на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. по справі № 910/21 за заявою ТОВ "Нікос" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.10.2013р. у третейській справі №1223/10 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Нікос": третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ПластТрейдінг" про стягнення заборгованості,-

ТОВ "Нікос" звернувся до господарського суду м.Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.10.2012 р. по третейській справі №1223/10 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Нікос", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ПластТрейдінг" про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 14.03.2013р. по справі №910/21 /суддя Мандриченко О.В./ відмовлено в задоволенні заяви.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. по справі № 910/21 /судді : Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л., Гончаров С.А./ ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2013 р. залишено без змін, апеляційна скарга позивача без задоволення.

В касаційній скарзі ТОВ "Нікос" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2010 р. та рішення господарського суду м.Києва від 06.08.2010 р., посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, 12.06.2007 р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ "ПластТрейдінг" укладений генеральний кредитний договір №895/09.2-057, виконання зобов'язань позичальника за яким було забезпечено майном, переданим ТОВ "Нікос" в іпотеку за іпотечними договорами від 13.06.2007 № ІД1-895/09.2-057, № ІД2-895/09.2-057, № ІД3-895/09.2-057.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 12.06.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор), ТОВ "Пласттрейдінг" (позичальник) та ТОВ "Нікос" (поручитель) укладений договір поруки №П-895/09.2-057, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених генеральним договором про здійснення кредитування №895/09.2-057 від 12.06.2007 р. (а.с.107-110).

Пунктом 5.2 даного договору встановлено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суд упри Асоціації українських банків.

Зі сторони ТОВ "Нікос" даний договір підписано директором - Федорчуком В.Є., зі сторони ТОВ "ПластТрейдінг" - директором Поліщуком Р.А., а зі сторони ПАТ "Укрсоцбанк" представником Банку на підставі довіреності від 03.11.2006 р. Сергієнко І.А. та скріплено печатками сторін (а.с.110).

ПАТ "Укрсоцбанк" у липні 2010р. звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків із позовною заявою до ТОВ "Нікос" про стягнення боргу за генеральним договором про здійснення кредитування №895/09.2-057 від 12.06.2007 р. в сумі 15 900 595,33 грн.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.10.2012 р. у справі №1223/10 (суддя Мороз О.А.) присуджено до стягнення з ТОВ "Нікос" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 4 707 595,33 грн. заборгованості за договором поруки №П-895/09.2-057 та 25 500,00 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом (а.с.23, 24).

Заява ТОВ "Нікос" обгрунтована тим, що вказане рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.10.2012 р. прийнято у незаконному складі третейського суду, а також тим, що відносно ТОВ "ПластТрейдінг" 21.04.2010 р. порушено провадження по справ про банкрутство і ПАТ "Укрсоцбанк" є кредитором банку, а отже справа про стягнення заборгованості ТОВ "Нікос" за договором поруки, що забезпечував генеральний кредитний договір №895/09.2-057, повинна розглядатись виключно господарським судом, у справі про банкрутство ТОВ "ПластТрейдінг", а не третейським судом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що справа №1223/10 про стягнення з ТОВ "Нікос" заборгованості за договором поруки №П-895/09.2-057 підвідомча третейському суду на підставі третейського застереження і з врахуванням чинного законодавства, що рішення прийнято у спорі, передбаченому третейським застереженням; в матеріалах справи немає доказів того, що третейське застереження у договорі поруки №П-895/09.2-057 визнано судом недійсним, у встановлено порядку, крім того, склад третейського суду, який прийняв рішення, відповідав вимогам закону і третейський суд не вирішив питань про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2013 р. без змін.

Згідно з ч.2 ст. 1, ст. 2 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею (ч.ч. 1, 4, 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди"), третейська угода є недійсною.

Згідно ст. 13 Закону України "Про третейські суди" якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Як було встановлено господарським судом першої інстанції, третейська угода у вигляді третейського застереження, викладеного в п.5.2 договору поруки №П-895/09.2-057 від 12.06.2007 р. не визнавалась недійсною у встановлено Законом порядку.

Згідно ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

Статтею 17 Закону України "Про третейські суди" визначено порядок формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді.

Відповідно до ст.17 регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, формування складу третейського суду в Постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом.

Згідно ст. 18 Закону України "Про третейські суди" третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків встановлено, що, якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею.

Відповідно до третейського застереження, що визначений у п.5.2 договору поруки сторони домовились, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15, а у випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості.

Господарським судом першої інстанції було встановлено, що згідно з матеріалами третейської справи №1223/10, оскаржуване рішення прийнято третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною в зв'язку з тим, що суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем було заявлено самовідвід.

Отже, господарський суд м.Києва дійшов до вірного висновку про те, що посилання ТОВ "Нікос" на незаконний склад третейського суду при прийнятті оскаржуваного рішення є необґрунтованим, так як питання про кількісний і якісний розгляд справи сторони вирішили заздалегідь, укладаючи відповідну угоду, яка є чинною.

Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в тому числі інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно господарськими, адміністративними судами та судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" що справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Як правильно було встановлено господарським судом м. Києва, на момент розгляду Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків справи №1223/10, не існувало провадження щодо банкрутства відповідача - ТОВ "Нікос", а існувало провадження щодо визнання банкрутом ТОВ "ПластТрейдінг", з якого кошти рішенням третейського суду не стягувалися, а тому ПАТ "Укрсоцбанк" правомірно звернувся до третейського суду на підставі третейського застереження у договорі поруки, який не визнавався судом недійсним.

Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що посилання ТОВ "Нікос" на те, що справа №1223/10, по якій прийнято рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, не підвідомча третейському суду, у зв'язку з тим, що триває ліквідаційна процедура по справі №01/775 про банкрутство ТОВ "ПластТрейдінг", в якій ПАТ "Укрсоцбанк" визнаний кредитором з грошовими вимогами на суму 14 456 194,36 грн., є необґрунтоване.

Статтею 51 Закону України "Про третейські суди", ст. 122-5 ГПК України встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно ст.ст. 4-3, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином, господарський суд м. Києва перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, прийшов до вірного висновку про те, що ТОВ "Нікос" в порушення вимог ст. 33 ГПК України не надано суду належних доказів, на підтвердження своїх вимог, а отже, підстав для задоволення заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.10.2012р. у третейській справі №1223/10 не має.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.ст. 99- 101 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що справа №1223/10 про стягнення з ТОВ "Нікос" боргу на користь ПАТ "Укрсоцбанк" обгрунтовано розглянута третейським судом, так як підвідомча третейському суду на підставі третейського застереження, у договорі поруки №П-895/09.2-057, яке не визнавалась недійсним, склад третейського суду, який прийняв оскаржуване рішення, є законним і третейський суд не вирішував питань про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.