Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 5015/6204/11 за позовом Приватного підприємства "ОЛВЕР 999" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 49355,12 грн.

за участю представників сторін: від позивача: Крамар Ю.М. (довіреність б/н від 20.11.2012), від відповідача: не з'явились,

Приватне підприємство "ОЛВЕР 999" у жовтні 2011 року звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 49355,12 грн. з яких: 41704,80 грн. основного боргу, 5463,33 грн. інфляційних втрат та 2118,99 грн. 3 % річних.

Позивач 12.09.2012 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, з урахуванням висновку № 4943 судової будівельно-технічної експертизи, просив стягнути з відповідача 48068,65 грн. з яких: 39200 грн. основного боргу, 5691,84 грн. інфляційних втрат та 3176,81 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.09.2012 (колегія суддів у складі: Артимовича В.М. - головуючого, Цікало А.І., Кітаєвої С.Б.) у справі № 5015/6204/11 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "ОЛВЕР 999" 39200,00 грн. основного боргу, 940,80 грн. 3 % річних, 39,20 грн. інфляційних витрат з підстав правомірності та обґрунтованості позовних вимог, 2946,55 грн. витрат за проведення судової експертизи, 3343,60 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 335,86 грн. державного мита та 197,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 (колегія суддів у складі: Юрченка Я.О - головуючого, Давид Л.Л., Данко Л.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2012 змінено і стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "ОЛВЕР 999" 39200,00 грн. основного боргу, 3176,81 грн. 3 % річних, 5488,00 грн. інфляційних втрат, 3510,20 грн. витрат за проведення судової експертизи, 3983,20 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 478,67 грн. державного мита та 235,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 26.09.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами обох інстанцій встановлено, що між приватним підприємством "Олвер-999" (підрядник) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (замовник) 29.09.2009 укладено договір підряду № 29/09-09 (далі - договір) згідно з умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника будівельні роботи з будівництва першої черги (прорабська та приміщення охорони) по вул. Карпатській в м. Трускавці, надалі - роботи, а замовник зобов'язався прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх (пункт 1.1 договору).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пункту 2.2 договору сторонами погоджено, що замовник проводить оплату згідно з актами виконаних робіт, що подаються підрядником та затверджуються сторонами, шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що підрядник виконує роботи, передбачені пунктом 1.1 договору, у терміни, за погодженням сторін.

Розділом 4 договору передбачені обов'язки сторін відповідно до якого підрядник зобов'язаний виконати всі роботи в обсязі та у терміни погоджені із замовником, вчасно подавати акти виконаних робіт, виконувати роботи у відповідності з будівельними нормами і правилами, надавати можливість замовнику або його уповноваженому представнику в будь-який момент здійснювати перевірку якості роботи, а також матеріалів, що використовуються підрядником. При цьому, замовник зобов'язався прийняти роботи виконані підрядником, відповідно до договору, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботі недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до пункту 5.2 договору підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідно до пунктів 6.1, 6.2 договору про закінчення виконання роботи підрядник повідомляє замовника та надає йому акт здачі-приймання робіт (типова форма КБ-2) та довідку про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3), в яких зазначається фактично виконаний обсяг робіт та його вартість. Замовник протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту отримання акта виконаних робіт (типова форма КБ-3) зобов'язаний надати підряднику підписаний акт і довідку або мотивовану відмову від прийняття робіт.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що такий договір набуває чинності з дати початку виконання робіт до повного проведення остаточних розрахунків.

На виконання умов вказаного договору та з метою виконання передбачених ним робіт, відповідач передав позивачу робочий проект.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що сторонами погоджено його предмет - будівельні роботи по будівництву першої черги (прорабської та приміщення охорони), передбачені терміни їх виконання, узгоджено порядок здавання та прийняття виконаних робіт, а також порядок розрахунків за виконані роботи. Враховуючи те, що предметом вказаного договору є будівельні, то за своєю правовою природою такий договір слід вважати договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частинами 1, 2 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Згідно з частиною 6 статті 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до частини 3 статті 875 Цивільного Кодексу України до договору будівельного підряду застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язати прийняти роботу, виконану підрядником згідно з умовами договору, та при виявлені допущених недоліків чи інших невідповідностей негайно заявити про них підряднику.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору (пункти 5.2, 6.1, 6.2 договору), позивач надіслав відповідачу лист-вимогу за вих. № 107 від 22.12.2009, в якому зазначено зокрема, що замовником не надаються матеріали виконання робіт, а тому роботи підрядником будуть призупинені. Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про необхідність здійснення оплати за виконанні роботи в сумі 41704,80 грн. в строк до 01.01.2010. Факт надсилання відповідачу зазначеної вимоги підтверджується поштовою квитанцією № 27/6540, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. - т. 1, а.с. 101, 102 - т.3).

Судами обох інстанцій встановлено, що факт виконання робіт позивачем на підставі укладеного договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ-2в), довідкою про виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ -3).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач повторно 05.07.2011 звернувся до відповідача з листом - вимогою вих. № 37 від 05.07.2011 про необхідність здійснення оплати за виконані в сумі 41704,80 грн. в строк 15.07.2011.

У відповідь на вимогу позивача щодо прийняття та оплати виконаних робіт, відповідач претензією від 27.07.2011 за вих. № 25 повідомив позивача про те, що всупереч взятих на себе зобов'язань позивачем роботи в повному обсязі не виконані, а виконані роботи є неякісними та такими, що не відповідають умовам договору.

Судами обох інстанцій встановлено, що висновком судової будівельно-технічної експертизи підтверджується відповідність фактично виконаних позивачем будівельних робіт обсягом робіт, зазначених в акті приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ -2в) та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (типова форма № КБ -3); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам Державних будівельних норм України, встановлено ринкову вартість таких робіт станом на листопад 2009 року, включаючи вартість використаних підрядником матеріалів, у розмірі 39200,40 грн. У зв'язку з цим, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог згідно з якою основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 39200,40 грн.

Також проведеною судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що роботи, які є предметом укладеного між сторонами договору та які виконувались позивачем, відповідно до проектної документації не закінчено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом-вимогою вих. № 107 від 22.12.2009 про необхідність надання останнім матеріалів для подальшого виконання робіт та підписання акта виконаних робіт за листопад (форма КБ-2), довідки про вартість виконаних (форма КБ-3), які підтверджують фактичний обсяг виконаних робіт на час звернення до суду з вимогою. Докази щодо надання відповідачем позивачу матеріалів, необхідних для провадження виконання робіт передбачених договором сторонами не подано, в матеріалах справи такі відсутні. Також відсутні докази, що підтверджують оплату відповідачем фактично виконаних позивачем будівельних робіт.

Враховуючи те, що обставини, які покладено в основу заявлених позовних вимог у даній справі підтверджуються належними доказами у справі, встановлені місцевим господарським судом під час винесення оскаржуваного рішення та не спростовані відповідачем в порядку передбаченим чинним законодавством, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів обох інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 39200,00 грн. за фактично виконані будівельні роботи, оскільки така є документально обґрунтованою та відповідає дійсним обставинам справи.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 01.01.2010 по 31.07.2012 в сумі 5691,84 грн., трьох процентів річних за період з 01.01.2010 по 12.09.2012 року в сумі 3176,81 грн., місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення таких вимог та стягнення 39, 20 грн. інфляційних втрат за період з 11.12.2011 по 12.09.2012, 39.20 грн. трьох відсотків річних за період з 11.12.2011 по 01.08.2012.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення 5488,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2010 по 31.07.2012, 3176,81 грн. трьох процентів річних за період з 01.01.2010 по 12.09.2012, оскільки факт звернення з вимогою щодо підписання акта виконаних робіт підтверджується поштовою квитанцією № 27/6540 від 23.12.2009 (а.с.96 Т.1, а.с.101,102 Т.3).

Крім цього, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про стягнення 3510,20 грн. витрат за проведення судової експертизи, 3983,20 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, 478,67 грн. державного мита та 235,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими суд апеляційної інстанції норм законодавства під час прийняття постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 5015/6204/11 залишити без задоволення.