Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді Овечкіна В.Е.,суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову від 19.09.2012 Харківського апеляційного господарського суду у справі №5021/2796/2011 господарського суду Сумської області за позовом Прокурора Краснопільського району Сумської області в інтересах держави в особі: Краснопільської РДАдо1. ФОП ОСОБА_4; 2. Краснопільської селищної радипровизнання недійсним договору оренди земліза участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідачів: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Рудак О.В., посв. №00355, дійсне до 20.07.17 р.

Постановою Вищого господарського суду від 17.07.2012 (судді В. Овечкін, Є. Чернов, В. Цвігун) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 у справі №5021/2796/2011було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 (судді О. Медуниця, Н. Пелипенко, П. Тихий) рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2011 скасовано, прийнято нове, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами загальнодержавного значення, укладений 21.10.2008 між Краснопільською селищною радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Державного бюджету 804,75 грн. судового збору за подання позову та апеляційної скарги по справі № 5021/2796/2011. Стягнуто з Краснопільської селищної ради на користь Державного бюджету 804,75 грн. судового збору збору за подання позову та апеляційної скарги № 5021/2796/2011.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 -відповідач 1 -звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського від 19.09.2012, а рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2011 залишити без змін. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано приписи ст.ст. 12, 58, 59, 79, 83, 84 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 16 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 4, 5, 10 Водного кодексу України до спірних правовідносин.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, апеляційним судом встановлено наступне.

17.09.2008 Краснопільською селищною радою прийнято рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 для товарного риборозведення за рахунок земель державної власності (запасу).

В п. 1 даного рішення також зазначено про затвердження проекту землеустрою за рахунок земель державної власності (запасу) в межах території Краснопільської селищної ради загальною площею 14, 3290 га, т.ч. води( ставки) - 12, 9925 га, прибережна смуга - 1,3365 га ФОП ОСОБА_4

Згідно листа ("Погодження") Сумського обласного виробничого управління водного господарства № 1265 від 28.10.2008р. - ставок розташований в сухій балці в басейні ріки Сироватка( Чер Днепр 0554 0439) на південно-західній околиці с.м.т. Краснопілля Краснопільського району Сумської області( т.1, а.с.65).

21.10.2008 р. між Краснопільською селищою радою та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом загальнодержавного значення.

Згідно п.1.1 договору орендодавець (Краснопільська селищна рада) передає, а орендар (ФОП ОСОБА_4.) приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 14.3290 га з розташованим на ньому водним об'єктом ( а.с.11-15,т.1).

Спірний договір зареєстрований в Державному реєстрі земель за № 040862905133.

Згідно п.2.1.2.договору - орендна плата за водні ресурси зараховується до державного бюджету та становить 649,63грн.

Строк дії спірного договору - з моменту підписання і до 21.10.2013р. (п.61.договору).

Сторони домовилися, що дія цього договору припиняється, в тому числі, з підстав вказаних в ст.ст. 55, 56 Водного кодексу України (щодо підстави та порядку припинення спеціального водокористування).

Земельну ділянку з розташованим на ній водним об'єктом та гідроспорудами було передано в оренду для товарного риборозведення( п.3.1.договору).

Надання у користування гідротехнічних споруд вирішується шляхом укладення окремого договору (п.3.3.договору). Такий договір було укладено 17.09.2008 між ФОП ОСОБА_4 та Краснопільською селищною радою, за яким в оренду надано гідроспоруду ставка.

Застосовуючи до спірних правовідносин ст.ст. 5, 51 Водного кодексу України, ст. 59, п. 12 Перехідних положень ЗК України апеляційний суд дійшов висновку, що компетенція органів певної гілки влади щодо надання в оренду водних об'єктів залежить від категорії водойми і на дані повноваження не впливає місце розташування даного об'єкту. Також, ним зазначено, що надання в оренду земельної ділянки під водним об'єктом загальнодержавного значення є виключно компетенцією органів виконавчої влади.

Спростовуючи висновки господарського суду Сумської області, апеляційним судом вказано, що місцевий суд, приймаючи рішення не врахував ту обставину, що питання правосуб'єктності при розпорядженні водними об'єктами врегульовано саме Водним кодексом України (213/95-ВР) , а Краснопільська селищна рада, надаючи в оренду першому відповідачу земельну ділянку разом із водоймою, що має статус загальнодержавного значення, діяла за межами своїх повноважень.

Посилання суду першої інстанції на ст. 10 Водного кодексу України в обґрунтування правомірності спірного договору є безпідставними, оскільки повноваження селищної ради, перелічені в даній статі, вона може здійснювати тільки в межах своєї компетенції, про що зазначено в п.7 зазначеної статті, отже повноваження щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення не входять до її компетенції.

Також, спростовуючи висновки місцевого суду, апеляційним судом встановлено, що укладення другим відповідачем спірної угоди, як орендодавцем, суперечить ст. 51 Водного кодексу України, щодо його компетенції (правосуб'єктності), а також порушує п.7 ст. 10 Водного кодексу України.

