розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2012 року у справі № 5023/4769/12 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д", м. Харків, про спонукання виконати мирову угоду,

за участю представників сторін:

позивача - Юркова Т.С. (дов. № 4111/176 від 24.12.12);

відповідача - не з'явився,

У жовтні 2012 року позивач ПАТ "Харківгаз" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" про спонукання виконати мирову угоду.

Вказував, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 за його позовом до ТОВ Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" про стягнення 117 979,10 грн., затверджено мирову угоду, укладену 29.03.12 між ним та відповідачем, та припинено провадження у справі.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов зазначеної мирової угоди, в частині строків сплати заборгованості, позивач просив спонукати відповідача виконати умови мирової угоди від 29.03.12, затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08 листопада 2012 року (суддя Пономаренко Т.О.) позов задоволено.

Постановлено спонукати ТОВ Науково-виробничу фірму "Сінтал'Д" виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 шляхом стягнення з ТОВ Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" на користь ПАТ "Харківгаз" 54 096,29 грн. боргу.

Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов мирової угоди та на невідповідність ухвали Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 про затвердження мирової угоди вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", що є підставою до спонукання відповідача виконати умови зазначеної мирової угоди.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2012 року (колегія суддів у складі: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Хачатрян В.С.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

постанова обґрунтована посиланнями на передчасне звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки ще не настав кінцевий строк добровільного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаною мировою угодою в повному обсязі.

У касаційній скарзі ПАТ "Харківгаз", посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 за позовом ПАТ "Харківгаз" до ТОВ Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" про стягнення 117 979,10 грн., затверджено мирову угоду, укладену 29.03.12 між сторонами, та припинено провадження у справі.

Статтею 4 мирової угоди сторони погодили, що заборгованість НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ перед ПАТ "Харківгаз" за договором № ОЗТ-139ГК на розподіл природного газу від 14.11.11 становить 116 796,02 грн., а також 2 418,89 грн. судового збору, які НВФ "Сінтал'Д"-ТОВ зобов'язане перерахувати на поточний рахунок ПАТ "Харківгаз" наступним чином:

1) у строк з 10.09.2012 р. до 15.09.2012 р. перераховуються грошові кошти в розмірі 2 418,89 грн., ПДВ не передбачено;

2) у строк з 17.09.2012 р. до 22.09.2012 р. перераховуються грошові кошти в розмірі 29 160,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4 860,00 грн.;

3) у строк з 24.09.2012 р. до 29.09.2012 р. перераховуються грошові кошти в розмірі 29 160,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4 860,00 грн.;

4) у строк з 15.10.2012 р. до 20.10.2012 р. перераховуються грошові кошти в розмірі 29 160,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4 860,00 грн.;

5) у строк з 29.10.2012 р. до 01.11.2012 р. перераховуються грошові кошти в розмірі 29 316,02 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4 886,00 грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що відповідач здійснює сплату заборгованості з порушенням встановлених мировою угодою строків.

Так, на виконання умов зазначеної мирової угоди відповідачем платіжним дорученням № 572 від 18.09.12 сплачено позивачу 2 418,89 грн. та платіжним дорученням № 44 від 31.10.12 сплачено позивачу 62 699,71 грн. На час звернення позивача з даним позовом до господарського суду сума заборгованості відповідача перед ПАТ "Харківгаз" становить 54 096,29 грн.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) до яких відносяться, зокрема, ухвали господарських судів (ст. 17 Закону).

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено вимоги до виконавчого документа, згідно якої у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Згідно п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 (v0018600-03) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвала Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 про затвердження мирової угоди не містить дати набрання ухвалою законної сили та строку її пред'явлення до виконання, що свідчить про її невідповідність вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, місцевим судом встановлено, що постановою Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 01.11.12 ПАТ "Харківгаз" відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 з підстав невідповідності виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції, встановивши порушення відповідачем умов мирової угоди та невідповідність ухвали Господарського суду Харківської області від 02.04.12 у справі № 5023/261/12 про затвердження мирової угоди вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов правильного висновку про спонукання відповідача виконати умови зазначеної мирової угоди.

Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення про відмову в позові, на зазначені обставини справи та положення ст.ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження" не зважив та помилково виходив з того, що у позивача право на звернення з даним позовом виникне лише після настання кінцевого строку добровільного виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаною вище мировою угодою в повному обсязі.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.