Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 р. (суддя - Мельниченко І.Ф.) задоволена заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, винесеного третейським суддею Безбатьком Сергієм Миколайовичем у третейській справі № 01/01/12. Скасовано рішення третейського суду, винесене третейським суддею Безбатьком Сергієм Миколайовичем у третейській справі № 01/01/12.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 р. (судді - Чимбар Л.О., Чоха Л.В., Антонік С.Г.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, селянське (фермерське) господарство "Васильківське" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2012 року третейським суддею Безбатько Сергієм Миколайовичем було прийнято рішення у третейській справі № 01/01/12, яким звернуто стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшнику у кількості 1000 тон, який знаходився на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га, що відносяться до полів Васильківської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебувають у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди згідно з договором оренди від 11.04.2003 р., зареєстрованого 12.04.2003 р. у книзі реєстрації договорів оренди під № 6 Петропавлівською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, шляхом набуття селянським (фермерським) господарством "Васильківське" права власності на вказане майно (врожай соняшника 2012 року - насіння соняшника).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач у третейській справі) звернувся до господарського суду з заявою, в якій просив господарський суд вказане вище рішення скасувати, посилаючись на відсутність третейської угоди від 16.04.2012 року, яка зазначена в оспорюваному рішенні.

Статтею 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та\або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Судами встановлено, що між селянським (фермерським) господарством "Васильківське" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, 13.04.2012 року укладено договір про обробіток земельної ділянки.

Також, 13.04.2012 року, для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище договором, між сторонами підписано договір застави, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 передав у заставу належний йому майбутній врожай 2012 року соняшника в кількості 1000 т на площі 715,10 га, заставною вартістю 2 000 000 грн.

Договір про обробіток земельної ділянки містить розділ 5 - "Врегулювання спорів", згідно якого у разі виникнення між сторонами спорів та розбіжностей за цим договором або у зв'язку з ним, сторони зроблять все необхідне для врегулювання вказаних спорів та розбіжностей шляхом переговорів (п.5.1.).

Суперечки та розбіжності, що виникли у зв'язку з цим договором, врегулювання яких не досягнуто сторонами шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п.5.2.). Відносини, що виникають при укладанні та виконанні цього договору і не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України (п.5.3.).

За таких обставин, сторонами в договорі про обробіток земельної ділянки, не передбачено вирішення спорів третейським судом, як не передбачено таке вирішення і договором застави.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення третейського суду від 28.09.2012 р. у справі № 01/01/12 р., копія якого заявником залучено до матеріалів даної справи, містить посилання на третейську угоду від 16.04.2012 р. щодо передачі спорів між сторонами щодо виконання умов договору про обробіток земельної ділянки, на вирішення третейського суду.

Фізична особа підприємець - ОСОБА_1, в заяві вказав, що третейську угоду від 16.04.2012 р. про передачу спорів між сторонами щодо виконання умов договору про обробіток земельної ділянки на вирішення третейського суду він не підписував і така угода сторонами не укладалась.

Апеляційним господарським судом відзначено, що у третейського судді Безбатька Сергія Миколайовича було витребувано матеріали третейської справи № 01/01/12 р. та зобов'язано селянське фермерське господарство "Васильківське" надати оригінал третейської угоди від 16.04.12 р. Однак, вимоги суду виконані ним не були, оригінал третейської угоди від 16.04.2012 р., чи її копії до матеріалів даної справи залучено не було.

При розгляді справи в апеляційному господарському суді, представником заявника апеляційному суду було надано належним чином засвідчені копії документів кримінального провадження, порушеного за заявою фізичної особи підприємця - ОСОБА_1, з яких вбачається, що ОСОБА_3, який виступав суддею у третейській справі, допитаний слідчим у якості свідка, пояснив, що між сторонами даної справи третейської угоди не було, відсутня у нього і третейська справа і він, ОСОБА_3, взагалі не знає закону про третейських суддів і не знає чи була згода ОСОБА_1 про призначення його третейським суддею.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність третейської угоди від 16.04.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-5 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, а саме, якщо: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Оскільки рішення третейського суду у справі № 01/01/12 від 28.09.2012 р., прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком судів та вважає, що перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Васильківське" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року у справі № 11/904/213/2013 залишити без змін.