна, 19 в Оболонському районі м. Києва, розміром 2935 м2, з цільовим призначенням - для будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092. Спірний договір було укладено на 5 років. (пункти 1.1., 1.2., 1.3. договору).

Згідно з пунктом 7.1. договору після припинення дії договору орендар зобов'язався повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві завдані збитки (пункту 11.8. договору).

Судами встановлено, що 08.01.2013 р. Головним управлінням земельних ресурсів відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 р. № 16/890, статей 187, 189 Земельного кодексу України, на підставі запиту прокуратури Оболонського району м. Києва від 25.12.2012 р. №40-14101вих-12, направлення № 2505 від 28.12.2012 р., було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою м. Київ, на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки № 07/05 від 08.01.2013 р., відповідно до якого в ході обстеження встановлено, що спірна земельна ділянка фактично не використовується; за інформацією, наданою Державною податковою службою у м. Києві (№ 3971/9/19-109 від 24.09.2012 р.), товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" має заборгованість по платі за землю; вказана земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена, не охороняється та ТОВ "Будівельна компанія "Кроун" за цільовим призначенням (будівництво житлового будинку з вбудованими не житловими приміщеннями) не використовується; на частині вказаної земельної ділянки розташовані дитячі майданчики.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" всупереч умовам договору оренди земельної ділянки від 11.02.2005 р. та нормам законодавства, зокрема, приписам статей 31, 34 Закону України "Про оренду землі", статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, свої зобов'язання щодо повернення земельної ділянки Київській міській раді після припинення дії договору не виконало.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме - зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кроун" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 2935 м2, яка розташована по вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:78:028:0092, нормативно-грошовою оцінкою 1 685 551, 30 грн.

Крім того, суд першої інстанції стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 33 711, 02 грн., враховуючи майновий характер позову та виходячи з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка становить 1 685 551, 30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якою рішення залишено без змін, саме в частині стягнення з відповідача вказаної суми судового збору, заперечуючи проти майнового характеру позову.

В іншій частині судові рішення оскаржені не були.

Відповідно до пункту 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 (va007600-13) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, досліджених судами попередніх інстанцій, та не заперечується товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" спірна земельна ділянка має нормативно-грошову оцінку в розмірі 1 685 551, 30 грн.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" (3674-17) .

Пунктом 2 частиною 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та виходячи з нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки в розмірі 1 685 551, 30 грн., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду про те, що суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Кроун" як з відповідача у справі, позовні вимоги в якій були задоволені повністю, судовий збір у розмірі 33 711, 02 грн.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено в силі рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.