головуючого Остапенка М.І.,суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року у справі за позовом ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_4доТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" про стягнення коштів

у вересні 2012 року ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 42 795,28 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання останнім умов договорів № ФБК-09-10 від 08.02.2010 року, № ФБК-11-10 від 19.08.2010 року, № ФБК-11-10 від 08.02.2010 року та № ФБК-159-10 від 16.12.2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що внаслідок порушення умов використання обладнання за цими договорами відповідач повинен сплатити 52 200 грн. штрафу, нарахованого за рішенням позивача відповідно до п. 11.7 договорів, 5 503 грн. на відновлення обладнання, 18 764,28 грн. за його фізичний знос, а тому за вирахуванням заставного внеску відповідач зобов'язаний сплатити 42 795,28 грн.

До початку розгляду справи підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" про стягнення 14 907,72 грн. заставної вартості переданого обладнання, 74,45 грн. на відшкодування інфляційних втрат та 127,43 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2013 року у задоволення первісного та зустрічного позовів відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 року рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у зустрічному позові скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким з відповідача - ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" стягнено 14 907,72 грн. боргу, 74,45 грн. інфляційних втрат та 127,43 грн. річних. У решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача - ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч", у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1115 ЦК України, за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (ч. 1 ст. 1116 ЦК України).

Договір комерційної концесії укладається у письмовій та підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця і може бути припиненим внаслідок відмови кожної із сторін за цим договором (ст. ст. 1118, 1126 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договорами № ФБК-09-10 від 08.02.2010 року, № ФБК-11-10 від 19.08.2010 року, № ФБК-11-10 від 08.02.2010 року та № ФБК-159-10 від 16.12.2010 року, за умовами яких сторони організовують співробітництво в організації збуту виробів швидкої випічки торгової марки "Чудо-Піч" за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. При цьому ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" (об'єднання) зобов'язується надати підприємцю ОСОБА_4 (партнер) право використання власного торгового знаку "Чудо-Піч", інші майнові та немайнові права передбачені цим договором, а останній за власний рахунок, створює точку реалізації зазначених виробів і здійснює їх реалізацію під цією торговою маркою.

Пунктами 1.2.1 та 1.2.2 цих договорів передбачено, що партнер в забезпечення зобов'язань по поверненню обладнання, відповідно до умов даного договору, перераховує на розрахунковий рахунок об'єднання безготівкові кошти або вносить готівкою в касу об'єднання, як заставу, грошові кошти в розмірі заставної вартості обладнання. Заставна вартість визначається сторонами додатках №1 до договорів, що є його невід'ємною частиною. А у випадку втрати, пошкодження або знищення обладнання, об'єднання має право на відшкодування своїх витрат на ремонт або купівлю нового обладнання, шляхом звернення стягнення на предмет застави через утримання заставної суми в частині своїх витрат.

Згідно п. 8.7 зазначених договорів, у випадку припинення дії договору відповідач зобов'язаний повернути обладнання протягом 3 днів після дати припинення договору. В цьому випадку позивач має обов'язок повернути відповідачу заставну вартість майна, отриману за вирахуванням зменшення вартості в ході експлуатації.

На виконання умов договорів позивач - ТОВ "Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об'єднання "Чудо-піч" передало підприємцю ОСОБА_4 в тимчасове безоплатне користування обумовлене обладнання, а останній в забезпечення зобов'язань по поверненню цього обладнання, як заставу сплатив 33 672 грн., що сторонами не заперечується. 12.06.2012 року сторони розірвали договори № ФБК-09-10 від 08.02.2010 року, № ФБК-11-10 від 19.08.2010 року, № ФБК-11-10 від 08.02.2010 року, № ФБК-159-10 від 16.12.2010 року і за з актами приймання-передачі №1/12, 3/12, 4/12 від 12.06.2012 року відповідач спірне обладнання повернув.

Перевіряючи дотримання взаємних зобов'язань сторін, пов'язаних з припиненням договорів апеляційним господарським судом встановлено, що у порушення п. 8.7 договорів заставну суму, за вирахуванням обумовленого зносу обладнання, відповідачу не було повернено, а тому рішення апеляційного суду щодо стягнення 14 907,72 грн., з урахуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань є правомірним, як і рішення господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки при наявності спору щодо збитків та відповідальності за порушення договору у вигляді штрафу самовільне вирахування з належних відповідачу сум за начебто наявну заборгованість без самостійних вимог про це незаконне, і підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.