головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів: Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Севастополя на рішення та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 5002-34/339-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темірінвест Груп" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів" НАН України" (третя особа-1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест" (третя особа-2) про витребування майна, за участю представників: від Генеральної прокуратури України Кузнецова Ю.В. від позивача не з'явився від відповідача не з'явився від третьої особи-1 не з'явився від третьої особи-2 не з'явився

Заступник прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Національної академії наук України (далі - НАН України) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Темірінвест Груп" (далі - ТОВ "Темірінвест Груп") про витребування на користь НАН України майна, що перебуває у власності відповідача, а саме: цеху (літ. "А"), цеху (літ. "Б"), насосної (літ. "В"), котельні (літ. "Г"), насосно-пожежного депо (літ. "Д"), гаража-майстерні (літ. "Е"), котельні (літ. "Ж"), адміністративно-виробничого корпусу (літ. "З"), гаража-диспетчерської (літ. "Д"), контрольно-пропускного пункту (літ. "Л"), цеху (недобудови) (літ. "М"), сараю (літ. "Н"), споруджень (№ 1-№ 12), мощення (1), які розташовані за адресою: вул. Бархатова (Висотна), 92 у м. Сімферополі.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 р. провадження у даній справі в частині позовних вимог Заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України до ТОВ "Темірінвест Груп" припинено.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 позов Заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі НАН України задоволено. Витребувано із незаконного володіння ТОВ "Темірінвест Груп" майно, а саме: цех (літ. "А"), цех (літ. "Б"), насосну (літ. "В"), котельню (літ. "Г"), насосно-пожежне депо (літ. "Д"), гараж-майстерню (літ. "Е"), котельню (літ. "Ж"), адміністративно-виробничий корпус (літ. "З"), гараж-диспетчерську (літ. "Д"), контрольно-пропускний пункт (літ. "Л"), цех (недобудову) (літ. "М"), сарай (літ. "Н"), спорудження (№ 1-№ 12), мощення (1), які розташовані за адресою: вул. Бархатова (Висотна), 92 у м. Сімферополі, на користь НАН України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2012 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

За результатами нового розгляду даної справи, якій присвоєно № 5002-34/339-2010, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 р. (колегія суддів у складі: Калініченко А.А. - головуючий, Колосова Г.Г., Пукас А.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. (колегія суддів у складі: Черткова І.В. - головуючий, Голик В.С., Сотула В.В.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 р. у справі № 5002-34/339-2010 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.10.2013 р. та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. у справі № 5002-34/339-2010, Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2014 р. колегією суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач у справі), Волік І.М., Кролевець О.А. прийнято зазначену касаційну скаргу Заступника прокурора міста Севастополя до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 18.03.2014 р. о 10 год. 00 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач, відповідач та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представника Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.07.2007 р. між Приватним підприємством "Світ-Послуг" (далі - ПП "Світ-Послуг") (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест" (далі - ТОВ "Партенітінвест") (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нерухоме майно, а Покупець - прийняти вказане у договорі майно і сплатити за нього ціну, визначену цим договором (п. 1.1). За цим договором Продавець передає, а Покупець приймає у власність наступне майно, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова, 92, а саме: цех (літ. "А" за планом), цех (літ. "Б" за планом), насосна (літ. "В" за планом), котельня (літ. "Г" за планом), насосна-пожежне депо (літ. "Д" за планом), гараж-майстерні (літ. "Е" за планом), котельня (літ. "Ж" за планом), адміністративно-виробничий корпус (літ. "З" за планом), гараж-диспетчерська (літ. "К" за планом), контрольно-пропускний пункт (літ. "Л" за планом), цех (недобудова) (літ. "М" за планом), сарай (літ. "Н" за планом), споруди (№ 1- № 12 за планом), мощення (I за планом).

