У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" про стягнення 4789031,94 грн., з яких втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 213 255,93 грн., пеня у розмірі 1 681 170,68 грн., 3% річних у сумі 331 860,73 грн. та 7% штрафу у розмірі 2 562 744,60 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2012 року (суддя Грицай О.С.) у справі № 5024/1291/2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 213 255,93 грн. втрат від інфляційних процесів, пеню у розмірі 1 500 000,00 грн., 3% річних у розмірі 331157,08 грн., 7% штрафу у розмірі 2 562 744,60 грн. та 64 380,00 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не погоджуючись з вищезазначеним рішенням в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 181170,68 грн. звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року (судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М., Шевченко В.В.) апеляційну скаргу на рішення господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2012 року повернуто скаржнику без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить вищезазначену ухвалу скасувати, а справу передати на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилаєтсья на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом попередньої інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

Відповідно до ч.3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 18 жовтня 2012 року в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 181170,68 грн. надало платіжне доручення № 9621 від 22 жовтня 2012 року на суму 1811,71 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додало документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що предметом даного спору є майнова вимога у загальній сумі 4789031,94 грн.,

Разом з тим, дійшов висновку, що судовий збір сплачено всупереч встановленому порядку не в повному обсязі - замість 47890,31 грн. сплачено лише 1811,71 грн.

Проте колегія судів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком, у зв'язку з тим, що він не грунтується на нормах права, оскільки відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат

При цьому, за приписами статті 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і станом на 01.01.2012р. становила 1073 грн.

З наведеної норма вбачається що якщо в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду оскаржується лише в частині то ставка судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків від оспорюваної суми.

Отже, і в зазначеному випадку судовий збір повинен справлятися з урахуванням згаданої норми Закону.

Враховуючи те, що з резолютивної частини апеляційної скарги вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оскаржується лише в частині рішення місцевого господарського суду, а саме в частині якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 181170,68 грн. пені, то належний розмір судового збору, який підлягав сплаті, становить 1811,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 22 жовтня 2012 року № 9621 позивачем сплачено 1811,71 грн., тобто 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За вказаних обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про недотримання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вимог ст. 94 ст. 97 ГПК України під час звернення до суду апеляційної інстанції є неправомірним та прийнятим без урахування всіх обставин справи та вимог закону.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Одеським апеляційним господарським судом необгрунтовано повернуто апеляційну скаргу заявника з підстав сплати судового збору у неналежному розмірі. Таким чином, оскаржувана ухвала апеляційного суду, яка прийнята з порушенням вимог ст. 97 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, з направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про порушення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року скасувати.

3. Справу № 5024/1291/2012 передати до Одеського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.