Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідачів: не з'явився не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства " Індустрія Цифрових Ілюзій" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2012 р.у справі № 5002-7/1895-2012 за позовом дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" до приватного підприємства " Індустрія Цифрових Ілюзій", товариства з обмеженою відповідальністю "Радіатор Н" про визнання договору недійсним та неправомірною вимоги

У червні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 з додатками до нього, укладеного 14.05. 2011 р. між ТОВ "Радіатор-Н" та ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" до договору поставки від 02 березня 2009 року, підписаного ТОВ "Радіатор-Н" та дочірнім державним підприємством "Пансіонат "Зеніт" (зараз - дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт"), а також неправомірною вимоги ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" №1 від 10.01.2012 р. до ДП "Пансіонат "Зеніт" про оплату вартості поставленого товару за договором відступлення права вимоги № 1 з додатками та за договором відступлення права вимоги № 2 від 14 травня 2011 року з додатками, які укладені між відповідачами.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оспорюваний договір укладений як додаток до іншого (основного) договору, який є неукладеним, що встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили. Крім того, фактично за своєю суттю спірний договір є договором факторингу, тоді як ТОВ "Радіатор-Н" не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення таких договорів.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2012 р. (суддя Дворний І.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10 2012 р. ( головуючий -Сотула В.В., судді -Плут В.М. Черткова І.В.) рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1, укладеного 14.05.2011 року між ТОВ "Радіатор-Н" та ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій", з додатками до нього та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1, укладений 14.05.2011 року між ТОВ "Радіатор-Н" та ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" з додатками до нього.

В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 02.03.2009 р. між ТОВ "Радіатор-Н" (постачальник) та дочірнім державним унітарним підприємством "Зеніт"(замовник) був підписаний договір поставки (а.с.15, т. 1), відповідно до пункту 1 якого постачальник зобов'язався надати замовнику продукти харчування в асортименті, зазначеному у заявках замовника, а замовник зобов'язався сплатити постачальнику ціну .

Згідно зі статутом ДП "Пансіонат "Зеніт" (а.с.29-30, т.1) воно є повним правонаступником дочірнього державного унітарного підприємства "Зеніт".

14.05.2011 р. між ТОВ "Радіатор-Н" (первісний кредитор) та ПП " Індустрія Цифрових Ілюзій" (новий кредитор) укладено договір № 1 про відступлення права вимоги (а.с.14, т. 1).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредиторові за договором постачання продуктів харчування від 02.03.2009 р. (основний договір), укладеного між первісним кредитором та дочірнім державним унітарним підприємством "Пансіонат "Зеніт", яке на час підписання угоди мало назву ДП "Пансіонат "Зеніт".

За цим договором новий кредитор одержав право первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 9 438,41 грн. (пункт 1.2).

Також, 14.05.2011 р. між ТОВ "Радіатор-Н" (первісний кредитор) та ПП " Індустрія Цифрових Ілюзій" (новий кредитор) підписаний договір № 2 про відступлення права вимоги (а.с.104, т. 1), за яким новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 335 884,07 грн. за договором постачання матеріалів та сантехнічних виробів від 02.03.2009 р.

19 та 20 травня 2011р. ТОВ "Радіатор-Н" надіслало на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги за договором від 02 березня 2009 р., зазначивши тільки про відступлення права вимоги на підставі угоди від 14.05. 2011 р. № 1 (а.с. 24-25, т.1).

21.11.2011 р. між ТОВ "Радіатор-Н" та ПП " Індустрія Цифрових Ілюзій" була укладена додаткова угода до договору № 1 від 14.05.2011 р. про відступлення права вимоги (а.с.103, т. 1) відповідно до пункту 1.1 якої первісний кредитор відступив, а новий кредитор отримав право вимоги до ДП "Пансіонат "Зеніт" вартості товарів, які отримані останнім на підставі видаткових накладних : № Р-00000795 від 24.04.2009 р. на суму 6825,78 грн.; № Р00001208 від 01.05.2009 р. на суму 2612,63 грн., а всього - на суму 9438,41 грн.

Також, у той же день між відповідачами укладена додаткова угода до договору № 2 від 14.05.2011 р. про відступлення права вимоги (а.с.105, т.1), за якою первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору, з отримання від ДП "Пансіонат "Зеніт" вартості матеріалів та сантехнічних товарів, які поставлені йому на підставі наведеного переліку видаткових накладних, на загальну суму 335 884,07 грн.

28.11.2011 р. ТОВ "Радіатор-Н" надіслало на адресу позивача повідомлення про відступлення права вимоги грошових коштів за товар, отриманий за видатковими накладними згідно з додатковою угодою від 21.11. 2011 р. (а.с. 24-26, т.1).

