Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравчука Г.А., суддів Мачульського Г.М., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 р.у справі №5011-14/7467-2012 Господарського судуміста Києва за позовом Акціонерного страхового товариства "Вексель" до Приватної аудиторської фірми "МВ Групп" про стягнення суми за участю представників

- позивача:1. Вислоух А.В. (довіреність від 31.12.11р.) 2. Сухомудренко І.О. (довіреність від 31.12.11р.)- відповідача: 1. Силенок І.С. (довіреність від 10.08.12р.) 2. ОСОБА_7 (директор), -

Звернувшись у суд з даним позовом, Акціонерне страхове товариство "Вексель" (далі -позивач) просило стягнути з Приватної аудиторської фірми "МВ Групп" (далі -відповідач) 87038,03 грн. як відшкодування збитків в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у зв'язку з пошкодженням при дорожньо-транспортній пригоді, винним у якій визнано його працівника, що керував автомобілем, який належить на праві користування відповідачу, а також у зв'язку з виплатою позивачем власнику пошкодженого автомобіля внаслідок вказаної пригоди страхового відшкодування, повинен відшкодувати позивачу витрати на здійснення вказаного страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2012р. (суддя Мельник С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Рудченко С.Г., судді Калатай Н.Ф., Шапран В.В.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що судами повно встановлено всі обставини справи, а судові рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2008р. на вул. Саратовській у м. Києві за участю автомобіля "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, та автомобіля "Сан Йонг", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) внаслідок якої було пошкоджено автомобіль "Сан Йонг".

Пошкоджений автомобіль застрахований у позивача за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-2466/08 УСП.

Автомобіль "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахований у НАСК "Оранта".

Скоєння ДТП підтверджується довідкою відділу ДАІ №8310878 від 13.12.2008р. та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2009р. у справі №3-1004/09. Вказаною постановою ОСОБА_7 визнано винним за вчинене правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн.

На виконання умов Договору страхування позивачем виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 87038,03 грн., що в подальшому стало підставо для даного позову.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про відмову у позові мотивував тим, що позивачем не доведено, що відповідальним за завдані збитки є відповідач.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ч.2).

Таким чином обов'язок доказування покладається, зокрема, на позивача.

Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що статтею 38 Господарського процесуального кодексу України як суду першої інстанції, так і апеляційної, з урахуванням положень статті 101 цього кодексу, не надано повноважень на витребування доказів, якщо про це не подано клопотання.

При цьому, додаткові докази судом апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 101 цього кодексу приймаються лише якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Приписами статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч.2).

Відтак саме позивач повинен був довести суду першої інстанції з дотриманням наведених норм процесуального права що відповідач є особою, яка під час ДТП був володільцем вказаного транспортного засобу, разом з тим у касаційній скарзі особа, що її подала посилається, зокрема, на недоведеність обставин справи, що згідно приписів статті 111 ч.2 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Залучення ж до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог відповідно до приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України здійснюється господарським судом на відповідних підставах, якщо рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі.

В абц.5 п.1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Тобто, не знайшовши відповідних правових підстав, господарський суд має право відмовити у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб без самостійних вимог до участі у справі.

З урахуванням викладеного, оскільки судові рішення прийнято без порушень норм процесуального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що вже з цих підстав позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9п.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012р. у справі Господарського суду міста Києва №5011-14/7467-2012 -без змін.