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Водного та ст. 58 Земельного кодексів України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Приписами ч.1 ст. 85 Водного кодексу України встановлено, що порядок надання земельних ділянок у користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, у тому числі, землі під водними об'єктами загальнодержавного значення.

До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади (п.12 Перехідних положень ЗК Ураїни (2768-14) ).

Апеляційним судом встановлено що разом з земельною ділянкою в оренду був переданий і ставок, який є самостійним об'єктом правового регулювання і має свій законодавчо закріплений порядок передачі в оренду, зазначений в ст. 51 Водного кодексу України. В цій статті також вказано, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Також, апеляційним судом в оскаржуваній постанові зазначено, що Наказом Держводоспу України від 03.06.1997р. № 41 (z0002-98) затверджений Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення. Згідно даного переліку водних об'єктів місцевого значення у Сумській області немає.

Держводгосп України в роз'ясненні від 14.11.2006р № 3190/9/11-86 пояснив, що усі водотоки Сумської області є притоками різних порядків річки Дніпро і разом з водоймами (як штучними так і природними) складають у басейні цієї річки єдину водну систему, води якої використовуються на території більш як однієї області. Усі водні об'єкти Сумської області відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Аналогічні пояснення надала апеляційному суду третя особа - Сумське обласне управління водних ресурсів, залучена до участі у справі ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2012р. (відповідно до постанови ВГСУ від 17.07.2012р. по даній справі).

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 51 Водного кодексу України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що надання в оренду земельної ділянки під водним об'єктом загальнодержавного значення є виключно компетенцією органів виконавчої влади, тобто, укладення другим відповідачем спірної угоди, як орендодавцем, суперечить ст. 51 Водного кодексу України, щодо його компетенції (правосуб'єктності).

Зважаючи на те, що при укладенні спірного договору Краснопільска селищна рада діяла з перевищенням наданих їй законом повноважень, апеляційний суд задовольнив позов та визнав спірний договір недійсним.

Колегія суддів вважає що таке рішення апеляційного суду прийняте без з'ясування суттєвих обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Апеляційний суд зосередився на земельній ділянці під водним об'єктом та залишив поза увагою іншу землю, передану в оренду по спірному договору. Крім водного об'єкту, як встановлено судами, в оренду передавалась земля водного фондуприбережна смуга (пасовище) на території Краснопільської селищної ради. Земля була передана в оренду відповідно до рішення Краснопільської селищної ради від 17.09.2008 р. В матеріалах справи відсутні докази що дане рішення місцевої влади у встановленому порядку визнано недійсним. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, встановлених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України призупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Правомірність надання в оренду землі водного фонду апеляційний суд не досліджував, а тому передчасно визнав оскаржуваний договір недійсним вцілому. Крім того, ним не досліджено план водного об'єкту що переданий в оренду ПП Кравченку (т.1, арк.18).

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать серед інших поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення.

З наведеного вбачається, що законом зазначений вичерпний перелік об'єктів загальнодержавного значення (ст. 5 Водного кодексу України). Серед цих об'єктів відсутні ставки. Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України ставокце штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. куб. метрів. Визнання апеляційним судом переданого в оренду ставка, що знаходиться в межах смт. Краснопілля об'єктом загальнодержавного значення з посиланням на роз'яснення Держводгоспу України не відповідає вимогам ст. 5 Водного кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що в порушення вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не дослідив обставини справи на які звертав увагу Вищий господарський суд України в постанові від 17.07.2012 р. по цій справі.

Не можна залишити в силі і рішення місцевого суду, як просить скаржник, оскільки ним також не досліджувалася категорія водного об'єкту що переданий в оренду селищною радою. Між тим в ст. 51 Водного кодексу України зазначено, що орендодавцями водних об'єктів місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні ради народних депутатів, а загальнодержавного значенняКабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Договір оренди водного об'єкту місцевого значення погоджується з державним органом охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Місцевий суд також вказав з посиланням на п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) , що селищна рада має право розпоряджатися і землею під водним об'єктом загальнодержавного значення, якщо він знаходиться в межах населеного пункту.

Наведене свідчить про те, що судам попередніх інстанцій необхідно з'ясувати позовні вимоги прокурора: оскаржується договір в частині здачі в оренду водного обєкту (ст. 51 Водного кодексу України) і ці відносини регулюються Водним кодексом України (213/95-ВР) , або неправомірність передачі в оренду землі ( Земельний кодекс України (2768-14) ). Позов поданий прокурором на підставі ст.ст. 43, 51 Водного кодексу України. В ст. 85 Водного кодексу України вказано, що порядок надання земель водного фонду в користування встановлюється земельним законодавством.

В залежності від встановленого дослідити в чому полягає порушення прав держави в особі РДА.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку що справа розглянута судами з порушенням вимог ст.ст. 43, 111-12 ГПК України що не дає можливості перевірити правову оцінку всіх обставин справи.

Прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд під час якого необхідно усунути зазначені недоліки: дослідити всі обставини справи, правильно застосувати до них законодавство що регулює спірні правовідносини та винести законне обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст.ст.1115 - 11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , - Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 та рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2011 у справі №5021/2796/2011 -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.