Полякова Б.М. -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", с. Калюжинці Срібнянського району Чернігівської областіна постанову від 11.09.2012 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 5028/4/10б/2012 господарського суду Чернігівської області за заявою фермерського господарства "Срібнянське", с. Сокоринці Срібнянського району Чернігівської області до боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", с. Калюжинці Срібнянського району Чернігівської області про визнання банкрутом розпорядник майна арбітражний керуючий Цівина О.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ФГ "Срібнянське"Беребенець В.М., довір.,СТОВ "Батьківщина"Фролков В.А., довір.,

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 року порушено провадження у справі № 5028/4/10б/2012 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (далі -Боржник, Товариство) за заявою фермерського господарства "Срібнянське" (далі -Кредитор, Господарство) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі -Закон про банкрутство). При цьому, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ухвалено звільнити активи Боржника від податкової застави, введено процедуру розпорядження майном останнього, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Цівину О.О. тощо.

Не погоджуючись частково з цією ухвалою суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 року в частині призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Цівину О.О.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року (головуючий суддя -Верховець А.А., судді Гарник Л.Л., Разіна Т.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 рок та ухвалити нове рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу Товариства в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 11, 13 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Представник Боржника в судовому засіданні 12.12.2012 року за запитання головуючого не підтримав подане ним 23.10.2012 року письмове клопотання про повну технічну фіксацію судового процесу під час проведення судового засідання з розгляду касаційної скарги у даній справі.

В судовому засіданні 12.12.2012 року з 11 год. 25 хв. до 12 год. 00 хв. була оголошена перерва за клопотанням представника Кредитора у зв'язку із незадовільним станом здоров'я останнього (довідка в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора та Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Призначаючи розпорядника майна Боржника, місцевий суд послався на приписи ст.ст. 8, 11 Закону про банкрутство, а апеляційний суд, підтримавши таке рішення, вказав, що арбітражним керуючим Цівиною О.О. було подано у справі заяву про його призначення розпорядником майна Товариства, до якої додано відповідну ліцензію. Обставини ж неможливості призначення його у даній справі не встановлені, а вирішення питання про призначення розпорядника майна знаходиться у виключній компетенції господарського суду.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими висновками судів, оскільки вони зроблені з невірним застосуванням норм Закону про банкрутство (2343-12) , неповним з'ясуванням обставин справи та є передчасними.

Так, виходячи з наявної в справі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.07.2012 року (т. 1 а.с. 134-138) Боржник є сільськогосподарським підприємством. Однак в справі відсутні статутні документи Боржника, відповідно до яких можливе з'ясування обставин, чи застосовуються до нього особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств, передбачені приписами ст. 44 Закону про банкрутство.

З'ясування цих обставин має значення для справи, виходячи з того, що згідно поданих у справі апеляційної та касаційної скарг при прийнятті оскаржуваних судових рішень заперечувався факт введення щодо Боржника процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна у справі, а згідно до приписів норм ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство при введенні процедури розпорядження майном боржника аналіз фінансового становища сільськогосподарського підприємства повинен здійснюватися з урахуванням сезонності сільськогосподарського виробництва та його залежності від природно-кліматичних умов, а також можливості задоволення вимог кредиторів за рахунок доходів, які можуть бути одержані сільськогосподарським підприємством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.

З'ясування таких обставин можливе лише у судовому засіданні, а норми ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство допускають введення щодо боржника процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна згідно ухвали про порушення справи про банкрутство.

Отже, виходячи з викладеного, законодавцем обмежується застосування судом положень ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство та введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна у справі про банкрутство сільськогосподарського підприємства згідно ухвали про порушення справи без з'ясування визначених ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство обставин у справі про банкрутство саме сільськогосподарського підприємства.

Враховуючи, як вже вказано вище, що статут Боржника відсутній у матеріалах справи, а надати правову оцінку аналізу фінансового становища сільськогосподарського підприємства відповідно до вимог ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство, а також іншим обставинам, визначеним цією нормою можливо лише у судовому засіданні, введення місцевим судом оскаржуваною ухвалою про порушення справи про банкрутство щодо Боржника процедури розпорядження майном із призначенням розпорядником майна арбітражного керуючого Цівини О.О. є передчасним рішенням суду, прийнятим із неповним з'ясуванням обставин справи та неналежним застосуванням та неврахуванням вказаних норм Закону про банкрутство (2343-12) . У зв'язку із цим, підтримавши вказане рішення, апеляційний суд також припустився визначених вище порушень норм законодавства.

У зв'язку із викладеним, колегія суддів вважає, що скасуванню, як незаконні, підлягають оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду в частині призначення розпорядника майна -арбітражного керуючого Цівини О.О. з передачею справи в цій частині на розгляд до суду першої інстанції.

Що ж до посилань скаржника на процесуальні порушення, допущені апеляційним судом, колегія суддів зазначає про наступне.

Так, про своєчасне повідомлення судом про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства свідчить наявне в справі поштове повідомлення, яке підтверджує отримання представником Боржника 06.09.2012 року рекомендованого листа апеляційного суду із ухвалою від 27.08.2012 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 11.09.2012 року об 11 год. 30 хв. (т. 2 а.с. 27). У зв'язку із викладеним спростовуються протилежні доводи скаржника з цього приводу.

Наявне ж в справі письмове клопотання Боржника, в якому одночасно були заявлені вимоги про відкладення розгляду справи та проведення повної технічної фіксації судових засідань з розгляду даної справи в апеляційному суді (т. 2 а.с. 24), яке було підшито при формуванні справи в апеляційному суді після повного тексту оскаржуваної постанови, як свідчать матеріали справи, було подано до канцелярії апеляційного суду в день проведення судового засідання в момент розгляду даної справи вказаним судом -в 11 год 30 хв., а передано таке клопотання помічнику судді -доповідача у справі лише о 15 год. 30 хв.

У зв'язку із цим касаційний суд не вбачає порушень норм ГПК України (1798-12) при прийнятті апеляційним судом постанови по результатах розгляду апеляційної скарги Товариства.

Щодо поданого заявником касаційної скарги клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства на підставі ст. 80 ГПК України, з посиланням на додану до клопотання постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року про визнання недійсною державну реєстрацію Господарства, колегія суддів зазначає про наступне.

Так, вказане рішення адміністративного суду було винесено після прийняття попередніми судовими інстанціями оскаржуваних рішень у даній справі -від 01.08.2012 року та від 11.09.2012 року, а тому не було та не могло бути враховано цими судами під час прийняття таких судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі триває на стадії порушення.

За таких обставин, а також виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, передбачених, зокрема, нормами ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція позбавлена права розглядати вказане клопотання скаржника, враховувати та надавати правову оцінку зазначеній вище постанові в адміністративній справі та встановленим в ній обставинам.

А тому, вирішення питання про припинення провадження у справі, у тому числі за результатами розгляду згаданого клопотання Боржника про припинення провадження у справі, у тому числі з підстав, визначених в цьому клопотанні та із застосуванням норм ст. 80 ГПК України, можливе лише під час проведення підготовчого засідання у даній справі.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 3-1, 11, 13, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 80, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.08.2012 року у справі № 5028/4/10б/2012 в частині призначення арбітражного керуючого скасувати.