головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Заріцької А.О., Міщенко П.К., розглянувши касаційну скаргу Спільної компанії "ДАХ", на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 березня 2013 року, та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28 листопада 2012 року, у справі № 5006/5/76б/2012, за заявою Селянського (фермерського) господарства "Артеміда" (с. Покровське, Артемівський район, Донецька область), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Прогрес Україна" (м. Макіївка, Кіровський район, Донецька область), про Визнання банкрутом,-за участю представників:від СК "Дах": Коваленко С.В. - представник (довіреність від 22.04.2013 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;

У жовтні 2012 року Селянське (фермерське) господарство "Артеміда" (далі за текстом - С(Ф)Г "Артеміда") звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агро-Прогрес Україна" (далі за текстом - ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна").

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.11.2012 року за заявою С(Ф)Г "Артеміда" порушено провадження у справі № 5006/5/76б/2012 про банкрутство ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.11.2012 року у справі № 5006/5/76б/2012 (суддя - Чорненька І.К.) визнано кредиторські вимоги С(Ф)Г "Артеміда" до ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна" у сумі 404 236 грн. 00 коп. введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кінішенка Михайла Володимировича, інше. Зазначена ухвала мотивована тим, що вимоги кредитора обґрунтовані та відсутні перешкоди для подальшого руху справи про банкрутство.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року у справі № 5006/5/76б/2012 (головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Азарова З.П., Кододова О.В.) апеляційну скаргу Спільної компанії "ДАХ" (далі за текстом - СК "ДАХ") на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2012 року залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2012 року - залишено без змін. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд місцевим господарським судом вірно встановлено обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, СК "ДАХ" звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2012 року у справі № 5006/5/76б/2012 та припинити провадження у справі про банкрутство ТзОВ "С(Ф)Г "Агро-Прогрес Україна". При цьому, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 6, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 року, касаційну скаргу СК "Дах" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник СК "Дах" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2012 року у справі № 5006/5/76б/2012 про банкрутство ТзОВ "С(Ф)Г "Агро-Прогрес Україна", провадження у справі припинити.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Частинами 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент спірних

правовідносин) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.

Провадження у справі № 5006/5/76б/2012 про банкрутство ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна" за заявою С(Ф)Г "Артеміда" порушено ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.11.2012 року, в порядку ст. ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування поданої заяви С(Ф)Г "Артеміда" вказує, що, у зв'язку з неналежним виконанням ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна" зобов'язань за Договором позики № 1 від 05.04.2011 року, за боржником утворилась заборгованість у сумі 400 000 грн. 00 коп., що встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 28.11.2011 року у справі № 37/312, на виконання якого 16.12.2011 року було видано Наказ, за яким постановою від 25.01.2012 року Кіровським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 30854917. Станом на дату звернення С(Ф)Г "Артеміда" із заявою про порушення справи про банкрутство ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна", вимоги кредитора (до складу яких також включені судові витрати) не задоволені боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

Встановивши у підготовчому засіданні, в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведені обставини, місцевий господарський суд (з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції) дійшов висновку про обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора.

СК "ДАХ" з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів не погодилась, у зв'язку з чим звернулась з касаційною скаргою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою, зокрема, встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому, такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (Рекомендації Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"" № 04-5/1193 від 04.06.2004 року (v1193600-04) ).

Відповідно до визначення терміну "неплатоспроможність", що на підставі абз. 2 ст. 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності. Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року (v0015700-09) , з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що, за змістом ч. 3 ст. 6 та ч. ч. 1 і 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому, господарським судам на підставі ч. 2 ст. 8 Закону та п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Терміном, з якого має обчислюватись мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником, згідно з вказівками закону або договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів ч. 8 ст. 7 названого Закону, кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, і додати докази цього до своєї заяви.

Згідно з ч. ч. 4, 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника у підготовчому засіданні. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених ст. 40 цього Закону.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарських судів першої та апеляційної інстанції про обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та наявність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство ТзОВ "СГП "Агро-Прогрес Україна".

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що СК "ДАХ" в касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.