розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕС-1" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у справі № 35/489 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕС-1" до Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про стягнення безпідставно списаних грошових коштів,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: Серафимов І.М., дов. № 504/юр від 25.02.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕС-1" (далі - ТОВ "НЕС-1", Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ", Відповідач) про стягнення безпідставно списаних коштів в іноземній валюті у розмірі 3685000,00 дол. США, що на момент звернення з даним позовом становить 29443150,00 грн., 25736,00 грн. безпідставно списаних грошових коштів у гривнях і 13011642,35 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року, у позові ТОВ "НЕС-1" відмовлено повністю.

У поданій касаційній скарзі, Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 638, 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 26, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Перед початком розгляду касаційної скарги, представником Позивача через канцелярію суду було подане письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було розглянуто та відхилено, як безпідставне, оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 12.02.2013 року розгляд даної справи уже відкладався, зокрема, через неявку Позивача і, крім того, представником Позивача не було долучено до клопотання документів, на підтвердження причин його неявки в судове засідання.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 27.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний Комерційний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Піреус Банк МКБ") (Банк) та ТОВ "НЕС-1" (Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку № 10/2008, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Банк відкрив Клієнту поточний мультивалютний рахунок № 26005280 в філії ВАТ "МКБ "Київська дирекція", змінений в подальшому на рахунок № 26006009100275 (далі - Договір банківського рахунку).

При цьому, пунктом 3.4. Договору банківського рахунку передбачалось, що Банк має право здійснювати безакцептне списання коштів з рахунку Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України, та списувати меморіальним ордером суми нарахованих доходів за розрахунково-касове обслуговування, а також суми будь-якої простроченої та/або сумнівної заборгованості перед Банком за розрахунково-касове обслуговування.

Крім того, 17.03.2008 року між ВАТ "Піреус Банк МКБ" (Банк) та ТОВ "НЕС-1" (Позичальник) було укладено Кредитний договір реєстраційний №К/08-12/КД (далі - Кредитний договір), згідно якого (п. 1.1.), за умови виконання вимог п. 4.1. цього Договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 7480000,00 дол. США, терміном з 17.03.2008 року по 16.03.2010 року, із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2. цього Договору. Кредитна лінія може бути відкликана Банком у випадку невиконання Позичальником будь-яких умов п. 5.1. цього Договору, відсутності кредитних коштів тощо.

Умовами Кредитного договору (п. 6.4.) передбачалась, що Банк має право на договірне списання коштів з рахунку Позичальника, відкритого у Банку, для виконання боргових зобов'язань за цим Договором.

При цьому, пунктом 6.5. Кредитного договору встановлювалось, що включенням в Договір п. 6.4. Позичальник надає Банку право на договірне списання коштів з рахунку Позичальника, відкритого у Банку, для виконання боргових зобов'язань за цим Договором. Таке право може бути реалізоване Банком за умови настання строку виконання боргових зобов'язань (або їх частини, з моменту настання строку виконання боргових зобов'язань і в сумі, яка дорівнює сумі боргових зобов'язань, строк виконання яких настав (а у випадку недостатності коштів для повного виконання боргових зобов'язань - в наявній (доступній сумі). При цьому, договірне списання може здійснюватися як відносно наявних на рахунку коштів, так і відносно коштів, які входять до невичерпаного повністю (доступного для використання) ліміту овердрафту (якщо такий ліміт буде встановлений позичальникові на підставі окремого договору між Банком та Позичальником).

Крім того, відповідно до п.п. 6.6., 6.7. Кредитного договору, здійснюючи на підставі Договору договірне списання коштів з рахунку Позичальника, відкритого у Банку, для виконання Боргових зобов'язань за цим Договором, Банк оформляє відповідний меморіальний ордер. Банк є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого рахунку Позичальника, реквізити якого відомі сторонам.

Разом з тим, як також було встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання наказу господарського суду міста Києва № 18/33, виданого на підставі рішення цього ж господарського суду у справі № 18/33 про стягнення з ВАТ "Піреус Банк МКБ" на користь ТОВ "НЕС-1" 3685000,00 доларів США, Банком було здійснено добровільне виконання цього рішення шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника вказаної суми валюти, і того ж дня, цю суму коштів було списано на підставі меморіальних ордерів без відповідного розпорядження і погодження з останнім.

Вимогами Позивача у даній справі є стягнення з Відповідача 3685000,00 дол. США, що на момент звернення з даним позовом до суду становить 29443150,00 грн., і 25736,00 грн., як безпідставно списаних з його рахунку грошових коштів, а також 13011642,35 грн. пені, з посиланням на ст.ст. 1066, 1068, 1071 ЦК України, ст.ст. 26, 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та умови укладеного з Договору банківського рахунку і те, що зазначені кошти було списано з його рахунку Відповідачем в одностороньому порядку, без відповідного на те його розпорядження чи погодження.

Суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, з урахуванням положень ст.ст. 1054, 1066, 1071 ЦК України, ст.ст. 26, 47 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.п. 6.1., 6.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року (z0377-04) , умов укладених між сторонами договорів і, зокрема, п.п. 1.2., 6.4. - 6.7. Кредитного договору та п. 3.4. Договору банківського рахунку, посилаючись на те, що нормами законодавства України передбачено право банку, що обслуговує клієнта, на здійснення безакцептного договірного списання коштів з рахунку останнього або на підставі договору банківського рахунку, або на підставі іншого договору про надання банківських послуг, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції про відмову в позові, залишив без змін.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування ухвали апеляційного господарського суду у даній справі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕС-1" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у справі № 35/489 - без змін.