головуючого: Панової І.Ю., суддів: Заріцької А.О., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі № 5020-1687/2011 господарського суду міста Севастополяза заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-СВ юг" про визнання банкрутом за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Голубєва Н.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 у справі № 5020-1687/2011 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 5020-1687/2011 відмовлено, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15.11.2011 у справі № 5020-1687/2011 залишено без змін.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі № 5020-1687/2011 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 року у справі № 5020-1687/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13.12.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі № 5020-1687/2011, справу про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг" направити до господарського суду міста Севастополя для розгляду за суттю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 112 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.10.2011 за заявою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим порушено провадження у справі № 5020-1687/2011 про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг", введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.11.2011, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2012, провадження у справі № 5020-1687/2011 припинено.

26.11.2012 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим про перегляд справи № 5020-1687/2011 про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг" за нововиявленими обставинами, в якій банк просив переглянути за нововиявленими обставинами справу № 5020-1687/2011 про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг" за заявою АТ "Укрексімбанк", а ухвалу господарського суду міста Севастополя від 15.11.2011 у справі № 5020-1687/2011 про припинення провадження у справі № 5020-1687/2011 про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг" скасувати.

Заява банку мотивована тим, що підставою винесення ухвали господарського суду від 15.11.2011 про припинення провадження у справі було те, що вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1969 від 28.04.2006, укладеним між АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "Гарант-СВ юг" забезпечені також Договором застави № 1969/1 від 28.04.2006, укладеним між АКБ "Транс банк" та Кутіщевою Риммою Яківною з додатковими угодами, укладеними до нього, тому правові підстави для провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гарант-СВ юг" відсутні. Проте, скаржник зазначив, що Печерським районним судом м. Києва від 25.10.2012 у справі № 2-112/12 було винесено заочне рішення, яким у позові АТ "Укрексімбанк" до Кутіщевої Римми Яківни про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1969 від 28.04.2006 шляхом звернення стягнення на предмет застави - прості іменні акції, емітовані ВАТ "Аріал" у кількості 104 000 штук, за оціночною вартістю пакету акцій, визначеному експертизою, відмовлено. Підставою для відмови у позові суд зазначив встановлений судом факт відсутності предмету застави.

Заявник зазначив також, що ці факти не могли бути йому відомі на момент винесення господарським судом міста Севастополя ухвали від 15.11.2011 про припинення провадження у справі № 5020-1687/2011 про визнання ТОВ "Гарант-СВ юг" банкрутом.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник вважає нововиявленою обставиною встановлений заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 по справі №2-112/12 факт відсутності предмету застави - простих іменних акцій, емітованих ВАТ "Аріал" у кількості 104 000 штук, що, на думку заявника, істотно впливає на юридичну оцінку встановлених судом обставин справи.

Проте судом першої інстанції встановлено, що Договір застави № 1969/1 від 28.04.2006, укладеним між АКБ "Транс банк" та Кутіщевою Риммою Яківною з додатковими угодами до нього не був предметом дослідження та підставою для винесення ухвали від 15.11.2011 у справі № 5020-1687/2011 про припинення провадження у справі.

З огляду на викладене та керуючись ст. 112 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими, оскільки вони не характеризуються наявністю ознак, передбачених статтею 112 ГПК України і не можуть бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому цією статтею Господарського процесуального кодексу (1798-12) .

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 112 ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши вказане рішення встановила, що судом було з'ясовано факт ліквідації ПАТ "Аріал" 07.05.2012, а реєстрація випуску акцій ПАТ "Аріал" була скасована 16.08.2012., отже, така обставина, як припинення існування предмета застави (простих іменних акцій ПАТ "Аріал" у кількості 104 000 штук) виникла після винесення господарським судом міста Севастополя ухвали від 15.11.2011 про припинення провадження у справі №5020-1687/2011, яку банк просив переглянути в порядку статті 112 ГПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 є новим доказом у справі, а виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору, тобто винесення господарським судом міста Севастополя ухвали від 15.11.2011, не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами за приписами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до матеріалів справи та судових рішень, які містяться у справі, питання відносно безспірності інших вимог банку (проценти та пеня за наступний період), було предметом розгляду, як суду апеляційної інстанції так і суду касаційної інстанції, якими була надана відповідна правова оцінка, а саме встановлено, що вони не є безспірними, оскільки по цих зобов'язаннях боржника судове рішення не приймалося і відсутнє відповідне виконавче провадження.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали та постанови судів попередніх інстанцій відсутні, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України (1798-12) .

Також колегія суддів зазначає, що прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції в даному випадку погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що заявлені ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим обставини, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 по справі №2-112/12 встановлено факт відсутності предмету застави - простих іменних акцій, емітованих ВАТ "Аріал" у кількості 104 000 штук, а це, на думку заявника, істотно впливає на юридичну оцінку встановлених судом обставин справи, не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Договір застави № 1969/1 від 28.04.2006, укладеним між АКБ "Транс банк" та Кутіщевою Риммою Яківною з додатковими угодами до нього не був предметом дослідження та підставою для винесення ухвали від 15.11.2011 у справі № 5020-1687/2011 про припинення провадження у справі.

Також колегія суддів апеляційної інстанції із вищевказаного рішення встановила, що ПАТ "Аріал" було ліквідоване 07.05.2012, а реєстрація випуску акцій ПАТ "Аріал" була скасована 16.08.2012., отже, така обставина, як припинення існування предмета застави (простих іменних акцій ПАТ "Аріал" у кількості 104 000 штук) виникла після винесення господарським судом міста Севастополя ухвали від 15.11.2011 про припинення провадження у справі №5020-1687/2011, яку банк просив переглянути в порядку статті 112 ГПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, з яким колегія суддів касаційної інстанції погоджується, що заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 25.10.2012 є новим доказом у справі, а виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору, тобто винесення господарським судом міста Севастополя ухвали від 15.11.2011, не можуть бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами за приписами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Суд першої інстанції, в даному випадку дійшов правомірного висновку, що обставини, на які посилається заявник, звертаючись з заявою про перегляд ухваленого у справі рішення, не є нововиявленими, оскільки вони не характеризуються наявністю ознак, передбачених статтею 112 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.ст. 43, 112 ГПК України, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, правові підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.