01.07.2007 р. між ПП "Світ-Послуг" та ТОВ "Партенітінвест" підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.07.2007 р., що був укладений між ПП "Світ-Послуг" та ТОВ "Партенітінвест", а також визнано за ТОВ "Партенітінвест" право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на вул. Бархатовій, 92 у м. Сімферополі.

17.08.2007 р. між ТОВ "Партенітінвест" (Продавець) та ТОВ "Темірінвест Груп" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно з п. 1 якого Продавець продав в цілому, а Покупець купив, під час підписання цього договору, нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (вул. Висотна), 92. Нежитлова будівля складається з: цеху "А", цеху "Б", насосної "В", котельні "Г", насосної-пожежного депо "Д", гаражу-майстерні "Е", котельні "Ж", адміністративно-виробничого корпусу "З", гаражу-диспетчерської "К", контрольно-пропускного пункту "Л", сараю "Н", споруд. Загальна площа нежитлової будівлі складає 7 651,2 кв.м.

Відповідно до п. 2 договору від 17.08.2007 р. нежитлова будівля належить Продавцю на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 р., справа № 2-17/9353-2007, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно в Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації 14.08.2007 р. за реєстраційним № 19840876, запис № 691.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15668646 від 22.08.2007 р. за відповідачем оформлено право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (вул. Висотна), 92.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2009 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 26.05.2009 р. постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2009 р. у справі № 2-17/9353-2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

За результатами нового розгляду справи № 2-17/9353-2007, якій присвоєно № 2-5/3488.1-2009, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2010 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Партенітінвест" до ПП "Світ-Послуг" про визнання договору дійсним та визнання права власності.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2010 р. у справі № 2-5/3488.1-2009 залишено без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно, яке є державною власністю, вибуло з володіння держави в особі НАН України поза волею власника.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи, на підтвердження права власності держави на спірні об'єкти нерухомого майна суду надані акт-приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів" НАН України" зі сфери управління Міністерства промислової політики України у відання Національної академії наук України від 31.01.2005 р.; витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо нерухомого майна, яке знаходиться на балансі ДП "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів" НАН України"; довідку НАН України від 13.09.2007 р. щодо вказаного нерухомого майна; матеріали інвентаризаційної справи щодо об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Бархатової, 92; рішення № 527/6 від 27.12.1985 р. "Про відвід підприємству п/с Ж-1370 земельної ділянки для будівництва котельної та допоміжних служб"; акт про відвід меж ділянки в натурі площею 2,3 га по вул. Долетова підприємству п/я Ж-1370; лист Фонду державного майна України № 10-15-16843 від 23.10.2007 р.

З метою з'ясування питання, чи володіє у даний час відповідач майном, яке у нього просить витребувати прокурор, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2012 р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

За результатами проведеної у справі № 5002-34/339-2010 судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом складено висновок № 2109 від 01.03.2013 р.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у судовому рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Проте, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам вказаних норм права при прийнятті постанови залишив поза увагою доводи Заступника прокурора Автономної Республіки Крим щодо висновків експерта, викладені в апеляційній скарзі, не навівши підстав їх відхилення та не надавши при цьому їм правової оцінки.

Як роз'яснено у п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 (v0004600-12) "Про деякі питання практики судової експертизи", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Проте, господарські суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки експертному висновку, оскільки не з'ясували, зокрема, чи було додержано вимоги законодавства у проведенні судової експертизи, повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи, обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Також, апеляційний господарський суд у постанові виклав доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що зміна вигляду речі під час безпідставного володіння нею виключає можливість її витребування в порядку ст. 388 ЦК України, а також про те, що висновок місцевого господарського суду про створення нової речі прямо суперечить положенням ст.ст. 179, 181, 182, 331, 332 ЦК України. У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо заміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

При цьому, апеляційний господарський суд не надав правової оцінки вказаним доводам та не навів доводи з посиланням на норми законодавства, які б спростовували такі висновки суду першої інстанції.

Враховуючи встановлені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.