головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" від позивача: не з'явились від відповідача: Шабанов В.С. від третьої особи: не з'явилисьна рішення Господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року у справі № 17/5014/1777/2012 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Луганського регіонального управління міста Луганськ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСО" про стягнення 72 450 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі позивач) звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", в особі відділення Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" Луганського регіонального управління міста Луганськ (далі відповідач) про стягнення заборгованості по орендних платежах, в сумі 72 450 грн. за період січень - березень 2012 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

При прийнятті рішень суди посилались на ст. ст. 92, 241, 774, 762 ЦК України та прийняли в якості доказу акт приймання - передачі майна від позивача відповідачу датований 30.04.2009 року та дійшли висновку про те, що договір між сторонами у справі був припинений 30.03.2012 року.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення, а справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва, за підсудністю. Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами невірно застосовано діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач також вважає, що при здійсненні провадження у справі судами була порушена ч.2 ст. 15 ГПК України, оскільки при розгляді спору не було дано оцінки правового становища відділення ПАТ "КБ Надра".

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

15.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛСО" (далі третя особа) та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 322, 69 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (третя особа - орендодавець; ФОП ОСОБА_5 - орендар) - т.1.а.с. 145-146.

30.04.2009 року між третьою особою та ФОП ОСОБА_5 складено акт прийому - передачі орендованого майна від орендаря до орендодавця (т.1 а.с. 148).

02.01.2009 року між третьою особою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 12/9 предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 322, 69 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі Договір, т.1 а.с. 7-8).

Пунктом 7.1 Договору строк його дії встановлений з моменту підписання акту прийому передачі по 31.12.2010 року.

30.04.2009 року між третьою особою та позивачем підписано акт прийому - передачі в оренду майна, яке є предметом Договору (т. 1 а.с. 14).

31.12.2010 року між третьою особою та позивачем підписана додаткова угода до Договору, згідно до якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2012 року (т.1 а.с. 131).

20.01.2009 року між сторонами у справі та третьою особою укладено договір суборенди згідно до якого позивач (орендар) передає відповідачу (суборендарю) нежитлове приміщення, загальною площею 322, 69 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 9-13).

Пунктом 3.1. Договору суборенди передбачено, що його строк становить 2 роки 11 місяців з дня передачі майна суборендарю, яким є дата підписання акту прийому - передачі майна в суборенду.

Відповідно до п. 4.2 договору суборенди розмір суборендної плати за місяць становить 24 150 грн. без ПДВ.

Суборендна плата сплачується щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку виставленого позивачем (п.4.3 Договору).

До матеріалів справи залучені копії актів прийому -передачі майна в суборенду. Один з актів датований 01.02.2009 року (т.1 а.с. 62), другий акт датований 01.02.2009 року, але дата закреслена, а замість неї зазначена дата 30.04.2009 року (т. 1 а.с. 15), третій акт датований 30.04.2009 року (т.1 а.с. 41).

До матеріалів справи залучена копія акту прийому - передачі щодо прийому - передачі майна, яке є предметом договору суборенди, датованого 31.01.2009 року та підписаного відповідачем та ФОП ОСОБА_5 (як зазначено вище ФОП ОСОБА_5 майно, яке є предметом договору суборенди 30.04.2009 року було повернуто третій особі).

До матеріалів справи (т.1 а.с. 74- 91) залучені акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний між сторонами у справі та меморіальні ордери за період з 03.06.2009 року по 16.01.2012 року, які свідчать про те, що відповідачем була здійснена оплата суборенди з травня 2009 року по грудень 2011 року позивачу.

Зазначені вище документи та меморіальні ордери щодо оплати суборенди свідчать про те, що договір суборенди був реальний, суборендарем майна був позивач, початок дії договору слід обчислювати з 30.04.2009 року, а його закінчення відповідно до умов договору через 2 роки 11місяців.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що дія договору суборенди почалася 30.04.2009 року і відповідно закінчилась 30.03.2012 року.

До матеріалів справи залучено копію акту огляду нежитлового приміщення, яке є предметом договору суборенди (т.1 а.с. 16-19).

Зазначений вище акт складено та підписано представниками сторін та третьою особою, якій свідчить про те, що станом на 12.04.2012 року відповідач не повернув майно, яке є предметом договору суборенди.

Доказів того, що відповідачем за спірний період були здійснені платежі ним не надано.

Що стосується зауважень відповідача щодо справжності підписів директора третьої особи на актах прийому передачі, то колегія зазначає про те, що матеріалами справи підтверджується та обставина, що договір суборенди укладений між сторонами у справі був реальний, у відповідності до нього були зроблені відповідні платежі, майно, яке було предметом договору суборенди знаходилось у володінні відповідача.

Відповідно до абз. 2 ч.3 статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості, а не визнання недійсним договорів оренди та суборенди.

Що стосується зауважень відповідача про порушення ст. 15 ГПК України судова колегія зазначає: в постанові апеляційної інстанції вказано, що відповідачем у справі є ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі відділення ПАТ "Комерційний банк "надра" Луганського регіонального управління.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 59-61) залучено витяг з Положення про відділення ПАТ "Комерційний банк "Надра" Луганське регіональне управління. В п.1.4 зазначеного Положення вказано, що відділення входить до складу банку на правах відокремленого структурного підрозділу, знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні, виступає від імені банку перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності.

Вказаний пункт Положення свідчить про те, що відділення ПАТ "Комерційний банк "Надра" Луганське регіональне управління є уповноваженим підрозділом банку і відповідно не має підстав вважати, що у даному випадку було порушено ст. 15 ГПК України.

Згідно з ч.3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з відповідача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За таких обставин, суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постановлені у справі рішення повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 25.10.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012 року прийняті у справі № 17/5014/1777/2012 залишити без змін.