суддів Коваленка В. М., Хандуріна М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Арбітражного керуючого Косенка С.Г. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року у справі № 12/28-Б-10 за заявою боржника Відкритого акціонерного товариства "Бургунське" про банкрутство В судовому засіданні взяли участь представники: не з'явились

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) затверджено мирову угоду від 19.11.2012 року, укладену між ВАТ "Бургунське" в особі керуючого санацією Косенко С.Г. та головою комітету кредиторів ВАТ "Бургунське", скасовано дію мораторію, всі заборони і обтяження припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 року скасовано та передано справу на розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з винесеним судовими актом Арбітражний керуючий Косенко С.Г. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає часткову задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.03.2010 року за заявою боржника - Відкритого акціонерного товариства "Бургунське", введені мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна ВАТ "Бургунське" призначений арбітражний керуючий Косенко С.Г.

31.03.2010 року в газеті "Голос України" № 4807 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Бургунське".

28.05.2010 року ухвалою господарського суду Херсонської області за результатами попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Бургунське".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.09.2010 року відкрито процедура санації ВАТ "Бургунське", керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Косенка С.Г.

05.04.2011 року господарським судом Херсонської області затверджено план санації боржника ВАТ "Бургунське".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 року затверджено мирову угоду у справі та припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Бургунське".

Відповідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

Згідно ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство (2343-12) трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство (2343-12) , процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що наявність загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, може мати місце лише у випадку конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні. Отже, про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Отже, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.

Таким чином, безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких міститься в ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, документів, які підтверджують безспірність кредиторських вимог боржника, виконавчих документів чи розрахункових документів до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надано не було.

Окрім того, заявником взагалі не визначено перелік кредиторської заборгованості боржника, а сама заборгованість як встановлено судом першої інстанції в ухвалі підготовчого засідання підтверджується даними бухгалтерського обліку боржника та довідкою про розрахунки з дебіторами та кредиторами, а також заявником не зазначено загальної суми вимог до боржника, в тому числі безспірних вимог.

Отже, у даному випадку до заяви боржника не додані документи в підтвердження загрози його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості на суму, що сукупно складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, судові накази, постанови про відкриття виконавчого провадження тощо).

Недотримання судами вимог чинного законодавства при здійсненні провадження у даній справі про банкрутства призвело до затвердження мирової угоди у безпідставно порушеній справі про банкрутство боржника.

Суд апеляційної інстанції допущені судом першої інстанції порушення не виправив.

Статтею 111-9 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у даній справі - припиненню, як безпідставно порушене.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-3 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Косенка С. Г. задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року та ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 року у справі №12/28-Б-10 скасувати. Провадження у справі №12/28-Б-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Бургунське" припинити.