Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів від позивача: не з'явились від відповідача: Аксьонова І.С. на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року у справі № 5011-18/12364-2012 за позовом Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів до Державної інспекції з енергозабезпечення про зобов'язання звільнити займані приміщення та стягнення 108 216, 99 грн.

Донецький державний науково - дослідний та проектний інститут кольорових металів (далі позивач) звернувся з позовом до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі Агентство) з позовом про зобов'язання звільнити займані приміщення та про стягнення 108 216, 99 грн. - плата за утримання майна та комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року Агентство, як відповідач у справі було замінено на іншого відповідача - Державну інспекцію з енергозабезпечення.

Яв вбачається з матеріалів справи, зазначену ухвалу суду було прийнято в зв'язку з задоволенням клопотання позивача, в якому було зазначено, що при розгляді справи було з'ясовано, що Державна інспекція з енергозабезпечення (далі відповідач) не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходиться в стадії припинення (витяг з ЄДРПОУ залучено до матеріалів справи т.1 а.с. 140-142).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року позовні вимоги задоволені частково. Відповідача зобов'язано звільнити займані приміщення площею 395,6 кв.м., які знаходяться за адресою пр. Лагутенко, 14, м. Донецьк.

Постановою Київського апеляційної господарського суду від 06.03.2013 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення прийняті у справі, в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги повністю.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає про те, що при прийняті судових рішень судами була дана невірна оцінка матеріалам справи та невірно застосоване діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

27.06.1997 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 825 - 15/97 (далі Договір).

Предметом даного Договору (з врахуванням додаткових угод до нього) були приміщення площею 395,6 кв.м., які знаходяться за адресою: пр. Лагутенко, 14, м. Донецьк.

03.01.2011 року між сторонами у справі була укладена додаткова угода до Договору, згідно до якої строк дії Договору було продовжено до 30.12.2011 року. Плата за утримання приміщення, за перший місяць (січень) складає 16 954, 16 грн.

Рішенням суду першої інстанції було встановлено, що Договір діяв з 01.07.1997 року по 30.12.2011 року (додаткові угоди, які укладались до Договору, залучені до матеріалів справи (т.1 а.с. 23-70)).

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, суд прийшов до висновку, що дія договору оренди не продовжена, в зв'язку з тим, що Агентство, як правонаступник відповідача, запропонувало позивачу (лист - т.1 а.с. 71) переукласти Договір, а відповідач своїм листом № 41л/1-12 від 20.06.2012 року (т.1 а.с. 73) повідомив позивачу, що у бюджеті на 2012 рік бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету не затверджені і до внесення відповідних змін до бюджету, можливість погашення кредиторської заборгованості за надані послуги відсутня, а також неможливе переукладання Договору.

Постановою КМУ від 28.03.2012 року № 346 (346-2012-п) " Про ліквідацію урядових органів" відповідач підлягає ліквідації.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України "Про державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України" (462/2011) установлено, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управління, що діяв у системі національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

До матеріалів справи залучено витяг з ЄДРПОУ станом на 01.11.2012 року, якій свідчать про те, що територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області не виключено з державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України, ч.2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Саме ця обставина була підставою для заміни відповідача.

Згідно до зазначеного Указу, Агентство та відповідач є юридичними особами публічного права.

Статтею 82 ЦК України передбачено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюється положення ЦК України (435-15) , якщо інше не встановлено законом.

На взаємовідносини сторін у справі розповсюджується дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) (далі Закон).

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог судами не врахована та обставина, що в матеріалах справи відсутні документи про те, що відповідач звертався до позивача з пропозицією про зміну умов Договору, або відмову від нього, в установлений Законом строк. В матеріалах справи, також відсутні докази того, що позивач в установлений Законом строк звертався до відповідача з відповідною пропозицією.

Судом також не враховано ту обставину, що Агентство не було стороною Договору та не встановлено час з якого Агентство є правонаступником відповідача у цивільних правовідносинах, оскільки відповідач, в установленому законом порядку не виключений з ЄДРПОУ.

Що стосується позовних вимог, в частині стягнення заборгованості за утримання майна та комунальні послуги, то судом не з'ясовано чи користувався відповідач (та на якій підставі) орендованими приміщеннями в період з 01.01.2012 року до 01.07.2012 року (період за який нарахована позивачем заборгованість).

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно з'ясувати питання: чи діяв Договір в період з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року, а також чи користувався відповідач майном, яке є предметом Договору в зазначений період.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Донецького державного науково - дослідного та проектного інституту кольорових металів задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року прийняті у справі № 5011-18/12364-2012 скасувати.

3. Справу № 5011-18/12364-2012 направити до Господарського суду міста Києва для нового розгляду в іншому складі суду.