ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2012 р. Справа № 5011-37/1172-2012
( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs24054799) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів: Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Алєєвої І.В. розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київна постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-37/1172-2012 господарського суду міста Києва за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ про стягнення 16 650 837,32 грн.,
за участю представників:
від позивача: від відповідача :Мицько Р.М. (дов.№116/10 від 26.12.2011 року); Кардашевська Т.В. (дов.№91/2012/10/29-2 від 29.10.2012 року);
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та просила стягнути з останнього 14 619 925,69 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 567 343,55 грн. пені, 54 272, 84 інфляційних втрат та 409 295,24 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у справі №5011-37/1172-2012 (суддя: Гавриловська І.О.) позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 14 619 925,69 грн. -основного боргу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність боргу за договором; відповідачем у повному обсязі не виконано своїх зобов'язань за договором; в частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що в силу законодавчо встановлених особливостей проведення розрахунків за природний газ та теплову енергію відсутній факт користування або утримання відповідачем належних до сплати позивачу коштів та прострочення боржника з його вини.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року по справі №5011-37/1172-2012 (судді: Тищенко О.В., Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 року у справі № 5011-37/1172-2012 скасовано частково; позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 14 619 925, 69 грн. основного боргу, пеню у розмірі 783 671,77 грн., 3 % річних у розмірі 409 295,24 грн., інфляційних втрат в розмірі 54 272,84 грн.
Прийнята постанова суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідачем в повному обсязі не виконано своїх зобов'язань за договором, щодо оплати коштів за отриманий природний газ, внаслідок чого виникло прострочення грошового зобов'язання, таким чином підлягає стягненню сума основного боргу, пеня, 3% річних та інфляційні витрати; судом апеляційної інстанції в порядку ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України зменшено розмір пені.
Не погодившись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції Публічне акціонерне товариство "Київенерго", звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі №5011-37/1172-2012 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у цій справі.
В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийняті оскаржуваного судового акту.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Представник позивача, у судовому засіданні, проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на її законність.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28 січня 2011 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та АЕК "Київенерго" (Покупець) був укладений договір поставки природного газу Тепловим мережам Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/11-130 БО-41, предметом якого є зобов'язання постачальника поставити покупцю для Теплових мереж Київенерго імпортований природний газ, а зобов'язанням покупця прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. (п.1.1. договору)
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склалися між сторонами з 01.01.2011 року і діє у частині поставки газу по 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ -до повного його здійснення. (п.10.1 Договору)
Постачальник зобов'язався передати Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ, з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 221 526 тис. куб.м. (п.1.2 договору).
Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 2 282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -234,00 грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2 561,64 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -3 073,97 грн. (п.3.1. договору).
Додатковою угодою № 1 від 04.04.2011 року до договору поставки природного газу №06/11-130 БО-41 від 28.01.2011 року, сторони погодили, що з 01.04.2011 року ціна за 1 000 куб.м. становить 2 553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -259,70 грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2 863,96 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -3 436,75 грн.
У додатковій угоді № 3 від 11.07.2011 року до договору поставки природного газу № 06/11-130 БО-41 від 28.01.2011 року, сторони погодили, що з 01.07.2011 року ціна за 1 000 куб.м. становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %; податок на додану вартість за ставкою 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -285,00 грн., крім того ПДВ 20 %. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -3 368,97 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -4 042,76 грн.
Відповідно до додаткової угоди № 4 до Договору поставки природного газу Тепловим мережам Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/11-130 БО-41 від 28.01.11 р. обсяг поставки природного газу було збільшено до 225 832,932 тис. куб. м.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. (п.7.1. договору).
Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено покупцеві протягом січня 2011 р. - серпня 2011 р. природний газ на загальну суму 473 456 560,04 грн., ПАТ "Київенерго" зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконало частково, сплативши 458 836 634,35 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 14 619 925,69 грн.
Оскільки судами встановлено, що відповідачем не виконано в повному обсязі своїх зобов'язань зі сплати боргу за поставлений природний газ, вони підставно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 619 925,69 грн.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 1 124 113,70 грн. пені, 72 024,90 грн. інфляційних витрат та 217 399,35грн. 3% річних суд першої інстанцій виходив з наступного.
Предметом договору у цій справі є постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.
Заборгованість за договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалася для надання населенню послуг опалення та гарячого водопостачання, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких з державного бюджету повинні бути перераховані субвенції.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про теплопостачання" державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.
Стаття 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачає, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою НКРЕ від 14.12.10 р. № 1729 (v1729227-10) «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго» з 01.01.11 р. затверджено тарифи на теплову енергію, яку виробляє та постачає ПАТ «Київенерго». Однак тарифи на теплову енергію, затверджені НКРЕ на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого, а відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах за 2011 рік не проводилося, про що свідчать листи Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 12.05.11 р., НКРЕ від 18.01.11 р. та від 15.07.11 р.
Згідно ст.34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог, щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором, щодо оплати коштів за отриманий природний газ, внаслідок чого виникло прострочення грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню; судом апеляційної інстанції в порядку ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України зменшено розмір пені.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.
В той же час, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський не спростував висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення місцевого господарського суду залишенню без змін.
Відповідно до статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Господарським судом міста Києва виданий 27.08.2012 року наказ по справі №5011-37/1172-2012 про стягнення з публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 941,50 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги відносяться на позивача -Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року у справі № 5011-37/1172-2012 скасувати.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у справі №5011-37/1172-2012 залишити в силі.
4. Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 941,50грн.; витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 32 190, 00 грн.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
Головуючий суддя
Судді:
М.Д. Запорощенко
Н.В. Акулова
І.В. Алєєва