розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року

у справі № 5002-5/1672-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова", м. Ялта

до Товариства з обмеженою відповідальністю " МАС ", м. Ялта

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь

про розірвання договору оперативної оренди та спонукання до повернення майна

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 року позовні вимоги про розірвання договору оперативної оренди та спонукання до повернення майна задоволені, розірвано договір оперативної оренди нерухомого майна - корпус № 18 під їдальню, площею 121, 8 кв.м., вартістю 43 860 грн., від 03.03.2003 року між Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАС", зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАС" повернути Кримській республіканській установі "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" передане в оренду майно, що розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Полікуровська, буд. 25, а саме: корпус № 18 під їдальню, площею 121, 8 кв.м., вартістю 43 860 грн.

Севастопольський апеляційний господарський суд, погодившись з висновками господарського суду першої інстанції про порушення відповідачем істотних умов договору, 30.08.2012 року прийняв постанову, якою рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2012 року у даній справі залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАС", не погоджуючись з прийнятими судовими актами, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення суперечать дійсним обставинам справи, оскільки позивачем належним чином виконуються умови спірного договору. При цьому, скаржник вказує на безпідставність посилань позивача щодо перешкод, які начебто чиняться орендарем у доступі орендодавця до належних йому орендованих приміщень для здійснення контролю за використанням орендованого майна. Крім того, заявник касаційної скарги в своїй касаційній скарзі зауважує на неправомірне твердження позивача стосовно того, що саме відповідачем було порушено протипожежне законодавство.

У відзивах на касаційну скаргу Заступник прокурора м. Ялти та позивачі зазначають на необґрунтованість доводів та висновків скаржника і невідповідність їх нормам матеріального і процесуального права та просять оскаржувані процесуальні документи залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.12.2012 року касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду в касаційному провадженні на 24.12.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року розгляд справи відкладався на 14.01.2013 року.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 14.01.2013 року представник скаржника підтримав доводи та вимоги касаційної скарги. Представник прокуратури та другого позивача заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважають оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Представники Фонду майна Автономної Республіки Крим та Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим в призначене судове засідання касаційної інстанції повторно не з'явились.

Ухвалою про призначення справи до розгляду та ухвалою про відкладення розгляду справи, учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому колегія суддів касаційної інстанції, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників Фонду майна Автономної Республіки Крим та Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування судових рішень з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 03.03.2003 року між Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" (орендар) було укладено договір оперативної оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим.

За умовами вказаного договору орендодавець передає нерухоме майно, що належить Автономній Республіці Крим та знаходиться у сфері управління Мінздрава Автономної Республіки Крим, а саме корпус № 18 загальною площею 121, 8 кв.м., що знаходиться на балансі Державного підприємства Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова", а орендар приймає вказане майно в оперативну оренду за актом приймання-передачі (додаток № 1), за адресою: м. Ялта, вул. Полікуровська, 25 під їдальню. Згідно Акту приймання-передачі від 03.03.2003 року орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване нерухоме майно.

Строк дії договору з урахування укладеної додаткової угоди між сторонами від 23.04.2003 року становить 50 років з 03.03.2003 року по 21.11.2052 року.

Орендна плата згідно п. 3.1. договору визначається Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, яке належить Автономній Республіці Крим, затвердженою Верховною радою АР Крим.

Згідно п. 3.4. договору розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї зі сторін у випадках зміни Методики та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 4.1.4. та 4.1.5 договору, орендатор зобов'язується застрахувати орендоване майно протягом місяця з моменту підписання договору та надати орендодавцю договір страхування орендованого майна, а також виконувати усі необхідні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди.

10.10.2003 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору від 03.03.2003 року, якою був змінений пункт 1.1. договору, а саме слова "під їдальню", змінено словами "для організації відпочинку те медичного обслуговування".

Матеріалами справи підтверджується, що орендодавець направив орендарю 3 примірники додаткової угоди від 01.10.2007 року до договорів оренди нерухомого майна, зокрема і до даного договору оренди корпусу № 18. Вказаною додатковою угодою орендодавець запропонував орендарю внести зміни щодо орендної плати, однак останнім додаткова угода підписана не була.

За умовами п. 7.5 договору оперативної оренди нерухомого майна, договір може бути розірваний за вимогою однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених діючим законодавством.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Як вже зазначалось вище до обов'язків орендаря згідно п. 4.1.5 договору відноситься зокрема здійснення заходів протипожежної безпеки.

Під час розгляду справи попередніми судовими інстанціями було встановлено, що в Акті Ялтинського міського управління Держтехногенбезпеки в Автономній Республіці Крим від 15.05.2012 року № 572 зазначено низку порушень норм протипожежної безпеки з боку відповідача та вказано, що представника органів держаного протипожежного нагляду не допущено до перевірки всіх будівель, споруд та приміщень.

Таким чином, з врахуванням встановлених в судовому порядку обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що відповідач створює загрозу пошкодження та знищення майна, що належить Автономній Республіці Крим та не забезпечує здійснення належних заходів щодо його зберігання. Зазначені дії свідчать про порушення відповідачем істотної умови договору щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Також, попередніми судовими інстанціями вірно встановлено наявність істотного порушення умов договору з боку відповідача щодо безперервного страхування орендованого майна протягом всього строку договору оренди.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що попередніми судовими інстанціями надана належна правова оцінка Акту огляду робіт по реконструкції корпусів №№ 1, 2, 3, 5 і будівництва плавательного басейну за адресою вул. Полікуровська, 25 у місті Ялта від 10.05.2012 року, яким було встановлено самовільне огородження території та об'єктів орендодавця без надання дозвільних документів, оскільки вказаним актом підтверджується факт вчинення перешкод з боку відповідача у доступі орендодавця до належних йому орендованих приміщень, що свідчить про порушення права власності орендодавця щодо користування та розпорядженням своїм майном, а також порушення орендарем істотних умов договору, а саме п. 5.2.1 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи встановлені судами обставини щодо суттєвого порушення відповідачем умов договору оперативної оренди нерухомого майна, погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про розірвання договору оперативної оренди нерухомого майна від 03.03.2003 року та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" повернути Кримській республіканській установі "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" передане в оренду майно, що розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Полікуровська, буд. 25, а саме: корпус № 18, площею 121, 8 кв.м.

Крім того, доводи, що викладені в касаційній скарзі, в повному обсязі спростовані господарськими судами попередніх інстанцій, та зводяться до намагань надати перевагу одних доказів над іншими, що не узгоджується з встановленими ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України межами перегляду справи у касаційній інстанції, а тому вони не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року у справі № 5002-5/1672-2012 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7- 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року у справі № 5002-5/1672-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" - без задоволення.