Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Кота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у справі № 5011-53/9361-2012 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгерметик" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 35 962,53 грн. за участю представників:

позивача: Петренко Р.О.

відповідача: Фощій І.М.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі - ПрАТ "АСК "Інго Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгерметик" (надалі - ТОВ "Будгерметик") про стягнення в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат в сумі 35 962,53 грн., що становить різницю між розміром фактично заподіяної шкоди (60 952,53 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (24 990,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. ст. 1166, 1172 1187, 1194 ЦК України (435-15) , ст. 27 Закону України "Про страхування".

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р. (суддя Грєхова О.А.) позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Будгерметик" на користь ПрАТ "АСК "Інго Україна" 35 962,53 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю заявлених вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства, зазначених позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. (судді Остапенко О.М., Скрипка І.М., Руденко М.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Дана позиція суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю доказів підтвердження вини водія автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер АА 3094 ЕЕ, Шевченка А.С. в скоєнні ДТП, а, відтак, відсутністю доказів того, що відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану власнику застрахованого автомобіля в результаті ДТП. Підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції стало неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПрАТ "АСК "Інго Україна" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р. залишити в силі.

Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статей 1162, 1172, 1187 ЦК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.04.2011 р. на 532-му кілометрі автодороги "Знаменка-Луганськ" відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Мерседес" (державний реєстраційний номер АА 3094 ЕЕ), що належить ТОВ "Будгерметик" і перебував під керуванням гр. Шевченка А.С., та автомобіля "Форд" (державний реєстраційний номер АА 4456 СК), що перебував під керуванням гр. Фоміна Р.М. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Форд" (державний реєстраційний номер АА 4456 СК) отримав пошкодження.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що майнові інтереси ТОВ "Перша лізингова компанія", пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем "Форд" (державний реєстраційний номер АА 4456 СК), застраховані згідно з договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (Поліс № 250507459.10 від 14.04.2010 р.), укладеним між ПрАТ "АСК "Інго Україна" (страховик) та ТОВ "Перша лізингова компанія" (страхувальник).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови Полісу № 250507459.10 від 14.04.2010 р., на підставі страхового акту № 58063 від 31.05.2011 р. ПрАТ "АСК "Інго Україна" виплачено ТОВ "Перша лізингова компанія" страхове відшкодування у розмірі 60 952,53 грн. (платіжне доручення № 5037 від 17.06.2011 р.).

Поряд з цим судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Мерседес" (державний реєстраційний номер АА 3094 ЕЕ) застрахована у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим позивач звернувся до ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до угоди № 27/03/2012 від 27.03.2012 р., укладеної між позивачем та ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" сума страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн. (в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи) була зарахована як зустрічні однорідні вимоги.

Отже, невиплаченою залишилась сума страхового відшкодування в розмірі 35 962,53 грн., про стягнення якої з ТОВ "Будгерметик" в порядку ст. ст. 1166, 1172 1187, 1194 ЦК звернувся позивач з позовом до суду.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

В той же час, ч. 1 ст. 1172 ЦК України закріплює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Колегія суддів зазначає, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Крім загальних підстав, передбачених цивільним законодавством, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Так, господарськими судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що гр. Шевченко А.С. на момент ДТП від 10.04.2011 р. перебув у трудових відносинах з ТОВ "Будгерметик".

При цьому, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.06.2011 р. у справі № 3-2456/11 гр. Шевченка А.С. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано доведеною та притягнуто його до адміністративної відповідальності. Дійсно, постановою Апеляційного суду Київської області від 26.07.2011 р. у справі № 33-476/2011 скасовано вказану постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Однак, підставою для скасування вказаного судового акту стало порушення місцевим судом ч. 3 ст. 38 КУпАП. Посилань на відсутність порушення гр. Шевченком А.С. п. 10.1, п. 14.2 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) вказана постанова Апеляційного суду Київської області не містить.

Відтак, належних та допустимих в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України на спростування вини гр. Шевченка А.С. у вчиненні ДТП, що сталася 10.04.2011 р., матеріали справи не містять.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідальною особою за завдані власнику автомобіля "Форд" (державний реєстраційний номер АА 4456 СК) збитки в сумі 35 962,53 грн. є ТОВ "Будгерметик". З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позовних вимог.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у справі № 5011-53/9361-2012 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р. у справі № 5011-53/9361-2012 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгерметик" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за розгляд справи у касаційному порядку. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Повернути з Державного бюджету України Приватному акціонерному товариству "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" надлишково сплачений судовий збір в сумі 321 (триста двадцять одну) грн. 90 коп., сплачений платіжним дорученням № 11620 від 13.12.2012 р.