Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: суддів: Добролюбової Т.В. Гоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників за первісним позовом: прокуратури: позивача: відповідача-1, третьої особи: відповідача-2: матеріали касаційної скарги Савицька О.В. -посв. №000603, Коваленко О.С. -дов. від 09.11.11, не з'явилися, повідомлені належно, Артюховський М.М. -дов. від 03.04.12, Сорочинська І.Л. -дов. від 23.07.12, Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій областіна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.12у справі№3/12/2011/5003 за позовом Першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій областідо 1) Вінницької обласної асоціації плодоовочевих господарств "Вінницяплодоовочпром" 2) Компанії "Ukinvest Development Limited" третя особа Відкрите акціонерне товариство "Вінницький консервний завод" про визнання права власностіза зустрічним позовом Компанії "Ukinvest Development Limited"до про 1.Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 2. Вінницької обласної асоціації плодоовочевих господарств "Вінницяплодоовочпром" визнання права власності

У судовому засіданні 06.12.12 оголошувалася перерва до 13.12.12.

Перший заступник прокурора Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на приміщення прибудови до котельні, загальною площею 671,1 кв.м, літ. "1", загальною вартістю 156381 грн., розташовані у м. Вінниця, на вул. Енгельса, 29 (33), згідно з переліком наведеним в позовній заяві. Прокурор наголошував на тому, що всі спірні приміщення прибудови до котельні, які були передані ВАТ "Вінницький консервний завод" асоціації "Вінницяплодоовочпром", є державною власністю. При цьому, прокурор посилався на приписи статті 121 Конституції України, статті 326 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 21 Закону України "Про власність".

Водночас до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою звернулася Компанія "Ukinvest Development Limited", в якій просила визнати за нею право власності на приміщення прибудови до котельні, загальною площею 671,1 кв.м, літ. "1", розташовані у м. Вінниця, на вул. Енгельса, 29 (33), згідно з переліком наведеним в зустрічній позовній заяві. Компанія вказувала на те, що вона придбала цілісний майновий комплекс ВАТ "Вінницький консервний завод" у складі якого були спірні приміщення.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.05.12 (судді: Колбасов Ф.Ф., Говор Н.Д., Тісецький С.С.) у первісному позові відмовлено через сплив строку позовної давності та недоведеність позивачем поважних причин пропуску такого строку. У зустрічному позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю матеріалами справи факту приналежності спірного майна на праві власності Компанії "Ukinvest Development Limited".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.12 (судді: Огородник К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.) переглянуте рішення господарського суду скасовано в частині відмови у зустрічному позові та в цій частині прийнято нове рішення, яким визнано за Компанією "Ukinvest Development Limited" право власності на спірні приміщення. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність набуття позивачем за зустрічним позовом спірного майна у власність. В решті рішення залишено без змін. Апеляційний господарський суд визнав помилковою відмову місцевого господарського суду у первісному позові через сплив строку позовної давності та дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача за первісним позовом.

Заступник прокурора Вінницької області звернувся до Вищого господарського суду України в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у первісному позові, постанову апеляційного господарського суду скасувати повністю, та задовольнити первісний позов. В обґрунтування касаційної скарги, прокурор посилається на порушення судами приписів статей 328, 392 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 4, 4-2 Господарського процесуального кодексу України. Прокурор наголошує на тому, що спірне майно є державною власністю та не увійшло до статутного фонду ВАТ "Вінницький консервний завод" під час приватизації цілісного майнового комплексу ДП "Вінницький консервний завод". На думку прокурора, суди не врахували факт перебування спірного майна на балансі асоціації "Вінницяплодоовочпром". Крім того, прокурор не погоджується з висновком місцевого господарського суду про пропуск строку позовної давності за вимогами первісного позову.

Від відповідача-2 судом отримано відзиви на касаційну скаргу, в яких він просить залишити без змін постанову у справі, а касаційну скаргу -без задоволення.

