розглянувши касаційну скаргу за участю: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" представники сторін у судове засідання не з'явилися на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року Господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 рокуу справі № 05/5026/1768/2012 господарського суду Черкаської областіза заявою до Публічного акціонерного товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" про визнання банкрутом

Ухвалою господарського Черкаської області від 29.11.2012 року за заявою Публічного акціонерного товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (далі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") порушено провадження у справі № 05/5026/1768/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" (далі - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан") в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", накладено арешт на все майно боржника та кошти на його рахунках та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 04.01.2013 року розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого - Юдицького О.В., якого зобов'язано не пізніше 01.03.2013 року подати на затвердження господарським судом Черкаської області реєстр вимог кредиторів, попереднє засідання призначено на 05.03.2013 року; зобов'язано ініціюючого кредитора опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 року (суддя - Швидкий В.А.) визнано конкурсним кредитором ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" з грошовими вимогами у сумі 26 912 130 грн. 43 коп., затверджено реєстр вимог кредиторів, інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року (головуючий суддя - Шипко В.В., судді: - Верховець А.А., Доманська М.Л.) апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою попередніх судових інстанцій, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року скасувати, прийняти нове рішення про зобов'язання розпорядника майна божника - арбітражного керуючого Юдицького О.В. розглянути вимоги кредиторів у передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції від 04.11.2012 року) порядку.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, зокрема, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 04.11.2012 року), ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 1, 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь в провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 04.01.2013 року визнано вимоги ініціюючого кредитора у сумі 11 400 866,35 грн., з яких: 11 395 501,35 грн. - основний борг, 5 365,00 грн. -судовий збір, зобов'язано кредитора - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" та надати суду докази публікації повідомлення; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.;

Нормами ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє всіх кредиторів (ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Господарський суд не зв'язаний висновками боржника і розпорядника майна за результатами розгляду кредиторських вимог та перевіряє законність і обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.

Таким чином, суд розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її на відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 року визнано конкурсним кредитором ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" з грошовими вимогами на загальну суму 26 912 130 грн. 43 коп. та затверджено реєстр вимог кредиторів. Включено до реєстру вимог кредиторів:

- у першу чергу - судові витрати, сплачені Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" та витрати на публікацію оголошення у сумі 5 892, 00грн.;

-у четверту чергу - вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у сумі 18 240 730, 48 грн.;

-у шосту чергу - вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" у сумі 8 665 507, 95 грн.

Відповідно до повідомлення розпорядника майна від 04.03.2013 року № 7014/05-1768-2012 грошові вимоги ВАТ "Золотоношам'ясо" на загальну суму 32 807 138 грн. 88 коп. розпорядником майна не визнані, у зв'язку зі сплином строку позовної давності для звернення з такими вимогами, на підставі приписів ст.ст. 257, 258, ч. 4 ст. 267 ЦК України, (т. 1 а.с. 163), про що листом від 17.03.2013 року було повідомлено заявника.

Однак, затверджуючи реєстр вимог кредиторів та відхиляючи грошові вимоги ВАТ "Золотоношам'ясо" суд не перевірив наявність у останнього права на звернення з грошовими вимогами щодо боржника, правомірність застосування позовної давності та, зокрема, не з'ясував, коли саме почався перебіг її строку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, ті в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору свої заяви з вимогами до банкрута.

Спеціальний Закон не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів відсутнього боржника, ніж направлення ліквідатором на адресу відомих йому кредиторів письмового повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив чи повідомив ліквідатор, у відповідності до вимог Закону, усіх відомих йому кредиторів про банкрутство боржника та, в порушення ст. 22 ГПК України, розглянув справу у попередньому засіданні без участі представника боржника та всіх кредиторів.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення органів Державної податкової інспекції про визнання банкрутом боржника - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" та відкриття ліквідаційної процедури.

Обов'язковість направлення ліквідатором повідомлення про визнання відсутнього боржника банкрутом випливає з п. 6 ст. 31 Закону про банкрутство, а також ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки державна податкова інспекція є потенційним кредитором суб'єкта господарювання, який ліквідується.

Позапланова виїзна перевірка органами податкової служби щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) проводиться, у тому числі, - при проведенні реорганізації (ліквідації) підприємства.

Тому проведення ліквідації підприємства - платника податків обумовлює необхідність проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо включити до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, згідно з даними обліку боржника,а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застав.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.08.2008 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" і ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 16-Н/08/14/ЮО про надання до 13.08.2009 року кредиту в сумі 14 410 000,00 грн. (з лімітом з 13.01.2009 року по 12.07.2009 року - 11 000 000,00 грн., з 13.07.2009 року по 13.08.2009 року - 550 000,00 грн.) під 18% річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між кредитором та боржником було укладено іпотечні договори (застава нерухомого майна).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2010 року у справі № 31/37-10, у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань по кредитному договору з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" (боржник у даній справі) на користь ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" стягнуто 13 570 847,66 грн.

29.04.2012 року видано наказ на виконання вказаного рішення.

Предмет іпотеки було продано на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна за ціною 1 682 000,00 грн., а 17.10.2012 року платіжним дорученням № Ш89850 на рахунок ініціюючого кредитора було перераховано 1 362 420,00 грн. Сума боргу що лишився складає 11 395 501,35 грн.

Затверджуючи реєстр грошових вимог кредиторів, суд не перевірив правовий статус майна боржника, яке перебуває у заставі, не звернув увагу та не надав належної правової оцінки тому, що сума, отримана від продажу заставного майна значно менша, ніж сума грошового зобов'язання, яке забезпечувалося заставою, не з'ясував чи набрало законної сили рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2010 року у справі № 31/37-10. Також суд не перевірив наявності ознак неплатоспроможності боржника, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора; в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення всіх інших кредиторів боржника, та який правовий статус їх вимог.

Частиною 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" офіційним друкованим органом є газета Верховної Ради України "Голос України" та газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр".

В оскаржуваних судових рішеннях, як місцевий господарський суд так і апеляційний господарський суд зазначають, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 15 (5515) від 24.01.2013 року.

Однак, в матеріалах справи, в порушення ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відсутні докази публікації оголошення про визнання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан" банкрутом.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.03.2013 року, Київський апеляційний господарський суд на зазначені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув, зокрема: не перевірив підставність включення відповідних сум до складу грошових вимог, що входять до реєстру вимог кредиторів, з огляду на вимоги закону, передбачені положеннями ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; недоліки, допущені місцевим господарським судом у попередньому судовому засіданні, не усунув та не надав їм належної правової оцінки; належним чином не обґрунтував свої висновки, зокрема, щодо правомірності порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Інтерсетан".

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вона підлягає скасуванню, з направленням справи на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Під час нового апеляційного розгляду справи, суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та заперечення сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне і обґрунтоване рішення.