Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р.у справі № 5004/1071/12 господарського суду Волинської областіза позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1) Волинська обласна державна адміністрація; 2) Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату про спонукання до укладання договору оренди в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Хохлов В.О. (дов. від 25.02.2013р.), Фещенко С.Д. (дов. від 26.02.2013р.);

відповідача: Анохін В.О. (дов. від 28.12.2012р.);

треті особи: Спіріна Ю.П. (дов. від 11.09.2012р.),

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.10.2012 року (суддя Слободян П.Р.), в позові приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" до відповідача - регіонального відділення Фонду держмайна України по Волинській області про спонукання до укладення договору оренди, відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року (головуючий суддя: Тимошенко О.М., судді: Огороднік К.М., Коломис В.В.), апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" від 22.10.2012 року задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 року у справі № 5004/1071/12 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області укласти з приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" договір оренди частини приміщень келії монастиря Бернардинів площею 105,3 кв.м., що знаходяться в м. Луцьку по пр. Волі. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 13347870) на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" (43026, м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1-А, код ЄДРПОУ 13361656) витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. (в т.ч. за розгляд апеляційної скарги).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі №5004/1071/12, а рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 р. залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.02.2013р. у даній справі, клопотання скаржника про звільнення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" було задоволено частково та відстрочено сплату Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області судового збору у розмірі 802,90 грн. до винесення судового рішення.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області супровідним листом від 21.02.2013 №10-06-345 надіслало до Вищого господарського суду України квитанцію від 20.02.2013 р. №ПН19032 про сплату 802,90 грн. судового збору.

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" подало до Вищого господарського суду України заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити в силі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р., а касаційну скаргу без задоволення.

Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату подало до суду касаційної інстанції пояснення, в яких просить суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та Управління Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.1998 р. між Відділом охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури облдержадміністрації та приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Домінанта" укладено охоронно - орендний договір на використання пам'ятника архітектури, згідно з якого відповідач передав, а орендар прийняв в орендне користування пам'ятник архітектури - келії монастиря Бернардинів, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2, загальною площею 105,3м.кв.

Регіональним відділенням фонду держмайна України по Волинській області (орендодавець) та приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" (орендар) укладено додатковий договір оренди державного нерухомого майна від 14.05.2009 р. № 14 ДУ до охоронно - орендного договору на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998р., яким договір викладено в новій редакції та змінено особу орендодавця на Регіональне відділення фонду держмайна України по Волинській області.

Передача будівлі та майна відбулася 14.05.2009р. по акту приймання - передавання державного нерухомого майна.

Договір укладено строком з 14.05.2009р. по 30.04.2012р. включно, з умовою його щорічного продовження в разі відсутності заперечень, стосовно його продовження, від сторін, що його уклали та погодили.

Згідно п.10.6 чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Орендар 27.03.2012 р. звернувся до орендодавця з заявою за № 03/3 щодо продовження дії договору оренди.

Листом від 20.04.2012р. №12 управління Волинської єпархії Української Православної церкви Київського Патріархату, яке являється балансоутримувачем зазначених приміщень, повідомило відповідача про те, що орендар порушує вимоги договору оренди, в частині передачі орендованого приміщення в суборенду без погодження з орендодавцем.

У процесі проведеної працівниками Регіонального відділення фонду держмайна України по Волинській перевірки виконання підприємством істотних умов договору було встановлено, що всупереч пунктам 5.1, 6.2 договору оренди, без згоди орендодавця, частину орендованого приміщення займає повне товариство "Ломбард сіндікат - плюс, Гульцов та компанія", яке здійснює у цьому приміщенні функції ломбарду /довідка від 24.04.2012р. про результати перевірки є в матеріалах справи/.

Регіональне відділення фонду держмайна України по Волинській області листом від 04.05.2012р. №11-04-721 повідомило, що на новий термін договір пролонговуватися не буде.

06.07.2012 р. позивач звернувся до регіонального відділення з листом №02/07, в якому просило розглянути та підписати проект договору оренди державного нерухомого майна на тих самих умовах, які були визначені в додатковому договорі оренди державного нерухомого майна № 14ДУ від 14.05.2009 до охоронно - орендного договору на використання пам'ятника архітектури від 05.01.1998.

13.07.2012р. регіональне відділення листом № 11-04-1180 повернуло ПП "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" чотири примірники договору оренди без підписання та вимагало негайного повернення орендованого майна.

Відповідно до п. 8.2 договору орендодавець має право виступати з ініціативою щодо його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Адже, згідно з ч.1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Водночас, якщо не буде подано доказів того, що орендодавець уклав чи укладає договір оренди з іншою особою, а натомість буде встановлено, що він має намір використовувати майно для власних потреб, то підстави для задоволення позову про спонукання до продовження дії договору оренди відсутні.

Приміщення келії монастиря Бернардинів площею 105,3кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2 належить державі Україна в особі Волинської обласної державної адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.02.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Листом від 04.10.2012р. № 5691/46/2-12 Волинська обласна державна адміністрація повідомила Регіональне відділення фонду держмайна України по Волинській області, що не дає згоду на оренду приміщень келії монастиря Бернардинів площею 105,3кв.м., що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 2 ПП ВКФ "Домінанта".

Враховуючи викладене, позивачем не доведено правових підстав для спонукання відповідача - Регіонального відділення фонду держмайна України по Волинській області до вчинення дій - зобов'язання укласти договір.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, апеляційним господарським судом залишено поза увагою положення ст. 777 ЦК України, частини першої ст. 285 ГК України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Пунктом 11 частини 2 статті 111-11 ГПК України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р. у справі №5004/1071/12 скасувати.

Рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2012 р. у справі №5004/1071/12 залишити в силі.

Стягнути з приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Домінанта" (43026, м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1-А, код ЄДРПОУ 13361656) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 13347870) 802,90 грн. судового збору за здійснення касаційного перегляду.