Полякова Б.М. -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на постанову від 02.10.2012 р. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-19/5671-2009 господарського суду Автономної Республіки Крим

за заявою боржникафізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Сімферополь Автономної Республіки Кримпровизнання банкрутом ліквідаторПустовалова Л.Є.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2009 року порушено провадження у справі № 2-19/5671-2009 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі -Боржник, Підприємець) за заявою останнього в порядку норм ст.ст. 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009 року Підприємця визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пустовалову Л.Є. тощо.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 року (суддя -В.І. Мокрушин) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинений розгляд клопотання публічного акціонерного товариства "Марфін банк" (далі-Банк) про виключення зі складу ліквідаційної маси Боржника майна, а саме: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Марфін банк" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 року та задовольнити клопотання Банку про виключення зі складу ліквідаційної маси Боржника майна: квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року (головуючий суддя -Сотула В.В., судді: Голик В.С., Черткова І.В.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 року скасовано, а справу направлено до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду заяви Банку про виключення з ліквідаційної маси Боржника квартири АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року та передати справу на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Припиняючи, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження з розгляду клопотання Банку про виключення з ліквідаційної маси спірного майна, місцевий суд вказав, що клопотання Банку про виключення зі складу ліквідаційної маси частини майна Боржника вже вирішувалось судом у даній справі, про що було прийнято ухвалу, яка була залишена апеляційним судом без змін.

Скасовуючи таке рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що Банком повторно була подана заява про виключення з ліквідаційної маси Боржника спірного нерухомого майна з посиланням на нові обставини -прийняття стосовно спірного майна (квартири) в іншій справі судового рішення. Суд же апеляційної інстанції, виходячи з наданих йому повноважень не вправі вирішити питання по суті, оскільки вказані обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, заявник касаційної скарги посилається на відсутність Боржника та ліквідатора в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, а Підприємця не було викликано у відповідне судове засідання, клопотання ж ліквідатора про відкладення розгляду справи незаконно було відхилено апеляційним судом.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені з невірним тлумаченням норм процесуального права та спростовуються матеріалами справи.

Так, апеляційний суд, відхиляючи клопотання ліквідатора Боржника про відкладення розгляду справи, вказав про неповажність причин, наведених в цьому клопотанні, обмеженість строку розгляду апеляційної скарги та достатність матеріалів для здійснення апеляційного провадження з перегляду оскаржуваної ухвали місцевого суду.

З цими доводами, виходячи з приписів ст.ст. 32- 36, 75, 77 та ч. 2 ст. 102 ГПК України, слід погодитись.

Повідомлення ж ліквідатора про судове засідання 02.10.2012 року об 11 год. 00 хв. в суді апеляційної інстанції з перегляду ухвали місцевого суду за скаргою Банку підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення 22.09.2012 року поштового відправлення із відповідною ухвалою апеляційного суду (т. 6 а.с. 93).

Що ж до повідомлення Боржника, касаційний суд зазначає, що направлений апеляційним судом Боржнику рекомендований лист з ухвалою від 19.09.2012 року про призначення судового засідання в апеляційному суді на 02.10.2012 року об 11 год. 00 хв. за адресою, вказаною Боржником в своїй заяві про порушення справи про банкрутство (м. Сімферополь, вул. Хохлова, 51) повернувся без вручення адресату із поміткою -"за истечением срока хранения" (т. 6 а.с. 124-129). Касаційний суд також враховує, що аналогічне вищезгаданому поштовому відправленню ліквідатору та Боржнику було направлено і дружині Підприємця та отримане нею 24.09.2012 року (т. 6 а.с. 91).

При цьому суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи, Боржник визначав відносно себе чотири різні адреси (у тому числі і ту, що вказана в касаційній скарзі -АДРЕСА_1) та відрізняється від адреси вказаної ним же в заяві про порушення справи про банкрутство, яка відповідає його реєстраційній адресі -АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 2, 14) без будь-яких пояснень щодо зміни або наявності у Боржника одночасно декількох адрес, а також без визначення, яка з цих є адресою для направлення поштової кореспонденції та повідомлень, зокрема, про судові засідання у даній справі.

У зв'язку із викладеним, касаційний суд не вбачає процесуальних порушень -норм ГПК України (1798-12) , з боку апеляційного суду при прийнятті оскаржуваної постанови.

Що ж до вирішення спірного питання по суті, касаційний суд звертає увагу, що з цього приводу скаржником не було наведено жодних заперечень, а згадане рішення апеляційного суду прийняте відповідно до обставин справи та з належним застосуванням норм ГПК України (1798-12) .

Так, як вбачається, Банк в повторно поданій в травні цього року заяві про виключення з ліквідаційної маси спірного нерухомого майна поряд з наведеними раніше обставинами (т. 3 а.с. 108-109) послався також на інші обставини, якими він обґрунтовував згадану заяву та відповідні вимоги, зокрема, на прийняте в іншій справі Залізничним районним судом м. Сімферополя рішення, яке змінене апеляційним судом Автономної Республіки Крим, про звернення стягнення на предмет іпотеки (т. 6 а.с. 1-22). Як правильно звернув увагу апеляційний суд, вказані судові рішення суд першої інстанції не врахував, жодної правової оцінки ним не надав та на них не послався.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що норми ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство не обмежують право щодо повторного звернення (кількості звернень) особи із клопотанням (заявою) у разі оспорювання правомірності віднесення її майнових активів або коштів до ліквідаційної маси банкрута.

У зв'язку із цим та виходячи з приписів ч. 6 ст. 106 ГПК України та повноважень апеляційного суду, визначених нормами ст. 101 цього ж кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд правомірно скасував ухвалу місцевого суду про припинення провадження з розгляду заяви Банку про виключення з ліквідаційної маси Підприємця оспорюваного майна, направивши справу до місцевого суду для розгляду цієї заяви по суті.

За викладених обставин висновки, що зроблені в оскаржуваній постанові апеляційного суду підтримуються касаційним судом, як законні та обґрунтовані.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не спростовують висновків апеляційної інстанції, тому оскаржувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 32- 36, 75, 77, 101, 102, 106, 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -