Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.04.2013 р. (суддя - Хуторной В.М.) стягнуто з приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" на користь комунального підприємства "Водоканал" 158 906,46 грн. заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації комунального підприємства "Водоканал" та стягнуто з приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" в дохід Державного бюджету України 3 178,12 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. (судді - Радіонова О.О., Зубченко І.В., Марченко О.А.) рішення від 02.04.2013 р. господарського суду Запорізької області залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

З матеріалів справи вбачається, що 01 січня 2010 року між позивачем-2 та відповідачем укладено договір № 65/2 про надання послуг з приймання стічних вод у системи каналізації, відповідно до якого водоканал (позивач-2) забезпечує Абоненту (відповідач) подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам 1) вул. Залізнична, 2 (підприємство); 2) вул. Залізнична, 8а (гуртожиток); 3) вул. Гоголя, 124 (КЮР); 4) вул. Залізнична, 8б (СП8); 5) Залізнична, 2г (готель); 6) вул. Гоголя, 118 (БК "Дроб'язко"); 7) вул. Залізнична, 1 б (ПП Калюжина); 8) вул. Залізнична, 81 а (ПП Головко); 9) вул. Семафорна, 8 (ПП Кудрявцев): 10) вул. Залізнична, 3 (ПП Зельдін).

Договір укладено з 01 січня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін (розділ 2 договору).

Додатком № 1 до вказаного договору визначено показники допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються підприємствами у міську систему каналізування.

За приписами пункту 3.2.9 в редакції Додаткової угоди № 6 від 03.01.2012 р. до Договору № 65/2 відповідач зобов'язався виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках по майданчику: вул. Залізнична, 2 - КК-1, КК-2 повинна відповідати вимогам Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 (z0402-02) (далі - Правила приймання), Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003 р. (далі - Правила приймання м. Запоріжжя) і ДК (допустимих концентрацій).

Абзацом 8 п. 3.2.9 договору встановлено: при перевищенні складу забруднюючих речовин та температурного показника в стічних водах абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, абонент вносить плату за скид понаднормативних забруднень водоканалу, у відповідності з Правилами приймання, Правилами приймання м. Запоріжжя та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 та зареєстрованою Міністерством юстиції України 26.04.2002 р. № 402/6690 (z0402-02) (далі - Інструкція).

Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 5 Договору № 65/2, пунктом 5.2.2 якого встановлено, що за скид стоків з перевищенням ДК, встановлених разовим аналізом, а при необхідності середньодобових проб, Абонент зобов'язаний сплатити Водоканалу претензію за скид в систему каналізації понаднормативних забруднень, складену у відповідності з "Правилами приймання", "Правилами приймання м. Запоріжжя", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 р. (z0936-08) (далі Правила користування) та "Інструкцією". Період, за який стягується оплата за скид Абонентом понаднормативних забруднень складає три календарних місяці (поточний місяць та два попередніх).

На підставі матеріалів справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 18.06.2012 р. представниками позивача-2 через контрольну точку КК-2 було проведено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, що надходять до міської каналізації, про що складено відповідний Акт відбору проб стічних вод.

За результатами проведеного основного хімічного аналізу лабораторією позивача-2, атестованою на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду на підставі свідоцтва про атестацію № 45 від 01.07.2009 р., було виявлено перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах з нафтопродуктів: а саме 1,2 мг/дм куб. при допустимій концентрації (ДК) - 0,4 мг/дм куб., про що складено Протокол від 25.06.2012 р.

Відповідно до проведеного позивачем-2 на підставі акту відбору стічних вод від 18.06.2012 р., протоколу аналізу стічних вод від 25.06.2012 р. розрахунку, додаткова плата за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Запоріжжя за період з квітня 2012 року по червень 2012 року складає 158 906,46 грн.

19.07.2012 р. позивачем-2 на адресу відповідача було направлено Акт-рахунок № 65 від 16.07.2012 р. та претензію № 6176 від 16.07.2012 р., яку у листі-відповіді відповідачем було залишено без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, ґрунтуючись на складеному позивачем-2 розрахунку, із посиланням на Акт відбору проб стічних вод від 18.06.2012 р. та Протокол аналізу стічних вод від 25.06.2012 р., виходив з того, що відповідачем допущено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічній воді, а тому, позивач 2 має правові підстави для стягнення з нього заборгованості по оплаті за приймання в міську каналізацію стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 158 906,46 грн.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вказані висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають в повній мірі обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального права. Зокрема при прийнятті оскаржуваних актів господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано наступного.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначалося вище, у п. 5.2.2 Договору № 65/2 сторонами було погоджено, що за скид стоків з перевищенням ДК, встановлених разовим аналізом, Абонент зобов'язаний сплатити Водоканалу претензію за скид в систему каналізації понаднормативних забруднень, складену у відповідності з "Правилами приймання", "Правилами приймання м. Запоріжжя", "Правила користування" та "Інструкцією"

Відповідно до пункту 2.3. "Інструкції", нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 3.2. "Інструкції" зокрема передбачено, що плата за скид понаднормативних забруднень, нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Згідно з пунктом 1.6. "Правил приймання", місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

За приписами пункту 1.2. "Правил приймання м. Запоріжжя", ці Правила розповсюджуються на КП "Водоканал" та всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та відомчої приналежності, приватних підприємств та фізичних осіб, що є власниками нежилих об'єктів, на території яких здійснюється виробнича діяльність, які скидають води у систему каналізації. Правила є обов'язковими до виконання всіма підприємствами, яким Водоканал надає послуги з водопостачання й водовідведення, розташованими на території Запорізької міської ради.

Згідно з пунктом 8.3. "Правил приймання м. Запоріжжя", нормативи плати за скид понаднормативних забруднень до системи каналізування м. Запоріжжя (Нn) встановлюється у Правилах на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлених Правилами. Виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод визначається відповідно до інструкцій, Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради про затвердження тарифів на послуги комунального підприємства "Водоканал".

Відповідно до п. 9.2. "Правил приймання м. Запоріжжя", при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами ДК, підприємства зобов'язані провести оплату за скид нормативних забруднень Водоканалу, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нn), об'ємом скинутих понад нормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності (Кк).

Як правильно зазначено скаржником у касаційній скарзі та підтверджується матеріалами справи (т. 2, а.с. 101-106), на момент відбору проб 18.06.2012 р., чинними на той час рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 568 від 27,12,2011 р., № 49 від 22.02.2012 р. "Про встановлення тарифів на послуги комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя" не було встановлено виробничу собівартість очищення 1 куб. м стічних вод.

З огляду на наведені вище положення та враховуючи відсутність належним чином затвердженого тарифу за послуги комунального підприємства "Водоканал" - виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими посилання скаржника у касаційній скарзі на відсутність однієї зі складових частин формули розрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень - нормативу плати за скид понаднормативних забруднень, який повинен дорівнювати виробничій собівартості очищення 1 куб. м стічних вод.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, зазначені обставини виключають можливість правильного обрахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації позивача-2, у зв'язку із чим, здійснений позивачем-2 розрахунок не відповідає п. 5.2.2 Договору № 65/2, наведеним вище положенням "Правил приймання", "Правил приймання м. Запоріжжя", "Правил користування" та "Інструкції".

А тому, враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що позовні вимоги Запорізького міжрайонного екологічного прокурора про стягнення з приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" на користь комунального підприємства "Водоканал" 158 906,46 грн. заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації комунального підприємства "Водоканал" за Договором № 65/2 не відповідають положенням цього договору, не підтверджуються матеріалами справи, є необґрунтованими, у зв'язку із чим безпідставно задоволені господарськими судами попередніх інстанцій.

Частиною першою ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України, зважаючи на повноту встановлення обставин справи, вважає за можливе прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2013 року у справі № 908/473/13-г скасувати.