розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2012 року у справі № 11/17 Господарського суду Чернівецької області за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз", м. Чернівці, про стягнення заборгованості в сумі 105 095,61 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Шикеринець Р.І. (дов. № 2-22 від 28.12.12);

відповідача - Мартинюк В.І. (дов. № 01/03 від 02.01.13),

У лютому 2010 року позивач ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" про стягнення 105 095,61 грн.

Вказував, що між ним (виконавцем) та відповідачем (замовником) був укладений договір № 1-Черн.-нас. на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення з протоколом розбіжностей, згідно якого він зобов'язався надати послуги замовнику по одиризації, редукуванню та транспортуванню природного газу для потреб населення з врахуванням притоків і відтоків, передачі його в газовій мережі замовника в обсягах, закуплених за договорами на їх поставку, а замовник - оплатити надані ним послуги на встановлених договором умовах.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору в частині оплати наданих ним послуг з транспортування природного газу в 2008 році, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 73 284,44 грн. боргу, 8 575,95 грн. пені, 14 655,67 грн. інфляційних втрат, 3 449,63 грн. 3 % річних, 5 129,92 грн. штрафу, а всього - 105 095,61 грн.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05 вересня 2012 року (суддя Гушилик С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2012 року (колегія суддів у складі: Мельник Г.І. - головуючого, Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що договір № 1-Черн.-нас. на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення, на який позивач посилається, як на підставу своїх вимог, не містить всіх істотних умов для даного виду договору, а також на те, що протокол розбіжностей до даного договору не містить дати, печатки та підпису виконавця послуг, що є порушенням вимог ст. 181 ГК України та ст. 638 ЦК України, тому зазначений договір є неукладеним та не створює будь-яких правових наслідків для сторін зазначеного договору.

У касаційній скарзі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 181 ГК України, ст. 638 ЦК України та ст.ст. 32, 34, 35, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судами встановлено, що підставою даного позову є порушення ПАТ по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" умов Договору № 1-Черн-нас. на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення в частині оплати послуг ДК "Укртрансгаз України" НАК "Нафтогаз України" з транспортування природного газу магістральними трубопроводами протягом 2008 року у обсязі 42 840,960 тис. м3 на загальну суму 73 284,44 грн.

Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) - ч.ч. 5, 6 ст. 181 ГК України.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України унормовано, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Водночас судами встановлено, що договір № 1-Черн-нас. на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, не міститься дати його укладення, обсягів транспортування природного газу та вартості транспортних послуг.

Крім того, даний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, однак вказаний протокол не містить дати його складання та підпису позивача.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Враховуючи вище викладене, а також ту обставину, що позов заявлений позивачем виключно на підставі договору № 1-Черн-нас., який не містить всіх істотних умов необхідних для даного виду договору, тобто, є таким, що суперечить вимогам ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України, висновки судів попередніх інстанцій про те, що даний договір не створює для його сторін будь-яких правових наслідків, є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам діючого законодавства.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано відмовлено в позові.

Посилання касаційної скарги ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями положень ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та наявність у нього правових підстав до задоволення його вимог на підставі договору № 1-Черн-нас. на виконання послуг по транспортуванню природного газу для населення, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.