Таким чином, ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" було передано право вимоги сплати позивачем грошових коштів на суму 345 322, 48 грн. (9438,41 грн. +335884,07 грн.).

10.01.2012 р. ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" звернулось до позивача з вимогою про оплату вартості товару відповідно до договорів відступлення права вимоги від 14.05. 2011 р. № 1 та № 2 та додаткових угод до них на загальну суму 345 322, 48 грн. (а.с.27,т.1), яку позивач просить визнати неправомірною.

Відповідно до частин 1-2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оспорюваний правочин за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, і ТОВ"Радіатор-Н" мав необхідний обсяг цивільної правоздатності на його укладення.

Також суд зазначив про відповідність умов вказаної угоди вимогам статей 509- 517 ЦК України.

Відмовляючи у визнанні неправомірною вимоги ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" про сплату боргу, суд виходив з того, що такий спосіб захисту порушеного права не відповідає способам захисту, передбаченим ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України і не призведе до поновлення порушеного права та, у разі задоволення цієї вимоги, вона не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Частково скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що рішенням господарського суду Одеської області від 27.07.2011 р. у справі №5/17-1930-2011 (а.с. 21-23, т.1) відмовлено у задоволенні позову ДП "Пансіонат "Зеніт" до ТОВ "Радіатор-Н" про визнання недійсним договору.

Залишаючи без змін зазначене рішення місцевого господарського суду, Одеський апеляційний господарський суд в постанові від 18 жовтня 2011 року (а.с. 16-20, т.1) зазначив, що фактично договір поставки від 02 березня 2009 року, підписаний між ТОВ "Радіатор-Н" та дочірнім державним унітарним підприємством "Зеніт", є неукладеним у зв'язку з недосягненням його сторонами згоди щодо всіх суттєвих умов.

Вказаний факт в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальним для цієї справи. значення у вирішенні даного спору.

Отже, що договір поставки від 02.03.2009 р. не створив відповідних правових наслідків для сторін, що його підписали, оскільки він є неукладеним.

Визнаючи недійсним договір № 1 про відступлення права вимоги від 14.05. 2011 р. (а.с.14, т. 1), апеляційний господарський суд зазначив, що його предметом є передача прав кредитора за договором поставки від 02.03.2009 р., за яким будь-які зобов'язання у його сторін не виникли, тобто в порушення вимог ст. 514 ЦК України яка передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, ТОВ "Радіатор-Н" передало ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" права кредитора, яких у нього не було, що в силу ст. 203 ЦК України є правовою підставою для визнання договору та додатків до нього недійсними.

Додаткова угода від 21.11.2011 р. до договору №1 від 14.05.2011 р. за якою ТОВ "Радіатор-Н" передало ПП "Індустрія Цифрових Ілюзій" право вимоги оплати вартості товарів на загальну суму 9438,41 грн. до ДП "Пансіонат "Зеніт" відповідно до видаткових накладних (а.с.103, т. 1): № Р-00000795 від 24 квітня 2009 року на суму 6825,78 грн.; № Р00001208 від 1 травня 2009 року на суму 2612,63 грн. є недійсною в силу того, що укладена як додаткова угода до договору № 1 і відповідно п. 4 є його невід'ємною частиною.

Разом з тим, висновок суду апеляційної інстанції про те, що договір № 2 про відступлення права вимоги від 14.05. 2011 р. на суму 335884,07 грн.(а.с.104, т.1) теж є недійсним з огляду на фактичну відсутність у ТОВ "Радіатор-Н" прав кредитора, які передані за наведеною угодою, є передчасним, оскільки визнання цього договору недійсним позивачем не ставилось, а питання неукладення договору на постачання матеріалів та сантехнічних виробів від 02.03.2009 р., за яким передано право вимоги, не було предметом судового розгляду у справі №5/17-1930-2011 господарського суду Одеської області, у якій розглядався спір щодо договору поставки продуктів харчування від 02.03.2009 р.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 8 ст. 181 ГК України якщо одна із сторін неукладеного договору здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (435-15) .

Враховуючи викладене, з мотивувальної частини постанови необхідно виключити посилання на те, що договір № 2 про відступлення права вимоги від 14.05.2011 р. на суму 335884,07 грн. є недійсним.

В решті доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду не спростовують і підстав для її часткового скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу приватного підприємства " Індустрія Цифрових Ілюзій" задовольнити частково.

Змінити постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2012 року у справі за № 5002-7/1895-2012, виключивши з її мотивувальної частини посилання про те, що договір № 2 про відступлення права вимоги від 14.05.2011 р. на суму 335884,07 грн., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Радіатор Н" і приватним підприємством "Індустрія Цифрових Ілюзій", є недійсним.

В решті постанову залишити без змін.