Головуючого: Суддів: Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Джерело" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 р.у справі № 5011-53/9428-2012 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Джерело" до Державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень; Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукат" про визнання недійсним прилюдних торгів

За участю представників:позивача:Спірідонов В.В.; Глазко Є.С.;відповідача-1:не з'явилися;відповідача-2:не з'явилися;третьої особи:Стецик Н.В.;

Приватне підприємство "Джерело" звернулось до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, в особі відділу примусового виконання рішень, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат" про визнання недійсними прилюдних торгів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. (суддя Грєхова О.А.) по справі № 5011-53/9428-2012 відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського від 03.12.2012 р. (судді: Л.Г. Сітайло, С.О. Алданова, С.Я. Дикунська) рішення місцевого господарського суду у даній справі залишено без змін.

Рішення судів мотивовані тим, що доводи позивача щодо неможливості примусового виконання Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України виконавчих написів про стягнення заборгованості необґрунтовані.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Джерело" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2007 року між Приватним підприємством "Джерело" та Приватним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" укладено Договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 050/27-207 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, 04.07.2007 р. між сторонами укладено іпотечні договори № 050/1-628, 050/1-673, 050/1-674, 050/1-675, 050/1-678.

09 грудня 2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. на підставі ст. ст. 87- 89 Закону України "Про нотаріат" та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку вчинено виконавчі написи.

На підставі заяв ПАТ "Укрсоцбанк" державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих написів № № 7769, 7765, 7761, 7759, 7757, 7767, вчинених 09.12.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О.

10.11.2011 р. державним виконавцем подано заявки Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" на реалізацію арештованого майна, що є предметом іпотеки.

На підставі вище зазначеного, позивач звернувся до місцевого господарського суду з вимогою про визнання прилюдних торгів недійсними, посилаючись на те, що Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень не є органом, який відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) наділений повноваженнями по примусовому виконанню виконавчих написів нотаріусів, в зв'язку з чим будь-які дії вчиненні працівниками Державної виконавчої служби України при виконанні вищезазначених виконавчих написів нотаріуса, вчинені з перевищенням повноважень, а тому є незаконними.

Але, з таким твердженням позивача, суди попередніх інстанцій вірно не погодились, з огляду на наступне.

Державна виконавча служба - як центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері організації виконання рішень судів та інших органів влади (посадових осіб) створена згідно Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 р. (1085/2010) "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".

Судами встановлено, що при здійсненні виконавчих дій по виконавчим провадженням, відкритим на підставі вищезазначених виконавчих написів, державним виконавцем, відповідно до ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження", проведено опис і арешт майна боржника, яке перебувало в іпотеці.

09 червня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта-суб'єкта оціночної діяльності для оцінки описаного ним нерухомого майна на підставі статей 13, 58 ЗУ "Про виконавче провадження".

Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" здійснює свою діяльність на підставі Генерального договору № 1 від 14.01.2011 р. про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

Відповідно до вимог Тимчасового Положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р. (z0745-99) , ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" листами від 01.06.2012 р. № № 3729, 3730,3 731 повідомило боржника та стягувача про час та місце проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Повідомлення про реалізацію вказаного нерухомого майна з прилюдних торгів були розміщені на сайті ДП "Інформаційний центр " Міністерства юстиції України; в газеті "Експрес об'ява" № 107 від 07.06.2012 р. та в газеті "PLUS" № 44 від 07.06.2012 р.

Беручи до уваги, що проведення спірних прилюдних торгів призначено на 26.06.2012 р., суди вірно встановили, що позивачем не надано доказів щодо відсутності у нього інформації про час та місце їх проведення, а також відсутності відповідної публікації 01.06.2012 р. та 07.06.2012 р. у вищезазначених засобах інформації.

При цьому, суди, також, приходять до вірного висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо порушення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" вимог щодо повідомлення про проведення прилюдних торгів.

Крім того, судами встановлено, що 11.10.2011 р. власником ПП "Джерело" прийнято рішення про припинення підприємства шляхом його ліквідації та призначено ліквідаційну комісію. Про перебування ПП "Джерело" в процесі припинення до ЄДРПОУ 12.10.2011 внесено запис № 11741100007003683 та 14.10.2011 р. повідомлення про припинення розміщено у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень Державної реєстрації" № 93 (28) від 14.10.2011 р.

Отже, суди попередніх інстанцій також вірно зазначили про необґрунтованість доводів позивача щодо неможливості примусового виконання Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби України виконавчих написів про стягнення заборгованості в зв'язку з необхідністю передачі виконавчого документу до ліквідаційної комісії боржника, оскільки провадження по справі про визнання банкрутом боржника - ПП "Джерело" припинено.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.