Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року у справі № 5015/2537/12 Господарського суду Львівської області за позовом Малого приватного підприємства "ГРО", м. Львів, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів, про стягнення 15 688,53 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Поліщак І.Р. (дов. № 06-364 від 17.01.13),

У червні 2012 року позивач МПП "ГРО" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про стягнення 15 688,53 грн.

Вказував, що рішенням Господарського суду Львівської області від 18.04.12 у справі № 5015/581/12, яке набрало законної сили, за його позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про зобов'язання укласти договір на транспортування природного газу на 2012 рік в редакції проекту договору МПП "ГРО", позов задоволено частково та зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір на транспортування природного газу на 2012 рік № 3951 від 06.01.12 в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Зазначав, що п. 1.1 договору № 3951 від 06.01.12 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (постачальник) зобов'язався надати МПП "ГРО" (замовнику) послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів, а він - сплатити вартість наданих постачальником послуг на умовах, визначених договором.

Всього за період з 01.01.12 по 31.05.12, на підставі вказаного договору, відповідач повинен був надати замовнику послуги з транспортування природного газу в обсязі 3 900 куб.м., на суму 15 688,53 грн.

Також вказував, що зазначені обсяги газу у вказаному періоді були протранспортовані відповідачем на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № Г-094, укладеним між ним та відповідачем 29.11.11.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору № 3951 від 06.01.12 в частині надання послуг з транспортування природного газу в період з 01.01.12 по 31.05.12, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 15 688,53 грн. боргу на підставі п. 6.3.1 вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06 вересня 2012 року (суддя О. Запотічняк) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено виконання ним положень п.п. 2.2.1, 4.5 договору № 3951, тому відсутні правові підстави для застосування до відповідача санкції встановленої п. 6.3.1 даного договору за ненадання послуг з транспортування природного газу за період з 01.01.12 по 31.05.12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року (колегія суддів у складі: Юрченка Я.О. - головуючого, Давид Л.Л., Данко Л.С.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено стягнути з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" на користь МПП "ГРО" 15 688,53 грн. боргу, 57,80 грн. витрат на отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та 1 609,50 грн. судового збору.

постанова обґрунтована посиланнями на виконання позивачем положень п. 4.5 договору № 3951, а також на те, що укладення сторонами договору на транспортування природного газу на 2012 рік № 3951 від 06.01.12 відбулось лише 18.06.12 з вини відповідача, що встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 18.04.12 у справі № 5015/581/12, та є підставою до покладення на останнього обов'язку по відшкодуванню позивачу вартості недотранспортованого газу за період з 01.01.12 по 31.05.12, на підставі п. 6.3.1 договору № 3951 від 06.01.12.

У касаційній скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 509, 526 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції та вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли на підставі договору на транспортування природного газу на 2012 рік № 3951 від 06.01.12, укладеного між сторонами за рішенням Господарського суду Львівської області від 18.04.12 у справі № 5015/581/12.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язався надати замовнику послуги з транспортування природного газу. Додатком № 1 до договору постачальник зобов'язався здійснити транспортування природного газу у наступних обсягах за місяцями 2012 року: січень - 1 100 куб.м., квітень - 600 куб.м., лютий - 1 100 куб.м., травень - 300 куб.м., березень - 800 куб.м.

Всього за період з 01.01.12 по 31.05.12, на підставі вказаного договору, відповідач повинен був надати замовнику послуги з транспортування природного газу в обсязі 3 900 куб.м., на загальну суму 15 688,53 грн.

При цьому, п. 2.2.1 договору № 3951 сторони погодили, що підставами для транспортування газу ГРМ є підтверджені в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України місячні обсяги газу в постачальника, виділені для забезпечення об'єктів споживача.

Пунктом 5.1.2 договору відповідач зобов'язався забезпечувати транспортування газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах визначених цим договором та погоджених оператором.

Оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу за наступний місяць (п. 4.5 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Місцевим судом не встановлено, позивачем не доведено, а матеріали справи не містять належних доказів підтвердження оператором Єдиної газотранспортної системи України відповідачу обсягів газу, які слід транспортувати останньому, як передбачено п. 2.2.1 договору, та доказів здійснення попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу за наступний місяць за період з 01.01.12 по 31.05.12, як передбачено п. 4.5 договору.

Пунктом 6.3.1 договору № 3951 сторони погодили, що у разі невиконання своїх зобов'язань щодо обсягів транспортування газу ГРМ, які встановлено додатком № 1 до договору, газорозподільне підприємство зобов'язане виплатити замовнику суму у розмірі вартості недотранспортованого газу. Ця сума є боргом газорозподільного підприємства перед замовником за грошовим зобов'язанням. Борг у розмірі цієї суми підлягає оплаті протягом 10-ти календарних днів з дня отримання Газорозподільним підприємством обґрунтованої письмової вимоги Замовника у випадку відсутності спору між Сторонами. За наявності спору він підлягає вирішенню в суді у встановленому законодавством порядку.

Встановивши, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено виконання ним положень п.п. 2.2.1, 4.5 договору № 3951, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність правових підстав для застосування до відповідача санкції встановленої п. 6.3.1 даного договору за ненадання послуг з транспортування природного газу за період з 01.01.12 по 31.05.12.

З огляду на викладене, судом першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано відмовлено в позові.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про задоволення позову, виходив з того, що правовідносини сторін виникли з договору № 3951 від 06.01.12 на транспортування природного газу на 2012 рік, та вважав, що попередня оплата, здійснена позивачем у грудні 2011 року згідно платіжного доручення № 110/11 від 27.12.11, що містить посилання на договір № Г-094 від 29.11.11, є доказом виконання позивачем положень п. 4.5 договору № 3951 та є підставою для застосування санкції встановленої п. 6.3.1 договору № 3951.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції є наслідком неповного з'ясування судом дійсних обставин справи та не ґрунтуються на матеріалах справи, що вплинуло на правильність оцінки доказів, якими позивач обґрунтовував свої вимоги за договором № 3951 та на прийняття рішення по суті.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року у справі № 5015/2537/12 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 06 вересня 2012 року у справі № 5015/2537/12 залишити в силі.