У травні 2012 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтава - Авто" про стягнення з останнього (з урахуванням уточнених позовних вимог) 442 913,68 грн. основного боргу, 207778,66 грн. пені, 2 502,22 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 1703,79 грн., в частині стягнення основного боргу у розмірі 55 000 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2012 року (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 442 913,68 грн. основного боргу, 207 778,66 грн. пені, 2 502,22 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 1 703,79 грн.; в частині стягнення 35 000 грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року (судді: Здоровко Л.М., Бородіна Л.І., Камишева Л.М.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року (судді: Селіваненко В.П., Львов Б.Ю., Харченко В.М.), рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2012 року скасовано частково та прийнято нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтава - Авто" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" пеню у розмірі 8 572,81 грн., інфляційні витрати в сумі 2 502,22 грн. та 3 % річних у розмірі 1 703,79 грн.; в частині стягнення 477 913,68 грн. основного боргу провадження у справі припинено; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 16.04.2013 року постанову Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції. постанова Верховного Суду України мотивована помилковими висновками Вищого господарського суду України щодо правильного застосування до спірних правовідносин вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) .

Повторно розглядаючи касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального і матеріального права при винесенні оскаржуваних судових актів, колегія вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 227 від 10 жовтня 2011 року позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень останнього, який, в свою чергу, зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до пунктів 22, 23 договору оплата вартості теплової енергії, спожитої на опалення, визначеної розрахунковим способом у пункті 3 додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", та підігрів води відповідно до пункту 5 додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості спожитої теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виписаного рахунку. Факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно в акті приймання-передачі теплової енергії, складеному сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору.

Пунктом 29 договору визначено, що він укладений для опалення та гарячого водопостачання на період з 01.10.2011 року до 30.04.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.

Судами також встановлено, що за період з 01 січня 2012 року по 10 квітня 2012 року позивач поставив відповідну теплову енергію на суму 827 028,68 грн., вартість якої оплачена останнім частково.

Пунктом 24 цього ж договору передбачено, що у випадку несплати у встановлені строки вартості спожитої теплової енергії нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" від 20.05.1999 року № 686-ХІ, а також стягуються 3 % річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно статті 625 ЦК України.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу в сумі 442913,68 грн., 207 778,66 грн. пені, 2 502,22 грн. інфляційних витрат, 3 % річних в сумі 1 703,79 грн.

Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у стягненні 199 205,85 грн. пені.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд встановив факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань щодо повної і своєчасної оплати вартості теплової енергії та стягнув з останнього на користь позивача заборгованість в сумі 442 913,68 грн.; на підставі статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов"язання - 2 502,22 грн. інфляційних витрат та 3 % річних в сумі 1 703,79 грн.; пеню, нараховану на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) , в сумі 207 778,66 грн.; в частині стягнення 35 000 грн., у зв"язку зі сплатою їх відповідачем, провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України; в іншій частині позову відмовлено.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені у сумі 199 205,85 грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині. При цьому, суд апеляційної інстанції послався на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) та вказав, що розмір пені, визначений сторонами у договорі, не може перевищувати розмір, встановлений законом як граничний, тобто з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, апеляційний господарський суд припинив провадження у справі в частині в частині стягнення з відповідача 477 913,68 грн. основного боргу у зв"язку з погашенням його останнім.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання щодо своєчасної сплати відповідачем вартості теплової енергії не виконано у термін, передбачений договором, а тому у позивача виникло право на притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення пені.

Разом з тим, висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні пені у сумі 199 205,85 грн. є помилковими, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, в пункті 24 договору сторони домовились, що в разі несплати вартості теплової енергії у визначені строки, нараховується пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20 травня 1999 року № 686-ХІУ (686-14) .

В силу частини 3 статті 1 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження своєї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу.

Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.

Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні суб'єктами підприємницької діяльності плати за комунальні послуги.

Частиною 1 статті 1 цього ж Закону передбачено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки, в тому числі й за відсутності у договорі такої умови. Факт домовленості сторін про неустойку саме у розмірі, встановленому Законом, не перетворює цю неустойку на договірну, що набуває обов'язковості за відсутності домовленості сторін про інше.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду про необхідність застосування до спірних відносин положень Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) та задоволення позовних вимог про стягнення пені у заявленому розмірі.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції, в порядку ст.ст. 43, 47, 43 ГПК України (1798-12) , врахував наведене, всебічно, повно й об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази та, керуючись законом, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 207 778,66 грн. та прийняв рішення, яке відповідає положенням ст. 84 ГПК України.

При цьому, постанова апеляційного господарського суду в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 2 502,22 грн., 3 % річних в сумі 1703,79грн. та щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 477913,68 грн. основного боргу не оскаржується сторонами та не суперечить матеріалам справи.

За таких обставин, оскаржувану постанову щодо відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства "Полтава - Авто" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 199 205,85 грн. пені не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 111-5- 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року у справі № 18/957/12 в частині відмови у стягненні з Публічного акціонерного товариства "Полтава - Авто" пені у сумі 199 205,85 грн. на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" скасувати.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2012 року у справі № 18/957/12 в цій частині залишити в силі.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року у справі № 18/957/12 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтава - Авто" (36040, місто Полтава, вулиця Великотирнівська, 1, код 03118340) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, місто Полтава, вулиця Комарова, 2-А, код 03338030) 1 992 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Повернути з Державного бюджету України на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, місто Полтава, вулиця Комарова, 2-А, код 03338030) 4 557 грн. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 22398 від 24.09.2012 року.