Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року та на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року у справі № 5011-10/6679-2012 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат "Молпродукти", м. Дніпропетровськ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", м. Київ простягнення 276 006,29 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року у справі №5011-10/6679-2012 (суддя Котков О.В.) позовні вимоги задоволені повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат "Молпродукти" грошові кошти: основного боргу - 270 675,00 грн., пені - 4 103,65 грн., інфляційних втрат - 405,00 грн., 3% річних - 822,64 грн. та судові витрати - 5 520,12 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у справі № 5011-10/6679-2012 (судді: Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012р. у справі № 5011-10/6679-2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, в порушення умов договору поставки №1994 від 25.01.2012 року, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість яка підлягає стягненню; судами також стягнуто з відповідача в порядку ст. 611 ЦК України пеню; ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні витрати.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року по справі №5011-10/6679-2012 у повному обсязі та прийняти нове рішення.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат "Молпродукти" подало до суду відзив на касаційну скаргу в якому просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року у справі №5011-10/6679-2012 без змін посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат "Молпродукти" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (Покупець) було укладено Договір поставки № 1994 предметом якого є зобов'язання Постачальника передати у власність продукцію, сировину для харчової промисловості, а зобов'язанням Покупця прийняти та оплатити продукцію. (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 3.2. Договору встановлено, що продукція вважається переданою Покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання Покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту Покупець набуває право власності на продукцію. Ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від Постачальника до Покупця з моменту набуття ним права власності.

Розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Покупець здійснює з Постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття Покупцем права власності на продукцію (п.3.2 Договору). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку Покупця. (п.4.3. договору).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не надав доказів виконання своїх грошових зобов'язань належним чином за Договором поставки щодо оплати вартості одержаного товару згідно видаткових накладних № РН-0000031 від 24.02.2012р., № РН-0000042 від 19.03.2012р., № РН-0000047 від 27.03.2012р., внаслідок чого у відповідача виникла сума основного боргу у розмірі 270 675,00 грн.; з відповідача також в порядку ст. 611 ЦК України підлягає стягненню пеня у розмірі 4 103,65 грн., а в порядку ст. 625 ЦК України 822,64 грн. - 3% річних та 405,00 грн. інфляційних витрат.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає даний висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суди попередніх інстанцій не дали оцінку всім пунктам договору поставки №1994 від 25.01.2012 року.

Так, згідно пункту 2.2. договору кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок Покупця, які покупець передає Постачальнику за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет тощо.

Строк поставки, умови поставки та місце поставки погоджується Сторонами під час передачі заявок Покупцем. (п.3.1. договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору продукцію Постачальник зобов'язаний передати Покупцю у строки, вказані в заявках Покупця. За домовленістю Сторін обсяги та строки поставки можуть бути змінені.

Заявки Покупця є невід'ємною частиною цього договору і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Покупцем та скріплені його печаткою. (п.12.7. Договору).

Судами попередніх інстанцій не досліджувалось чи передавалися Покупцем Постачальнику письмові заявки з визначенням кількості та асортименту продукції; в які строки та на яких умовах повинна бути здійснена поставка; на підставі чого визначалася кількість та асортимент продукції одержаного відповідачем згідно видаткових накладних № РН-0000031 від 24.02.2012р., № РН-0000042 від 19.03.2012р., № РН-0000047 від 27.03.2012р.

Зважаючи на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу Українипереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", м. Київ задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2012 року у справі №5011-10/6679-2012 скасувати.

3. Справу №5011-10/6679-2012 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.