Від позивача, відповідача-1 відзивів на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

В ході розгляду спору апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.01.96 товариство покупців ДП "Вінницький консервний завод" з метою приватизації майна державного підприємства звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області із відповідною заявою. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області №69-ДП від 29.01.96 надано дозвіл на приватизацію Вінницького консервного заводу, а наказом №79-ІК від 31.01.96 створено інвентаризаційну комісію. Також судом апеляційної інстанції установлено і те, що наказом Фонду від 16.04.96 №357/1-ОМ затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП "Вінницький консервний завод"; наказом №901 від 15.10.96 затверджено зміни до акта оцінки та плану приватизації майна ВАТ "Вінницький консервний завод". Згідно з зазначеними змінами статутний фонд товариства становить 1216000 грн., номінальна вартість однієї акції 25 коп., кількість акцій залишилась незмінною 4864000 шт. Між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Вінницькій області та Відкритим акціонерним товариством "Вінницький консервний завод" 18.11.98 було підписано акт передачі нерухомого майна у власність товариству, за яким товариству передано у власність у складі цілісного майнового комплексу нерухоме майно, в тому числі, спірну прибудову до котельні, вартістю 2217496 тис.крб. (рядок 28). РВ ФДМ України по Вінницькій області 15.12.98 прийнято наказ №1399 про завершення процесу приватизації ВАТ "Вінницький консервний завод" та 21.12.98 видано свідоцтво про право власності №495. Установлено судом апеляційної інстанції і те, що 19.10.00 ВАТ "Вінницький консервний завод" уклав з Компанією "Ukinvest Development Limited" договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Вінницький консервний завод", розташованого в м. Вінниця, на вул. Енгельса, 33 та вул. Чехова, б/н. Пунктом 1.1 договору обумовлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю цілісний майновий комплекс "Вінницький консервний завод" та пристанційний майданчик, згідно з актом інвентаризації на 01.10.00, які знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Енгельса, 33, та вул. Чехова. Перелік об'єктів цілісного майнового комплексу, який продавець зобов'язується передати покупцю підтверджується довідкою-характеристикою Вінницького БТІ №6428 від 16.10.00 та реєстраційним свідоцтвом Вінницького БТІ від 18.05.99, які є невід'ємною частиною цього Договору. Вінницьким ООБТІ було зареєстровано за Компанією "Ukinvest Development Limited" право власності та видано реєстраційне посвідчення на виробничі будівлі та споруди за адресою вул. Енгельса, 33, які складаються з виробничих будівель (в тому числі і спірне приміщення), загальною площею 30594,0 кв.м. Як убачається з матеріалів справи, предметом первісного позову у даній справі є вимога Першого заступника прокурора Вінницької області заявлена в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про визнання права власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області на приміщення прибудови до котельні, загальною площею 671,1 кв.м, літ. "1", загальною вартістю 156381 грн., розташовані у м. Вінниця, на вул. Енгельса, 29 (33), згідно з переліком в позовній заяві. Предметом зустрічного позову є вимога Компанії "Ukinvest Development Limited" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області і Вінницької обласної асоціації плодоовочевих господарств "Вінницяплодоовочпром" про визнання за нею право власності на ці ж приміщення. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову та необґрунтованість вимог первісного позову. Згідно з приписами частини 1 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції на момент завершення приватизації) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно. Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд визнав недоведеним факт приналежності позивачеві за первісним позовом спірного майна на праві власності. Судом апеляційної інстанції в процесі розгляду спору установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що спірне майно під час приватизації майнового комплексу ДП "Вінницький консервний завод" увійшло в перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Вінницький консервний завод". Тобто, спірні будівлі в складі цілісного майнового комплексу були включені до вартості майна підприємства, яке підлягало приватизації, та увійшли у вартість статутного фонду товариства (були ним придбані під час приватизації). Водночас апеляційним господарським судом була надана оцінка договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Вінницький консервний завод" від 19.10.00, укладеному з Компанією "Ukinvest Development Limited", котрий, як установив суд, недійсним не визнавався (рішення суду від 12.02.08 у справі №5/64-08). За цим договором в складі цілісного майнового комплексу компанією була придбана і спірна прибудова. Статтею 329 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Зважаючи на те, що апеляційним господарським судом в ході розгляду справи установлено наявність обставин, котрі підтверджують право власності Компанії "Ukinvest Development Limited" на спірне приміщення, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення вимог зустрічного позову та відмову у первісному позові. Посилання прокуратури на неврахування апеляційним господарським судом факту перебування спірного майна на балансі асоціації "Вінницяплодоовочпром" не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки перебування на балансі майна підприємства не є безспірною ознакою його права власності; баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства, а є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 12.06.07 у справі №4/793, від 29.01.08 №3/156-32/98. Інші доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки спростовуються обставинами встановленими апеляційним господарським судом та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.12 у справі №3/12/2011/5003 залишити без змін.

Касаційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області - без задоволення.