головуючого судді суддів Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В. Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 910/3341/13 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" про стягнення 24 990,00 грн. за участю представників:

позивача: Пешков О.О.

відповідача: Храмов Я.М.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" (надалі - "ПАТ "СК "НОВА") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (надалі - "ПАТ "АСК "ІНГО Україна") про стягнення в порядку регресу 24 990,00 грн. компенсації здійснених страхових виплат з урахуванням норм статей 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. (суддя Пінчук В.І.) в задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на норми статей 257, 267 ЦК України у зв'язку із спливом позовної давності на момент звернення до суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. (судді Остапенко О.М., Скрипка І.М., Руденко М.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "АСК "ІНГО Україна" на користь ПАТ "СК "НОВА" страхове відшкодування в сумі 24 990,00 грн. та судові витрати.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд зазначив, що позивач звернувся з позовом до суду у даній справі в межах трирічного строку позовної давності, оскільки перебіг трирічного строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України перервався в момент подання позивачем позовної заяви в порядку цивільного судочинства до одного з боржників - Маркіна Олексія Миколайовича, та розпочався заново 21.06.2012 р.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПАТ "АСК "Інго Україна" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.05.2009 р. в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Пежо" (державний реєстраційний номер АА 6664 СМ), що перебував під керуванням гр. Мокрика Дмитра Ярославовича та автомобіля "ЗАЗ" (державний реєстраційний номер АІ 4784 ВС), що перебував під керуванням гр. Маркіна Олексія Миколайовича. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Пежо" (державний реєстраційний номер АА 6664 СМ) отримав пошкодження.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2009 р. у справі № 3-3933/09 визнано Маркіна О.М., під керуванням якого перебував автомобіль "ЗАЗ" (державний реєстраційний номер АІ 4784 ВС).

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що 20.05.2008 р. між ПАТ "СК "НОВА" (страховик) та ТОВ "Ілта" (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 4606, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Пежо" (державний реєстраційний номер АА 6664 СМ).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови договору № 4606, заяву про виплату страхового відшкодування, з урахуванням висновку спеціаліста № 07/06 від 04.06.2009 р., наряду-замовлення № К6584 від 18.05.2009 р., на підставі страхового акту № 2353 від 25.06.2009 р. ПАТ "СК "НОВА" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 33 127,57 грн. (угода про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.06.2009 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Господарськими судами встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗАЗ" (державний реєстраційний номер АІ 4784 ВС), що настає внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "ЗАЗ" (державний реєстраційний номер АІ 4784 ВС), застрахована у ПАТ "АСК "ІНГО Україна" згідно з Полісом № ВС/5058860, діючим на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, згідно з Полісом № ВС/5058860, становить 25 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на вищенаведене, відповідальною особою за завдані власнику автомобіля "Пежо" (державний реєстраційний номер АА 6664 СМ) збитки в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме ПАТ "АСК "ІНГО Україна", про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

Поряд з цим, ст. 256 ЦК України встановлює, що особа може захистити своє цивільне право або інтерес в судовому порядку лише в межах певного строку, тобто позовної давності. Згідно з приписами ч. ч. 1, 6 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, перебіг позовної давності за стягненням страхового відшкодування в порядку регресу в даній справі для позивача почався 27.06.2009 р.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом до суду у даній справі в межах трирічного строку позовної давності, оскільки перебіг позовної давності, відповідно до ст. 264 ЦК України, перервався в момент подання позивачем позовної заяви в порядку цивільного судочинства до одного з боржників - Маркіна Олексія Миколайовича, та розпочався заново 21.06.2012 р.

Втім, колегія суддів касаційної інстанції зазначає про помилковість такого висновку з огляду на наступне.

Дійсно, ПАТ "СК "НОВА" 22.06.2012 р. (апеляційним судом помилково зазначено 21.06.2012 р.) звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди - Маркіна Олексія Миколайовича, про відшкодування в порядку регресу здійснених страхових виплат в сумі 33 127,57 грн.

Частиною 2 статті 264 ЦК України унормовано, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що дані норми законодавства можуть бути застосовані лише у випадку пред'явлення позову до одного із кількох боржників не до будь-якого суду, а лише до компетентного суду. Подання позову з порушенням правил підвідомчості справ не перериває перебігу позовної давності. Крім того, з пред'явленням позову в установленому порядку до одного з кількох боржників переривається перебіг позовної давності щодо вимог до цього боржника. Так само, коли пред'явлено позов щодо частини вимоги (боргу), право на яку має позивач, перебіг позовної давності щодо цієї частини вимоги переривається і починає спливати заново. Що ж до вимог до інших боржників або частини боргу, які не охоплюються пред'явленим позовом, то позовна давність щодо них не переривається.

Як було з'ясовано судами, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08.02.2013 р. було закрито провадження у справі № 2/754/200/13 за позовом ПАТ "СК "НОВА" до Маркіна Олексія Миколайовича, ПАТ "АСК "Інго Україна" про стягнення в порядку регресу витрат по виплаті страхового відшкодування в частині солідарної відповідальності ПАТ "АСК "Інго Україна". Поряд з цим, місцевим господарським судом встановлено, що ПАТ "АСК "Інго Україна" було залучено до участі у вказаній справі поза межами позовної давності.

ПАТ "СК "НОВА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "АСК "Інго Україна" у даній справі 18.02.2013 р.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення 24 990,00 грн. заявлено позивачем поза межами позовної давності, що з урахуванням заяви відповідача про застосування строків позовної давності, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ст. 104 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 910/3341/13 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2013 р. у справі № 910/3341/13 залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, код 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.