Полякова Б.М., - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, м. Ромни Сумської областіна постанову та ухвалу від 17.10.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. господарського суду Сумської областіу справі № 7/1-08 господарського суду Сумської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, м. Ромни Сумської областідо боржника дочірнього підприємства "Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів", м. Ромни Сумської області про визнання банкрутом

представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.01.2008 року порушено провадження у справі № 7/1-08 про банкрутство дочірнього підприємства "Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" (далі - Боржник, Комбінат) за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області (далі - Кредитор, Фонд) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.09.2012 року (суддя - Л.А. Костенко) провадження у справі про банкрутство Комбінату припинено.

Не погодившись з цією ухвалою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області, дочірнє підприємство "Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів" та Державна акціонерна компанія "Хліб України" звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 17.09.2012 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року (головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Білоусова Я.О., Лакіза В.В.) апеляційні скарги були залишені без задоволення, а ухвала господарського суду Сумської області від 17.09.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Сумської області від 17.09.2012 року, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм ст.ст. 16, 40 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права - ст. 80 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Припиняючи провадження у справі про банкрутство Боржника, місцевий суд встановив, що Комбінат включений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, а тому до нього не можуть бути застосовані положення щодо санації та ліквідації. Також, суд встановив, що процедура розпорядження майном у справі триває понад чотири роки, а норми Закону про банкрутство (2343-12) не містять вказівок щодо продовження процедури розпорядження майном та банкрутства, кредитори ж у справі не надали доказів щодо термінів можливого виключення Боржника із вказаного переліку підприємств. Вказані висновки також були підтримані апеляційним судом.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначив, що суди порушили норми ст. 80 ГПК України та ст. 40 Закону про банкрутство, оскільки норми вказаних статей містять вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, а суди застосували іншу підставу, не врахувавши рішення комітету кредиторів про продовження процедури розпорядження майном.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм Закону про банкрутство.

Як встановили суди на підставі доказів у справі, на момент винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали провадження у даній справі, що було порушене ухвалою від 08.01.2008 року, а також введена ухвалою від 04.03.2008 року процедура розпорядження майном тривали понад чотири роки. При цьому, сформованим та обраним у справі комітетом кредиторів Боржника, в порушення норм ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство (щодо повноважень комітету кредиторів) у визначені ч. 11 ст. 11 цього ж закону строки не було вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства Комбінату.

Виходячи ж з правового аналізу норм ч. 8 ст. 16, ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, а також враховуючи висновки, які були зроблені у наявному у справі та складеному ще у 2011 році висновку щодо фінансово-господарського стану Комбінату, у разі закінчення строків проведення процедури розпорядження майном, за відсутності рішень про відкриття процедури санації, про укладення мирової угоди у справі та за відсутності факту погашення боржником вимог визнаних у справі кредиторів, господарський суд приймає рішення про визнання такого боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури із призначенням у справі ліквідатора, навіть у разі наявності клопотання та рішення комітету кредиторів про продовження строку розпорядження майном боржника.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, як встановили суди попередніх інстанцій, що процедура розпорядження майном Боржника неодноразово продовжувалась за рішенням комітету кредиторів та за клопотанням розпорядника майна Боржника.

У зв'язку із викладеним колегія суддів вважає обґрунтованим відхилення судами клопотання розпорядника майна Комбінату від 31.08.2012 року на підставі рішення комітету кредиторів від 29.08.2012 року (т. 9 а.с. 135-137) про чергове продовження процедури розпорядження майном Боржника, оскільки таке клопотання та рішення суперечать наведеним нормам Закону про банкрутство (2343-12) .

Поряд з цим, норми Закону про банкрутство (2343-12) встановлюють обмеження та особливості щодо порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство відносно деяких категорій суб'єктів.

Зокрема, такі обмеження наведені в нормах ч. 5 ст. 5 Закону про банкрутство, якими передбачено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Таким чином, вказані норми, а також і положення ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, та які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Як встановили суди та не заперечується скаржником, Боржник, згідно норм Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, правопопередник Боржника внесений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (додаток № 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) ), згідно реєстраційних документів Боржника останній створений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.1997 року № 1218 шляхом реорганізації державного підприємства Роменський комбінат хлібопродуктів із переходом від нього до Комбінату всіх прав (у тому числі майнових) та обов'язків, та із збереженням ідентифікаційного коду правопопередника - 00955880 (т. 1 а.с. 1-4, 37-48), а засновником Боржника згідно статуту останнього є Державна акціонерна компанія "Хліб України". При цьому, касаційний суд звертає увагу на те, що засновник Боржника - Державна акціонерна компанія "Хліб України" є головою комітету кредиторів (т. 7 а.с. 6-10).

За викладених обставин справи та наведених норм законодавства, касаційна інстанція зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство Комбінату за спливом терміну проведення процедури розпорядження майном та законодавчо встановленою забороною на введення щодо Комбінату процедури ліквідації.

У зв'язку з цим відхиляються доводи скаржника, що є вичерпним перелік підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, наведений в нормах ст. 80 ГПК України та ст. 40 Закону про банкрутство, оскільки, виходячи з приписів ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, у справах про банкрутство не обмежується застосування лише наведеного в ст. 80 ГПК України переліку підстав для припинення провадження у справі про банкрутство. Перелік же підстав, викладених в нормах ст. 40 Закону про банкрутство має застосовуватись, з урахуванням інших особливостей провадження у такій справі, передбачених, зокрема нормами ст. 5 цього закону.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, м. Ромни Сумської області не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 5, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , ст. 214 Господарського кодексу України та ст.ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -