Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Владівське Подвір'я" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2011 року між ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" (Покупцем) та ТОВ "Агрошляхбуд" (Продавцем) було укладено договір № 21, за умовами якого Продавець зобов'язався продати цементобетон (Товар), а Покупець - прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є цементобетон (Товар) В15-М200 та В25-М350. Загальна кількість товару становить 53 м3 цементобетонну В 15-М200 та 250 м3 цементобетонну В25-М350(п. п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору, т. 1, а. с. 10-11).

Згідно п. п. 2.1, 2.2 Договору, Товар поставляється Покупцю в продовж одного дня з моменту подання Покупцем заявки. Поставка Товару здійснюється транспортом Продавця. Датою передачі Товару вважається дата, вказана в накладній. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що якість Товару який поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (ТУ) діючим на території України для даного виду товарів, що підтверджується паспортом якості. В п. 4.1 Договору встановлено, що Товар поставляється за ціною (включаючи транспортні витрати): 638,40 грн. за м3 цементобетонну В15-М200, 756,00 грн. за м3 цементобетонну В25-М350. Загальна сума Договору між Покупцем та Продавцем визначається із розрахунку поставки 58 м3 цементобетонну В15 та 250 м3 цементобетонну В25, що складає 226 027,20 грн., в тому числі 37 671,20 грн. ПДВ.

Умовами договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. В разі не виконання сторонами своїх зобов'язань, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами його умов (п. п. 5.1, 5.2).

В разі поставки неякісного Товару, Продавець зобов'язується сплатити Покупцю подвійну вартість Товару, а також компенсувати Покупцю вартість робіт які виникли при усуненні наслідків використання неякісного Товару (п. 6.1 Договору).

Судами встановлено, що на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу цементобетон В25-М350 у загальній кількості 270,50 мі, В15-М200 - у загальній кількості 65,80 мі, що підтверджено накладними № 39 від 23.08.2011 р., № 54 від 26.09.2011 р. та № 58 від 29.09.2011 р., які були без зауважень підписані повноважними представниками сторін (т. 1, а.с. 12-14). На підтвердження якості поставленого цементобетонну відповідачем надано позивачу технічні паспорти на бетон (т.1, а.с. 42-63).

Поставлений цементобетон ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" використало для забудови підлоги та зливних ям виробничого корпусу (колишнього корівника), розташованого за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1.

В жовтні 2011р. позивачем було замовлено проведення експертизи фактичної міцності бетону у зливних ямах. Згідно матеріалів досліджень, здійснених Одеським відділенням науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України (висновок від 15.11.2011р.), середнє значення міцності бетону в конструкціях монолітних бетонних напільних покрить (зливних ям), розташованих за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1, встановлює 238 кгс/см2, що може бути віднесено до класу В15 марки М200 (т.1, а.с. 19-64).

ТОВ "Агрошляхбуд" звернувся до Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної Академії будівництва та архітектури з проханням провести роботи по визначенню фактичної міцності бетонних зразків у вигляді кубів. При проведенні дослідження наданих відповідачем зразків цементобетону у кількості 15 шт. було встановлено, що надані зразки відповідають класу бетону В25-М350 (т.1, а.с. 79). Зазначений висновок підтверджується актами відбору зразків-кубів бетону від 03.08.2011р., 18.08.2011р., 07.09.2011р., 21.09.2011р., 11.10.2011р. та протоколами випробувань контрольних бетонних зразків на міцність при стисненні відповідно ДСТУ Б В.2.7 - 214:2009 (т.1, а.с. 74-88).

За клопотанням позивача була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (т.2, а.с. 105-106, 111-116). На підставі, висновку № 33/2012 від 02.11.2012р. експертизи ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" було встановлено, невідповідність якості бетону, поставленого за договором № 21 від 01.08.2011 р., заявленій якості - В25 М350 (т.3, а. с. 2-11). Дана експертиза встановила, що у зв`язку з необхідністю вводу в експлуатацію будівлі, яку було збудовано з цементобетонну, поставленого відповідачем, розташовану за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1, - бетонні зливні ями виробничого корпусу (колишнього корівника) було укріплено позивачем за допомогою суміші "Пенетрон", яка має властивості зміцнювати бетон та поліпшувати його якість.

Згідно ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Ст. 679 ЦК України визначено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Судами не було прийнято до уваги висновок Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 15.11.2011 р. наданий позивачем, оскільки дослідження міцності бетону було зроблено вже у конструкціях монолітного напільного покриття, а не самого бетону, отриманого за договором № 21 від 01.08.2011 р. в серпні-вересні 2011 р. Вказано, що висновок Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної Академії будівництва та архітектури наданий відповідачем щодо встановлення міцності бетонних зразків, не свідчить про передачу на дослідження саме цементобетонну, який поставлявся позивачу в серпні - вересні 2011 року за договором № 21 від 01.08.2011 року.

Також, місцевим господарським судом зазначено, що висновок судового експерта № 33/2012 від 02.11.2012 р., будується на висновку Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 29.10.2012р., спеціалісти якого були самостійно залучені ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для надання експертного висновку стосовно фактичної міцності бетону в конструкціях монолітного напільного покриття (зливні ями) виробничого корпусу, розташованого на території свиноводчеського комплексу за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова №1. Крім цього, не встановлено, які саме зразки кубів цементобетонну позивач надав для дослідження судовим експертам, адже, з дня поставки цементобетонну минув майже рік, а судова будівельно-технічна експертиза була призначена згідно ухвали господарського суду 15.06.2012 р., висновки надані 02.11.2012 р.) та цементобетон поставлявся не лише марки В25-М350, а також і марки В15-М200, які ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" використало для забудови підлоги та зливних ям виробничого корпусу (колишнього корівника).

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що сукупність доказів наданих позивачем в обґрунтування своєї позиції не підтверджує наявність порушення відповідачем умов договору по поставці товару належної якості.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" (4038-12) . Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин (ст. 42 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що оцінивши критично висновки будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду 15.06.2012 р., суд мав право для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи призначити додаткову або повторну судову експертизу.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23 березня 2012 року № 4 (v0004600-12) ).

Враховуючи, що суд першої інстанції не скористався наданим правом для належного дослідження всіх обставин справи та повної оцінки всіх доказів, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення попередніх судових інстанцій прийнятті при неповному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи., що виуключає можливість прийняти законне та обгрунтоване рішення по справі.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року у справі № 5017/1059/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.