ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2012 р. Справа № 5016/2325/2011(4/97)
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs25647375) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Миколаївської області (rs25159169) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Приватного підприємства "ВЕСТ-СВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до 1. Приватного підприємства "ВЕСТ-СВ" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел" про визнання недійсним договору в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Ковтун А.В. (дов. від 16.07.09 № 09-32/467),
відповідача-1: Шамрай В.Я. (дов. від 01.08.09),
відповідача-2: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 09.07.12 господарського суду Миколаївської області позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 30.12.2010 № 29 в частині продажу: кіоску металевого по вул. Комсомольська, територія ринку "Україна" у м. Миколаєві, зупиночного комплексу з вбудованим торгівельним кіоском по пр. Жовтневий, поблизу ринку "Фенікс" у м. Миколаєві, кіоску металевого по вул. Свиридова ріг вул. Херсонське Шосе у м. Миколаєві, кіоску металевого по вул. Нагорна ріг вул. Космонавтів у м. Миколаєві, зупиночного комплексу з вбудованим торгівельним кіоском по пр. Жовтневий ріг вул. Космонавтів у м. Миколаєві, проведено розподіл судових витрат.
Постановою від 14.08.12 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПП "ВЕСТ-СВ" та ТОВ "Вимпел" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами і просять їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційні скарги залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали оскаржувані судові рішення, відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії від 27.08.2008 № 689-04/08, укладеного між позивачем та ТОВ "Вимпел", останньому було надано кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1000000 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених договором.
Згідно п. 2.1. ліміт кредитної лінії зменшувався за наступним графіком: з 01 серпня 2009 року ліміт встановлюється в сумі 500 000,00 грн., з 26 серпня 2009 року ліміт встановлюється в сумі 0,00 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 689-04/08 від 27.08.08, між сторонами останнього укладено договір застави від 27.08.2008, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2801(зі змінами внесеними договором про внесення змін до договору застави від 28.12.2010 року реєстровий № 2584), за умовами якого, позивачу передано в заставу наступне майно відповідача:
- металевий каркас зупинкового павільону з металевим кіоском, розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий (поблизу від ринку "Фенікс"),
- металевий каркас зупинкового павільону з металевим кіоском, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів ріг пр. Жовтневий (поблизу від ринку "Южний"),
- металевий (алюмінієвий типу "Бровар") торгівельний кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв, територія ринку "Україна" (перехрестя вул. Комсомольська та пр. Леніна),
- металевий кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Нагорна кут вул. Космонавтів,
- металевий кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Свиридова кут Херсонського шосе,
- металевий кіоск розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Південна (поблизу житлового будинку № 39 по вул. Південна).
Згідно із п.6 договору застави, право власності на торгівельні кіоски в кількості 6 одиниць підтверджувалися балансовою довідкою № 27/08/08 від 27.08.2008.
Пунктом 4.1.2. цього договору передбачено зобов'язання ТОВ "Вимпел" не відчужувати майно у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду та не заставляти) без отримання попередньої письмової згоди на це від позивача (заставодержателя).
Крім того, у пункті 4.1.6 договору сторони встановили, що без попереднього погодження із заставодержателем заставодавець не може змінювати місця зберігання майна.
В зв'язку з укладанням договору застави, на вказані кіоски було зареєстровано обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №20457409 від 27.08.2008 р. (реєстраційний номер обтяження 7805737; контрольна сума 8Б6504Е77Е) та внесено відомості про обмеження відчуження "за погодженням з обтяжувачем".
Договором від 28.12.10 № 167-04/10 внесено зміни до вказаного вище кредитного договору, зокрема, встановлено кінцевий строк повернення кредиту -31 липня 2011, а ліміт кредитної лінії - в сумі 445 000 грн.
Пунктом 4.2.4 вказаного договору встановлено зобов'язання ТОВ "Вимпел" до повного повернення кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту та/або сплати плати за кредит, та/або сплати процентів за неправомірне користування кредитом, та/або сплати неустойки не обтяжувати правами третіх осіб майно та/або майнові права, передані в якості забезпечення виконання зобов'язання останнього за цим договором .
Судами з'ясовано, що станом на час розгляду справи заборгованість ТОВ "Вимпел" за кредитним договором № 689-04/08 та договором про внесення змін № 167-04/10 складала 315000 грн. -основного боргу, 13779,46 грн. - боргу по процентах, 22,94 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 16113,56 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 6615,00 грн. -інфляції по кредиту за період квітень-травень 2011 р., 2358,07 грн. - 3 % річних по кредиту за період з 01.04.11р. по 05.07.11р., 3,35 грн. - 3 % річних по процентах за період з 01.07.11р. по 05.07.11р., що підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області по справі № 5016/2247/2011(4/92), довідкою установи банку та виписками з рахунків.
30.12.2010 між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу № 29, згідно з яким ТОВ "Вимпел" продало ПП "ВЕСТ-СВ п'ять кіосків, у тому числі, і
- кіоск металевий за адресою вул. Комсомольська територія ринку "Україна",
- зупиночний комплекс з вбудованим торгівельним кіоском за адресою: пр. Жовтневий поблизу ринку "Фенікс",
- кіоск металевий за адресою вул. Свиридова ріг вул. Херсонське шосе,
- кіоск металевий за адресою вул. Нагорна ріг вул. Космонавтів,
- зупиночний комплекс з вбудованим торгівельним кіоском за адресою пр. Жовтневий ріг вул. Космонавтів.
Згоди на укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, про який позивачу стало відомо лише при перевірці наявності заставленого майна 01 березня 2011 року, про що складено відповідний акт, останнім надано не було.
Листами від 24.05.11 № 26-13/154 та від 20.06.11№ 06 13/18 позивачем направлено ТОВ "Вимпел" вимоги про заміну проданого без згоди позивача заставного майна, які останнім задоволено не було.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з позовом у даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно взято до уваги приписи ст. 586 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про заставу" та умови п.4.1.2. договору застави, якими встановлено заборону на відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя, а також п. 4.1.6 договору, згідно з яким зміна місця зберігання майна можлива лише за згодою заставодержателя.
При цьому відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року № 9 (v0009700-09) , судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (435-15) , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Цивільного кодексу України (435-15) , міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину
З врахуванням зазначеного вище, приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про задоволення позову.
Також обґрунтовано, судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи відповідачів про те, що за спірним договором було відчужене не заставне майно, оскільки ці твердження спростовуються довідками керівника та головного бухгалтера ТОВ "Вимпел" № 27/08/08 від 27.08.2008, №15/12/10 від 15.12.2010, від 28.12.2010 та актом перевірки наявності та стану майна від 15.12.2010.
Крім того, судами взято до уваги наявні в матеріалах справи судове рішення господарського суду Миколаївської області від 18.04.12 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.12 у справі №5016/219/2012 (12/6), якими встановлено можливість ідентифікації заставленого майна.
Стосовно посилання скаржників на те, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 592 ЦК України позивач не може вимагати визнання недійсним договору купівлі-продажу заставленого майна, судами попередніх інстанцій небезпідставно зазначено, що наведеною статтею передбачено право, а не обов'язок заставодержателя на вимогу про дострокове виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, але вказана норма не містить заборони щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу заставного майна.
З огляду на вказане вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 14.08.12 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 5016/2325/2011 (4/97) залишити без змін.
Головуючий
Судді
Божок В.С.
Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.