ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2013 р. Справа № 5013/1179/12-5017/2693/2012
( Додатково див. рішення господарського суду Одеської області (rs27620247) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивача ОСОБА_4 дов. від 11.07.2012 року ОСОБА_5 дов. від 03.04.2012 року від повідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезеньна ухвалу від 10.12.2012 року Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5013/1179/12-5017/2693/2012 господарського суду Одеської області за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення 16780,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 про стягнення 16780,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.11.2012 року (суддя Лічман Л.В.) у позові відмовлено.
Ухвалою від 10.12.2012 року Одеський апеляційний господарський суд (головуючий суддя Лавренюк О.Т., судді Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.) повернув апеляційну скаргу Краснолиманської дирекції залізничних перевезень Державного підприємства "Донецька залізниця" на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Доповідач Волковицька Н.О.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою апеляційного господарського суду Державне підприємство "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу повернути до апеляційної інстанції.
На думку заявника апеляційний суд при винесенні оскаржуваної ухвали припустився порушень статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи предметом оскарження у касаційному порядку є ухвала Одеського апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Приймаючи оскаржувану ухвалу апеляційний суд виходив з того, що до апеляційної скарги не додано належних доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу, оскільки скаржником направлено копію апеляційної скарги Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 на адресу АДРЕСА_1, а відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 14512442 Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 проживає за адресою АДРЕСА_2
Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки, як встановлено апеляційним судом до матеріалів справи додані докази направлення апеляційної скарги відповідачу, а відтак повернення скарги в зв'язку з відсутністю таких доказів є помилковим.
При цьому адреса за якою направлена скарга та адреса зазначена позивачем як місцезнаходження відповідача є ідентичними, а тому у суду на стадії вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду не було підстав вважати, що докази направлення відповідачу скарги є неналежними.
Посилання апеляційного суду на приписи статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є вірним, але обставини реєстрації особи можуть бути встановлені лише під час розгляду скарги, по суті, про що також зазначено у пункті 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року (v0007600-11) "Про деякі питання практики застосування розділу ІІХ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 12 (v0012600-11) , від 23.03.2012 року № 3 (v0003600-12) ).
За таких обставин, ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа разом з матеріалами апеляційної скарги направленню до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року у справі № 5013/1179/12-5017/2693/2012 господарського суду Одеської області скасувати.
Справу разом з матеріалами апеляційної скарги направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень задовольнити.
Головуючий суддя
С у д д і
Т. Дроботова
Н. Волковицька
Л. Рогач