головуючого судді Дерепи В.І. суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 у справі № 5023/2974/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок торгівлі "Центральний" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 68800,00грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок торгівлі "Центральний" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 68800,00грн. внесеної попередньої оплати, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо передачі в оренду будівельних лісів та поставки оплаченого товару.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 року (суддя Денисюк Т.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року (судді Могилєвкін Ю.О., Гетьман Р.А., Плужник О.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Висновки попередніх судових інстанцій мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що позивачем сплачено на користь відповідача попередню оплату у розмірі 68800,00грн., а саме, на підставі рахунку-фактури №01 від 24.02.2012 року відповідачу перераховано 12000,00грн. за оренду будівельних лісів за період з 24.02.2012р. по 24.03.2012р. (платіжне доручення №1930 від 24.02.2012р.) та на підставі рахунку-фактури №01 від 06.03.2012р. перераховано 56800,00грн. передоплати за композитний матеріал (платіжне доручення №1952 від 06.03.2012р.)

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача здійсненої попередньої оплати у розмірі 68800,00грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо передачі в оренду будівельних лісів та поставки оплаченого товару.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, за своєю правовою природою укладені між сторонами правочини є договором найму (оренди) та договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як унормовано ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено обов'язок сторін належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Встановивши, що рахунки-фактури на попередню оплату виставлялись відповідачем саме позивачу, оплачені позивачем на рахунок відповідача, тобто, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо надання обладнання в оренду та поставки товару, а існування у відповідача договірних відносин із третьою особою, яка не є уповноваженою особою від імені позивача на представництво інтересів чи на отримання/оплату коштів від імені останнього, не звільняє відповідача від обов'язку виконати взяті на себе зобов'язання перед позивачем або повернути позивачу одержану попередню оплату, попередні судові інстанції прийшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 68800,00грн. -попередньої оплати за товар та оренду будівельних лісів.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5- 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 у справі № 5023/2974/12 залишити без змін.