Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів: Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" арбітражного керуючого Іванюка О. М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 та рішення Господарського суду м. Києва 04.04.2013 у справі господарського суду № 910/1759/13 міста Києваза позовом Закритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-центр" про стягнення 86 424,90 грн., за участю представників сторін:

ліквідатора ЗАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" -арбітражного керуючого Іванюка О. М.,

ТОВ "Київпроект-центр" - Васильєв Є.Є. (дов. від 29.05.2013),

У січні 2013 року позивач - Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" звернулося до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Київпроект-центр" про стягнення 86424,94 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.09.2010 № Б/2010/057-1, а також 1728,50 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.04.2013 (суддя Бондарчук В.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2013 (колегія суддів у складі: Рєпіна Л.О. - головуючий, Сулім В.В., Тарасенко К.В.) рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ліквідатор ЗАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" арбітражний керуючий Іванюк О. М. просить рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Київпроект-центр" на користь ЗАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" 86424,90 грн. боргу та судовий збір у даній справі. В обґрунтування посилається на порушення вимог ст. 601 ЦК України, ст.ст. 32, 38, 41 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.09.2010 між ТОВ "Київпроект-центр" та ЗАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б/2010/057-1, відповідно до умов якого ЗАТ "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" зобов'язується передати у власність ТОВ "Київпроект-центр" цінні папери, а ТОВ "Київпроект-центр" зобов'язується належним чином прийняти їх та сплатити вказану в п. 1.5 договору грошову суму.

Відповідно до п. 1.4 договору загальна номінальна вартість цінних паперів, що зазначені у пункті 1.2. цього договору, складає 434 441,35 грн.

Загальна договірна вартість цінних паперів, що зазначені у пункті 1.2 цього договору, складає 434 441,35 грн. (п. 1.5 договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний до 30 вересня 2010 року включно сплатити на банківський рахунок позивача загальну суму договору. Пунктом 3.1. договору передбачено, що позивач зобов'язується в строк до 28 вересня 2010 року включно передати позивачу цінні папери, які є предметом цього договору. В момент передачі сторони підписують акт прийому-передачі цінних паперів.

27.09.2010 між сторонами підписано акт прийому-передачі векселів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/2010/057-1 від 27.09.2010.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач, звернувшись з позовом вказує на неналежне виконання відповідачем ТОВ "Київпроект-центр" зобов'язань щодо оплати цінних паперів, переданих за договором №Б/2010/057-1 від 27.09.2010, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 86424,90 грн.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, на виконання умов договору передав відповідачеві акції на загальну суму 434 441,35 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б/2010/057-1 від 27.09.2010 р. (копія в матеріалах справи).

Відповідач надав суду копію угоди від 30.09.2010 про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладену між сторонами, оригінал якої було оглянуто у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 зазначеної угоди, відповідач і позивач, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких відповідач і позивач є сторонами.

Підпунктом 1.1. вищевказаної угоди встановлено, що за договорами оренди об'єкта нерухомості №1 від 05.11.2008 р. та оренди об'єкта нерухомості №5 від 01.12.2009 р. відповідач є кредитором, а позивач є боржником при виконанні грошового зобов'язання в загальній сумі 434 441,35 грн.; за договором придбання векселів №Б/2010/057-1 від 27.09.2010 р. відповідач є боржником, а позивач є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 434 441,35 грн.

Вказані вище зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши факт зарахування між сторонами однорідних вимог в частині боргу в сумі 434 441,35 грн. шляхом укладення угоди від 30.09.2010, дійшли правомірно висновку про припинення зобов'язання в частині боргу в сумі 434 441,35 грн., і як наслідок про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до ст. 111-7 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова та рішення господарських судів у даній справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів, у зв'язки з чим відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Проектно-вишукувальний інститут "Київагропроект" арбітражного керуючого Іванюка О. М. залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 та рішення господарського суду м. Києва від 04.04.2013 у справі № 910/1759/13 залишити без змін.