головуючого Заріцької А.О., суддів Білошкап О.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" на постанову та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року у справі господарського суду № 905/1544/13-г Донецької областіза заявою дотовариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" державного підприємства "Селидіввугілля" про визнання банкрутом за участю представників:

ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" директора Гудова Я.В.,

Ухвалою господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року (суддя Лейба М.О.) заяву ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" повернуто заявникові без розгляду на підставі абз. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року (колегія суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Азарова З.П., Будко Н.В.) ухвалу господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Селидіввугілля".

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 6, 7, 11, 12, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст. 63 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 березня 2013 року ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" звернулася до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ДП "Селидіввугілля". В обґрунтування заяви товариство просило суд порушити справу про банкрутство ДП "Селидіввугілля"; залучити для розгляду матеріали справ № 1/161, № 1/36, № 19/414, № 19/600, № 1/248; стягнути з ДП "Селидіввугілля" на користь ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" основну суму боргу в розмірі 27 193 149, 63 грн.

Місцевий господарський суд повертаючи заяву ТОВ "Українська гірничо-промислова компанія" на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України вказав, що заявником порушено правила об'єднання вимог, сумісний розгляд яких суттєво утруднить вирішення спору.

Статтею 58 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновками місцевого господарського суду, зазначивши у оскаржуваній постанові, що заявником порушено правила об'єднання вимог, оскільки кожна із заявлених вимог є самостійною вимогою, а відтак потребують детального розгляду по суті, як в позовному провадженні так і в межах провадження справи про банкрутство.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Колегія суддів, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, а також те, що доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року та ухвали господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року не вбачає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-промислова компанія" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 7 березня 2013 року у справі № 905/1544/13-г залишити без змін.