за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємтво "НЕП - ХХІ" про скасування рішення третейського суду по третейській справі № 105/12

у справі № 5011-2/18437-2012

господарського суду міста Києва

за позовом Комунального підприємства

"Київтранспарксервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробниче підприємтво

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Глущенка М.М.

відповідача - Дзецюха Т.І.

В грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємтво "НЕП - ХХІ" звернулось з заявою до господарського суду міста Києва про скасування рішення постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 29.10.2012 року по справі № 105/12 за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємтво "НЕП - ХХІ" про стягнення заборгованості за договором № 1.1-5.09 від 18.03.2009 року та договором № Ф07/54 від 13.08.2007 року.

Заява мотивована порушенням третейським судом положень Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , оскільки справу розглянуто за відсутності передбачених законом підстав для передачі спору на розгляд третейського суду, та прийняттям рішення у спорі, не передбаченому третейською угодою, укладеною сторонами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року (суддя Домнічева І.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року (судді Кропивна Л.В.. Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" від 29.10.2012 року по справі №105/12 скасовано, стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ" 2 146,00 грн. судового збору.

Скасовуючи рішення третейського суду та задовольняючи вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ", господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що третейським судом прийнято рішення у спорі, не передбаченому третейською угодою, та вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, що в силу положень ст. 51 Закону України "Про третейські суди" є підставою для скасування рішення третейського суду.

В касаційній скарзі Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" просить скасувати ухвалу місцевого і постанову апеляційного господарських судів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ" і Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" укладено договори № 1.1-5.09 від 18.03.2009 року та № Ф/07/54 від 13.08.2009 року про надання фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів.

Відповідно до розділу 5 Договорів, сторонами погоджено умови продовження (пролонгації) дії договору, порядок внесення змін до нього, а також умови розірвання договору, у т.ч. у позасудовому порядку.

Пунктом 5.6. договорів визначено, що договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому Договорі або чинному в Україні законодавстві.

Відповідно до пункту 6.1 договорів за №1.1-5.09 від 18.03.2009 року та за № Ф07/54 від 13.08.2007 року, всі спори, розбіжності та претензії, які виникають при виконанні Договору чи у зв'язку з ним або випливають з нього, за згодою сторін, віднесено до компетенції Незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів".

Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ" лист вих. № 5780 від 28.08.2009 року про те, що КП "Київтранспарксервіс" відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.08.2009 року № 875 "Про заходи щодо впорядкування руху транспорту та створення сприятливих умов для прийому гостей та відвідувачів міста в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу", зобов'язане у встановленому порядку розірвати договори про надання платних місць паркування біля Центрального та Південного залізничних вокзалів з 01.09.2009 року.

Згодом, КП "Київтранспарксервіс" встановлено шлагбаум перед Центральною площею залізничного вокзалу, тим самим обмеживши допуск до парко-місць ТОВ "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ".

Внаслідок виникнення між сторонами спору щодо виконання договорів № 1.1-5.09 від 18.03.2009 року та № Ф/07/54 від 13.08.2009 року про надання фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, КП "Київтранспарксервіс" звернулось до Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21595,00 грн. за вищевказаними договорами.

29.10.2012 року рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 21 595,00 грн. за договорами №1.1-5.09 від 18.03.2009р. та № Ф/07/54 від 13.08.2009 року.

При цьому, третейський суд виходив з доведеності позовних вимог та з того, що розгляд справи третейським судом здійснюється в межах компетенції та Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , оскільки третейська угода укладена сторонами у вигляді третейського застереження в Договорах.

Вважаючи, що рішення третейського суду прийнято з порушенням Закону України "Про третейські суди" (1701-15) ТОВ "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХІ" звернулось з вимогою про скасування рішення третейського суду від 29.10.2012 року до господарського суду м. Києва.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про третейські суди" цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

За змістом статті 2 цього ж Закону "Визначення термінів" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ст. 12 Закону України "Про третейські суди").

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

В силу ст. 51 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, згідно ч. 2 вказаної норми, рішення третейського суду може бути оскаржене, зокрема, сторонами, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Згідно частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, між іншим, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Як правильно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, під час розгляду Постійно діючим незалежним Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" справи № 105/12 судом прийнято рішення стосовно обставин надання позивачем послуг після розірвання договорів, оскільки КП "Київтранспарксервіс" в односторонньому порядку відмовилось від договорів, проте, сторонами третейського застереження обмежено компетенцію третейського суду спорами, розбіжностями та претензіями, які виникають при виконанні договорів чи у зв'язку з ними або випливають із них (п.6.1. договорів).

Відповідно до п.5.1 та п. 2.4 Регламенту Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Ліга юридичного захисту інтересів споживачів" третейський суд приймає справу до розгляду за наявності між сторонами спору дійсної третейської угоди про передачу спорів до Третейського суду і самостійно із дотриманням вимог Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.

Договір про надання послуг може бути розірваним шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (ст. 907 ЦК України).

В силу положень ч. 3 ст. 651 ЦК України, без звернення до суду договір вважається розірваним у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, з моменту доведення до відома особи, яка відмовляється від договору свого контрагента за договором.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірний договір припинений з 01.09.2009 року за повідомленням КП "Київтранспарксервіс" відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Разом з тим, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду щодо скасування рішення третейського суду, апеляційна господарська інстанція вірно зауважила щодо мотивації вказаних висновків, пославшись при цьому на вимоги ст. 122-5 ГПК України, згідно яких місцевому господарському суду, здійснюючи лише контрольні функції, слід було обмежитись лише рамками процедури формування третейського суду, дотриманням прав учасників третейського розгляду та умов третейського застереження.

Враховуючи вищевказані норми та п. 5.6. договорів, суди дійшли вірного висновку про те, що третейський суд вийшов за межі укладеного сторонами третейського застереження, викладеного в п. 6.1. договорів, а отже, рішення третейського суду підлягає скасуванню на підставі ст. 51 Закону України "Про третейські суди".

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року, якою залишено без змін ухвала господарського суду міста Києва від 24.01.2013 року у даній справі, немає.