Головуючий суддя Першиков Є.В., судді Ходаківська І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі № 5013/115/12 господарського суду Кіровоградської області за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" про звернення стягнення на заставлене майнов судовому засіданні взяв участь представник позивача Іванова С.О. дов. № 872-О від 29.03.2013 року

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі за текстом - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулось до господарського суду Кіровоградської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.08.2012 року у справі № 5013/115/12.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2013 року у задоволенні заяви ПАТ КБ "Приватбанк" про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 року у справі № 5013/115/12 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2013 року у справі № 5013/115/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 року у справі № 5013/115/12.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі № 5013/115/12 апеляційну скаргу ПАТ "Приватбанк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі № 5013/115/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 року у справі № 5013/115/12, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 33, 36, 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 31.07.2013 року № 03-05/1021 для перегляду в касаційному порядку справи № 5013/115/12 у зв'язку із завантаженістю судді Костенко Т.Ф., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді Ходаківська І.П., Яценко О.В.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 року у справі № 5013/115/12 позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено: звернуто стягнення на заставлене майно, що належить публічному акціонерному товариству "Кіровоградський проектно-конструкторсько-технологічний інститут "Маштехкомплекс" (далі - ПАТ "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс"), а саме: комплекс опалювальної системи фірми Buderus Logano GE 434-375 виробництва Німеччини разом з усіма його приналежностями у кількості 1 шт., розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71, для стягнення заборгованості за кредитним договором № 90 від 24.07.2007, укладеним між ВАТ комерційний банк "Приватбанк" та приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша", що складається з суми несплаченої позичальником станом на 25.04.2011 року винагороди за обслуговування кредиту у розмірі 114 014, 00 грн., витрат на сплату державного мита у сумі 1 140,14 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн., на користь ПАТ "Приватбанк" шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну реалізації майна в сумі 340 000, 00 грн.

Вказане рішення було залишено без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України від 11.07.2012 року та від 09.10.2012 року відповідно та набрало законної сили після перегляду його в апеляційному порядку і 03.08.2012 року господарським судом видано відповідний наказ на виконання цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до місцевого господарського суду із заявою від 02.04.2013 про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду у справі шляхом стягнення заборгованості з ПАТ "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс" на користь ПАТ КБ "Приватбанк" у розмірі 114 014 грн. безпосередньо грошовими коштами, а не шляхом зверення стягнення на заставлене майно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2012 року здійснюється Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Так, 06.11.2012 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ Сьоміною О.С. накладено арешт на комплекс опалювальної системи фірми Buderus Logano GE 434-375 виробництва Німеччини разом з усіма його приналежностями у кількості 1 шт., яке належить заставодавцю на праві власності, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71, про що складено акт опису й арешту майна.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 11.02.2013 року приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" відповідно до договору № 20/007/1 З/А, укладеного з Головним управлінням юстиції в Кіровоградській області проведений аукціон з реалізації опалювальної системи за ціною 340 000 грн., проте у зв'язку з відсутністю покупців майно не було реалізовано та відповідно до акта державного виконавця від 13.02.2013 уцінено на 25 %.

З матеріалі справи вбачається, що на повторному аукціоні, який відбувся 06.03.2013 року опалювальна система за стартовою ціною 255 000 грн. не була реалізована у зв'язку з відсутністю покупців та відповідно до акта державного виконавця від 11.03.2013 року уцінена ще на 25 % та на останньому (третьому) аукціоні, що відбувся 01.04.2013 року, стартова ціна майна становила 170 000 грн., але опалювальна система не була реалізована у зв'язку з відсутністю покупців. Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено порядок реалізація майна, на яке звернено стягнення, зокрема ч. 6 передбачено, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" 02.04.2013 року державним виконавцем запропоновано ПАТ КБ "Приватбанк" отримати нереалізоване майно в рахунок погашення боргу, але банк не виявив бажання отримати майно.

Так, позивач мотивує заяву тим, що в разі прийняття майна в рахунок погашення боргу, різниця між початковою вартістю нереалізованого майна (340 000 грн.) і боргом, що підлягає стягненню за виконавчим документом (114 014 грн.), яку банк повинен буде сплатити на депозитний рахунок ДВС, складатиме 225 986 грн., що є збитковим і неприйнятним для нього.

Порядок відстрочки або розстрочка виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови передбачено ст. 121 ГПК України.

Згідно положень ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Так, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Так, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном."

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що у даному випадку рішенням суду звернуто стягнення на заставлене рухоме майно, що належить майновому поручителю - ПАТ "Кіровоградський ПКТІ "Маштехкомплекс", яке суд не може змінювати по суті. Стягувачу не присуджувалося належне майновому поручителеві майно в натурі.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджено, що предметом застави є комплекс опалювальної системи фірми Buderus Logano GE 434-375 виробництва Німеччини разом з усіма його приналежностями, тобто індивідуально визначене майно, яке фізично існує, майновим поручителем не втрачено та не відчужено.

Комплекс опалювальної системи фірми Buderus Logano GE 434-375 виробництва Німеччини разом з усіма його приналежностями відповідно до правил ст. 184 Цивільного кодексу України не підпадає під річ, яка визначається родовими ознаками.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суддів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку місцевим та апеляційним господарськими судами

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, місцевим та апеляційним господарськими судами вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.