головуючого Грейц К.В. суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ Транспортно - експедиційного підприємства "Південьінтертранс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. у справі №1/5005/8748/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Дніпробудсервіс" до ТОВ Транспортно - експедиційного підприємства "Південьінтертранс" про стягнення 15 688 466, 27 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2012 у справі №1/5005/8748/2012 (суддя Рудь І.А.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 (судді: Павловський П.П., Науменко І.М., Швець В.В.) повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі ТОВ Транспортно - експедиційне підприємство "Південьінтертранс" просить змінити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі №1/5005/8748/2012 в частині обґрунтування мотивів відмови в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Дніпробудсервіс" шляхом доповнення, доповнивши обґрунтування щодо утруднення вирішення спору через сумісний розгляд об'єднаних вимог; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2012 у справі № 1/5005/8748/2012 залишити без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: ст.ст. 58, п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач та відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в одній позовній заяві об'єднано вимоги, не зв'язані між собою підставою виникнення, оскільки заявлені до стягнення суми нараховані позивачем на підставі різних нормативно-правових актів, та сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вис новки господарських судів відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.

Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Матеріали справи свідчать, що позивачем в одній позовній заяві заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за незаконне приєднання та користування мережами водовідведення в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу у розмірі 14 684 099,47 грн. та плати за незаконний скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у розмірі 1 004 366, 80 грн.

Господарськими судами встановлено, що вищевказані нарахування було здійснено на підставі різних нормативно - правових актів ("Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 №190 (z0936-08) та "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" № 37 (z0402-02) , затвердженої наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002), і вимоги не є похідними одна від одної.

Крім того господарські суди дійшли висновку, що сумісний розгляд вказаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевказані висновки господарських судів відповідають матеріалам справи і вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 не вбачається.

Слід зазначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ Транспортно - експедиційне підприємство "Південьінтертранс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. у справі №1/5005/8748/2012 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 у справі №1/5005/8748/2012 - без змін.