розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року у справі № 08/5026/1282/2012 господарського суду Черкаської області за позовом Приватного підприємства "Русь-95" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним договору іпотеки,

за участю представників:

Позивача: Горкавий О.П., дов. б/н від 13.03.2012 року,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: Бованенко О.М., дов. № 537 від 13.07.2012 року,

Романюк Т.І., дов. № 166 від 18.03.2013 року.

Приватне підприємство "Русь-95" (далі - ПП "Русь-95", Позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі - ТОВ "Святослав", Відповідач 1), Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", Відповідач 2) про визнання недійсним договору іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.10.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року, у задоволенні позову ПП "Русь-95" відмовлено повністю.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 22, 35, 79, 81, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та залишити позов ПП "Русь" без розгляду.

Відповідач 2, у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Позивача, викладених у касаційній скарзі, просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перед початком розгляду касаційної скарги по суті, представником ПП "Русь-95" через канцелярію суду було подано заяву про відвід суддів Вищого господарського суду України, яку колегією суддів було розглянуто та відхилено, з підстав, зазначених у відповідній ухвалі, винесеній за результатами такого розгляду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 26.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (Банк), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" і ТОВ "Святослав" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 90 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (пункти 1.1., 1.2., 1.3.1., 1.3.2., 1.4.1.) Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 113726000,00 грн. на поповнення оборотних коштів, зі сплатою 21% річних. Кредитна лінія відкривається з 26 грудня 2008 року строком на 12 місяців. Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 25.12.2009 року.

При цьому, пунктом 5.3. Кредитного договору передбачалось, що за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань щодо строків, визначених в цьому договорі, повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредит, наданий Банком, забезпечується всім належним Позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (Іпотекодержатель) і ТОВ "Святослав" (Іпотекодавець) 30.12.2008 року було укладено договір іпотеки № 6 без оформлення заставної (далі - Договір іпотеки), предметом іпотеки за яким (п. 2.1.1.) було нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 707,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 13, та належать Іпотекодавцю на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 року, справа № 2-801 2007 р.

При цьому, пунктом 3.1.6. Договору іпотеки передбачалось, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Іпотекодержателем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов Кредитного договору, а також у випадку порушення Іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмета іпотеки, порушення умов цього договору щодо розпорядження предметом іпотеки - незалежно від настання строку виконання по Кредитному договору, порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - Іпотекодавця, незалежно від настання строку виконання Кредитного договору, якщо Іпотекодержатель і наступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Водночас, як видно з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 року у справі № 2-801/2007 за позовом ТОВ "Святослав" до ПП "Русь-95" та Гладкої Л.І. про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, було визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 18.01.2007 року між ПП "Русь-95" і ТОВ "Святослав" та визнано право власності на об'єкти нерухомості, зокрема, нежитлові приміщення (літ. А) загальною площею 707, 7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, 13.

Також, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2009 року у справі № 2-362/2009р. за позовом ТОВ "Святослав" до ТОВ ПП "Русь-95" та Гладкої Л.І. про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами - Чернова М.І. до ТОВ "Святослав" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, було визнано право власності Чернова М.І., зокрема, на нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 707,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 13.

В подальшому, ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2010 року у справі № 2-362/2009р. № 8-14/2010р. за заявою ПП "Русь-95" про поворот виконання судового рішення, було здійснено поворот виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2009 року у справі № 2-362/2009р. № 8-14/2010р., скасовано реєстрацію права власності Чернова М.І. на нерухоме майно визначене цим судовим рішенням та зобов'язано Бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно за ПП "Русь-95".

Вимогами ПП "Русь-95" є визнання недійсним договору іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008 року, з посиланням на положення ст.ст. 15, 16, 203, 215, 220, 657 ЦК України, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2009 року у справі № 2-362/2009р., і те, що на момент укладення вказаного Договору іпотеки ТОВ "Святослав" не було власником майна, переданого в іпотеку.

Суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 11, 15, 16, 203, 215, 316, 319, 575, 583, 627, 638 ЦК України, ст.ст. 1, 5 Закону України "Про іпотеку", та рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 року у справі № 2-801/2007, встановивши при цьому, що на момент укладення спірного Договору іпотеки ТОВ "Святослав" було власником майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Порика, 13, зареєстрованого за Іпотекодавцем у встановленому законодавством порядку, тоді як інших підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, для визнання вказаного правочину, на підставі ст. 215 ЦК України, дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ПП "Русь-95" про визнання недійсним договору іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008 року та про обґрунтованість і правомірність рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні даного позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким у позові відмовлено, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.