Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області на постанову та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року господарського суду Луганської області від 02.08.2012 рокуу справі господарського суду № 22б/5014/1589/2012 Луганської областіза заявоюТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу"доТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу" про визнання банкрутом ліквідатор Джеджея Л.А.у судовому засіданні взяли участь представники :

від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області:не з'явилися,від ТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу":Джеджея Л.А., ліквідатор

ухвалою господарського суду Луганської області від 03.07.2012 року за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 -3).

Постановою господарського суду Луганської області від 02.08.2012 року (суддя Ковалінас М.Ю.) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців (до 02.08.2013 року), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Джеджею Л.А., яку зобов'язано у п'ятиденний строк здійснити за власний рахунок публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України ("Голос України або "Урядовий кур'єр"), примірник газети з публікацією даного оголошення надати суду в строк до 25.08.2012 року, розглянути вимоги кредиторів, заявлені в порядку статей 23, 25, 51 Закону, скласти реєстр вимог кредиторів у справі, провести загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів, реєстр вимог кредиторів та протоколи загальних зборів, засідань комітету кредиторів та подати до суду в строк до 25.10.2012 року, організувати проведення ліквідаційної процедури та подати до суду в строк до 12 місяців з дня винесення даної постанови звіт про здійснену роботу, ліквідаційний баланс банкрута та інші матеріали відповідно до вимог статей 32, 51 Закону (том 1, а.с. 102 -106).

Не погоджуючись з винесеною постановою, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську Луганської області звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 02.08.2012 року та припинити провадження у справі №22б/5014/1589/2012.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді -Богатиря К.В., суддів: Дучал Н.М, Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 02.08.2012 року -без змін (том 1, а.с. 136 -137).

Не погоджуючись з винесеною постановою, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську Луганської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.10.2012 року та постанову господарського суду Луганської області від 02.08.2012 року, аргументуючи порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України, статей 20, 78 Податкового кодексу України, статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 4, 43, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши ліквідатора банкрута, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Частинами 1, 2 статті 51 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд зі заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора ) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Згідно з частинами 1 -3, 5 статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень).

За таких обставин, при поданні заяви про визнання банкрутом, в порядку передбаченому статтею 51 Закону, заявник зобов'язаний надати суду докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом .

За приписами частин 7, 8 статті 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень).

Пунктом 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300 (za562-11) , встановлено, що юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід, у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. №8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. №6-ОПП; оригінал довідки за ф. №4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії). У такому самому порядку мають бути подані документи і в разі прийняття рішення про закриття відокремлених підрозділів юридичної особи.

Отже, враховуючи зазначені вище вимоги закону, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. Обов'язкова перевірка проміжного ліквідаційного балансу податковими органами, відповідно до частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, не передбачена.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.04.2012 року учасником ТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу" -Знак Н.Є. прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи-боржника у зв'язку з ліквідацією, затверджено ліквідаційну комісію у складі голови комісії Кулика А.В. та визначено порядок та строки проведення заходів з ліквідації боржника (том 1. а.с. 12).

Судом встановлено, що про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства повідомлено державного реєстратора, яким зроблено відповідний запис у ЄДРПУО, що підтверджується Довідкою з ЄДРПУО станом на 12.07.2012 року (Запис №24 від 06.04.2012 року), та здійснено публікацію оголошення про ліквідацію боржника у спеціалізованому друкованому виданні -Бюлетні державної реєстрації №210 (10) від 13.04.2012 року (том 1, а.с. 13 -зворот, 34 - 42).

Також суд встановив, що головою ліквідаційної комісії Куликом А.В. у встановленому порядку повідомлено податкові органи -Ленінську МДПІ у місті Луганську Луганської області та ДПІ у Деснянському районі міста Києва про припинення ТОВ "Консалтингова компанія "Технології ІТ-Бізнесу" шляхом подання заяв про припинення платника податків б/н від 13.04.2012 року форми 8-ООП (том 1, а.с. 97, 98).

Судом встановлено, що довідкою Ленінської МДПІ у місті Луганську Луганської області №12838/10 від 10.07.2012 року підтверджується відсутність у боржника станом на 02.07.2012 року розрахункових рахунків та податкового боргу, а також те, що станом на 10.07.2012 року податкова інспекція перевірки боржника не проводила (том 1, а.с. 28).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ліквідаційною комісією на виконання наказу №2 від 18.05.2012 року проведено інвентаризацію активів боржника, здійснено аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості, встановлено фінансовий та майновий стан підприємства, за результатами чого складено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 20.06.2012 року (том 1, а.с. 17, 76).

Матеріалами справи підтверджується та встановлено судом відсутність у боржника активів, рухомого та нерухомого майна, яке перебуває у заставі, та дебіторської заборгованості згідно з даними проміжного ліквідаційного балансу боржника станом на 20.06.2012 року, аудиторського висновку незалежних аудиторів про фінансову звітність та фінансовий стан боржника б/н станом на 20.06.2012 року, інвентаризаційного опису б/н від 24.05.2012 року, наказу №3 від 24.05.2012 року про затвердження результатів інвентаризації, довідки голови ліквідаційної комісії Кулика А.В. №2 від 27.06.2012 року та витягів з державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна №36705650 від 02.07.2012 року, №36705596 від 02.07.2012 року, №36705688 від 02.07.2012 року та довідок реєстраційних органів (том 1, а.с. 18, 19, 23, 50 -66, 68 -70, 71, 72, 73 -74, 75, 76).

Судом встановлено, що загальний розмір кредиторської заборгованості боржника перед фізичною особою-підприємцем Маєвським О.В., що підтверджується первинними документами та не оспорюється боржником, складає 29 873, 17 грн., тоді як активи боржника, що можуть бути спрямовані на задоволення вимог єдиного кредитора, відсутні (том 1, а.с. 24, 92 -96).

Також суд встановив, що рішенням №2 від 22.06.2012 року учасника боржника -Знак Н.Є. затверджено проміжний ліквідаційний баланс боржника станом на 20.06.2012 року та на засіданні ліквідаційної комісії від 26.06.2012 року, згідно з протоколом №1, вирішено звернутися до господарського суду зі заявою про порушення провадження у справі та визнання боржника банкрутом в порядку, передбаченому статтею 51 Закону, та клопотати про призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Джеджею Л.А. (том 1, а.с. 20, 90).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції постановою від 02.08.2012 року дійшов висновку про обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, та за клопотанням голови ліквідаційної комісії Кулика А.В. (лист за вх. №19\07-1 від 19.07.2012 року) призначив ліквідатором у справі арбітражного керуючого Джеджею Л.А., яка надала суду свою письмову згоду на участь у справі та копію ліцензії арбітражного керуючого, та зобов'язав ліквідатора організувати проведення ліквідаційної процедури боржника у строк до 12 місяців з дня винесення постанови та подати суду відповідні документи, що свідчать про належне виконання ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 87, 88 -89).

Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання податкової інспекції про зупинення провадження у справі до проведення позапланової виїзної податкової перевірки з огляду на те, що господарським процесуальним законодавством не передбачено такої підстави для зупинення провадження у справі як проведення податкової перевірки. Господарський суд зазначив, що у заявника було достатньо часу для проведення будь-яких перевірок щодо боржника з моменту порушення провадження у справі про банкрутство ухвалою від 03.07.2012 року, що була надіслана судом на адресу податкової інспекції, при цьому, визнання боржника банкрутом не позбавляє податкові органи права на проведення податкової перевірки банкрута в ході ліквідаційної процедури згідно наданих ліквідатором документів.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про виконання боржником процедури самоліквідації в повному обсязі та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, зазначивши при цьому, що аудиторським висновком про фінансовий стан боржника станом на 20.06.2012 року підтверджується відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи дій з приховування банкрутства під час проведення аналізу, розраховані в процесі аналізу показники фінансового стану та платоспроможності свідчать про наявність ознак критичної неплатоспроможності, що за відсутності внутрішніх джерел для відновлення платоспроможності підприємства може бути підставою для введення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону, а доводи скаржника про необхідність проведення податкової перевірки проміжного ліквідаційного балансу боржника як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство з посиланням на частину 5 статті 60 Господарського Кодексу України вважає необґрунтованими, оскільки зазначеною нормою права передбачено обов'язкову перевірку ліквідаційного балансу боржника при здійсненні ним самоліквідації, однак не зазначено про те, що перевірці підлягає проміжний ліквідаційний баланс.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що положення частини 5 статті 60 Господарського Кодексу України є загальними та повинні застосовуватися при здійсненні процедури ліквідації боржника (затвердженні ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією боржника за наявності коштів для задоволення всіх вимог кредиторів у процедурі самоліквідації), поза межами судових процедур банкрутства. Однак, при встановленні згідно проміжного ліквідаційного балансу відсутності активів боржника для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а порушення провадження у справі про банкрутство судом означає введення спеціальної процедури ліквідації боржника та зумовлює переважне застосування судами спеціальних норм законодавства про банкрутство.

Згідно з особливостями провадження за статтею 51 Закону, не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора), оскільки підставність порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язаний перевірити суд, який порушив справу про банкрутство.

Також колегія суддів касаційного суду зазначає, що положення законодавства про банкрутство не ставлять можливості визнання боржника банкрутом в залежність від проведення органами ДПІ обов'язкової позапланової перевірки в порядку, передбаченому статтею 78 Податкового кодексу України. При цьому, здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором не може бути перешкодою податковому органу у виконанні ним його повноважень на предмет позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно з нормами податкового законодавства, який був належно повідомлений про самоліквідацію боржника шляхом надіслання йому відповідної заяви за формою 8-ОПП б/н від 13.04.2012 року та ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство від 03.07.2012 року, що підтверджується матеріалами справи (том 1, а.с. 1 -3, 97).

Доводи скаржника про не підтвердження належними доказами кредиторської заборгованості боржника колегія суддів касаційної суду вважає необґрунтованими та такими, що спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість порушення провадження у зазначеній справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують правильності прийнятих судами рішень.